Вії на фарах. На думку більшості водіїв, їх люблять авт
Багато водіїв займаються поліпшенням свого автомобіля, але, як правило, без зміни його технічних характеристик, тобто не домагаючись більш економічної роботи двигуна, міцності підвіски, надійності гальм. В основному вони зосереджуються на інтер'єрі салоні, тонуванні скла, більш якісній аудіосистемі тощо. Тюнінг зовнішнього вигляду та інтер'єру правильно називати стайлінгом – так називається створення індивідуального стилю авто, що виділяє його в потоці. Серйозний стайлінг має на увазі установку інших бамперів або спойлерів, фарбування машини в незвичайний колір, аерографію (розмальовку) кузова, установку підсвічування днища, дисків, автовій на фари (зазвичай для жіночих малолітражок), перетяжку салону шкірою, установку якісної аудіосистеми. На позашляховики багато хто ставить "кенгурятник" – захисні сталеві дуги перед капотом, додаткові фари, а на дах – дугу з фарами. Захоплюються власники великих авто і шноркелями – спецтрубами для забору повітря, виведеними з-під капота на рівень даху автомобіля або вище. Такі труби також служать захистом двигуна від попадання води при форсуванні річок і боліт. Шноркель вже можна вважати елементом повноцінного тюнінгу для гонок по бездоріжжю, але багато "джиповодів", які їздять лише на полювання, риболовлю і відпочинок на природі, ставлять його для надійності і захисту повітряного фільтра від пилу при русі по путівцях. До речі, шноркель корисний і в місті, адже нерідко після зливи автомобілям доводиться їхати вулицями мало не вплав, і хвиля від попереду машини може потрапити в патрубок забору повітря, потім і в двигун, вивівши його з ладу.
Автоексперти "Сегодня" розділили автостайлінг на три види. Перший – корисний; другий – додає комфорту при їзді, але без якого можна і обійтися; третій – шкідливий, що не поліпшує вигляд автомобіля і діючий на нерви іншим водіям і пішоходам.
1-Й ТИП: ВІД ПІСКУ І МУХ
За словами продавця на одному зі столичних авторинків Володимира Зінченка, найбільшим попитом користується стайлінг бюджетний. Він включає в себе пластикові дефлектори на вікна (ветровики) і капот (мухобойка). Вітровики клеяться на верхню частину дверей так, щоб захищати бічне скло від забруднення зовні і запотівання усередині (вони дозволяють відкривати вікна для вентиляції під час дощу і снігу). Мухобойка встановлюється на передній край капота і відкидає вгору набігає зустрічний потік повітря разом з комахами, пилом, брудом і дрібними камінчиками. Вона особливо ефективна при швидкостях вище 90 км/год, коли потік повітря стає сильним. Досвідчені водії кажуть, що з таким аксесуаром вітрове скло майже не треба витирати від комарні і гнусу, а ось від великих мух і жуків мухобойка захищає слабо.
Вітровик легко наклеїти самому, знявши захисну стрічку з клейкою смужки на краю і акуратно приклавши аксесуар до краю двері. Але пам'ятайте – операція "одноразова": якщо промахнулися, зняти важко, і немає гарантії, що після повторного приклеювання вітровик потім не відірве потоком повітря. З мухобойкою складніше: її установку варто доручити фахівцеві за 40-50 грн. Кріплення краще брати фірмові, вони надійніші і довговічніші. Зінченко радить не економити і поставити пару додаткових пружин і гумок-упорів по краях капота – вони не дозволять кінців мухобойки вібрувати на великій швидкості під потоком вітру і захистять кінці від отламиванія. Ціна питання – від 250 грн для бюджетних авто до 500 грн для дорогих іномарок за комплект ветровиков і від 400 до 1000 грн за мухобойку. Так як при правильній установці ці аксесуари служать довго, варто вибрати варіанти подорожче, з якісного пластику: він не пожолобиться від сонця, дощу і морозу. Дозволи на їх установку не потрібні.
Мухобойка. Від великих комах не рятує, але від дрібних – цілком.
2-Й ТИП: ХУТРО І ТЕМНОТА
Найпопулярніший стайлінг салону – тонування стекол і зачохлення рульового колеса. Про чохли для сидінь не говоримо: їх купують всі, хто не хоче або не може собі дозволити обтяжку крісел натуральною шкірою або алькантрою (штучною замшею). Чохол на кермі не тільки його прикрашає, але і потовщує, що зручно для управління, особливо якщо немає гідро- або електропідсилювача. Пані зазвичай обирають щось волохате, часто в квіточку або цятку. Якщо забрудниться і набридне – можна замінити. Чоловікам, як правило, подобається шкіра – з опліткою у вигляді шнурівки або без неї (у другому випадку доведеться докласти зусилля, щоб натягнути чохол на "штурвал"). Ціна питання – від 200 до 500 грн в залежності від фірми і матеріалу (природно, найдорожчий – шкіра).
Брати дозвіл на рульовий чохол не потрібно, а ось з тонуванням все складніше. Як роз'яснив нам автоексперт Костянтин Кінбурн, згідно із законом "Про дорожній рух" заборонене їх дзеркальна тонування (відблиски можуть засліпити інших водіїв), а також затемнення довше, ніж передбачалося. Заборона на затемнення стосується лобового скла (воно повинне пропускати не менше 75% світла) і передніх бокових (не менше 70%). Тонування задніх бічних і заднього скла не нормується.
Мінімальна ціна тонування седана плівкою – від 1000 грн. Штраф за порушення правил з тонування зараз становить 340 грн, але на практиці за занадто темне скло покарати нереально, адже у поліцейських повинен бути прилад для перевірки прозорості – тауметр. Але такі є тільки на СТО, які проводять техогляд, і деяких стаціонарних постах поліції. Втім, не переборщити з затемненням – в інтересах самого водія, адже воно погіршує видимість, особливо вночі і в негоду, а це може привести до ДТП.
Дозвіл на рульові чохли не потрібний, а ось з тонуванням складніше.
3-Й ТИП: ЗАНАДТО БАГАТО ШУМУ
Деякі водії встановлюють на вихлопну трубу насадку, що дозволяє змінити звук вихлопу: він стає більш гучним, басовитим, або ж високим, як у гоночного автомобіля. Створюється враження, що під капотом набагато більше кінських сил, ніж насправді. Але насадка ніяк не впливає ні на потужність двигуна, ні на швидкість. Зате вона вводить в оману інших водіїв, які думають, що поруч з ними мчить швидкісний спорткар, і можуть різко зманеврувати, щоб дати йому дорогу – а це загрожує ДТП. На додаток до насадки під капот часто ставлять спеціальний звуковий сигнал: він може звучати як поліцейська сирена або як гудок у дальнобійки. Законом це заборонено, адже кожному класу авто відповідає свій тон сигналу: чим більше машина, тим нижче тон, і навпаки. Решта водіїв не розуміють, хто їм сигналить ззаду і як себе вести. У водійському середовищі такий "стайлінг" вважається проявом поганого тону.