/ Фото: Getty Images
22 липня в російських ЗМІ з'явилася інформація про те, що "Газпром" оголосив тендер на проведення інженерних пошуків і повернувся до реалізації проекту "Південний потік", який був зупинений 2014 року. Повідомлялося, що робиться це для потреб внутрішнього ринку. Однак, чи так це?
Для чого РФ могла відновити реалізацію "Південного потоку" – ще однієї альтернативи українській ГТС поряд з "Північним потоком-2" – сайту "Сьогодні" розповіли енергетичні експерти.
Керівник енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко переконаний: повернутися до "Південного потоку" "Газпром" підштовхнули переговорні тертя з Туреччиною. Адже саме "Турецький потік" замислювався свого часу як заміна "Південного потоку" після його заморозки під тиском Євросоюзу.
"Турки – важкі переговорники, насамперед в тому, що стосується обсягів поставок і тарифів на транзит, а також ціни на газ, – каже Омельченко. – Можливо, вони хочуть створити ще одну альтернативу, щоб підштовхнути Туреччину до м'якшої позиції".
А Геннадій Рябцев, директор спеціальних програм науково-технічного центру "Психея", вважає, що Росія повернулася до проекту через те, що з'явилися для цього можливості.
"У "Газпрому" є плани щодо забезпечення поставки ресурсу по північному напрямку. І ці плани реалізуються послідовно, у міру появи коштів", – сказав він.
Також Омельченко допускає, що це зроблено на догоду наближеним до Кремля бізнесменам.
"Існує певне бізнес-оточення навколо Кремля, яке звикло заробляти на поставках труб, на проектних роботах, на будівельно-монтажних роботах. А як цей проект окупатиметься – це їх мало цікавить", – зазначив експерт.
Таку версію підтримує і Михайло Гончар, президент центру глобалістики "Стратегія XXI".
"Не останню роль відіграє заробіток традиційних підрядників "Газпрому" – братів Роттенбергів <...> Більше немає великих проектів, які так і називаються в Росії "відкатопроводи", – каже Гончар.
І додає: незважаючи на те, що "Південний потік" не був реалізований, на ньому встигли заробити "свої" люди – 20 млрд дол. бюджету цього проекту було витрачено на будівництво газопроводів.
"2014 року "Газпром" офіційно скасував проект, а 2015 року кошти продовжували освоюватися, начебто він продовжує будуватися – просто дерибанили", – каже Гончар.
Разом з тим ініціативу "Газпрому" можна розцінювати і як "політико-психологічний пресинг нової влади ", вважає експерт.
"Російська сторона розуміє, що ситуація і в Європі змінилася, як вони вважають, в сприятливіший для них бік, коли можна продавити необхідні рішення <...> Вони бачать переформатування влади в Україні. І тому створюють додаткову проекцію загрози: мовляв, ми вас з "Північним потоком" обійшли, а тепер ще "Турецьким потоком", а ще реанімуємо "Південний потік"; тож швидше рухайтеся і підписуйте новий транзитний газовий контракт", – припустив експерт.
Нагадаємо, українсько-російський контракт про транзит газу до Європи закінчується наприкінці 2019 року. Україна наполягає на укладенні нового контракту за європейськими правилами, а Росія заявляє про неможливість такого варіанту і висуває свої умови, в числі яких, наприклад, і "прощення" Україною штрафу, накладеного на "Газпром" Стокгольмським арбітражем. Українська сторона неодноразово заявляла, що не може прийняти вимогу Росії про продовження чинного договору і відпрацьовує сценарії на випадок припинення транзиту з 2020 року.
З огляду на ризик припинення транзиту газу, в "Нафтогазі" закликали збільшити закачування блакитного палива в підземних сховищах газу (ПСГ) до 20 млрд куб. м. Станом на 21 липня запаси палива в ПСГ досягли 15,018 млрд куб. м.
Детальніше переговорах щодо транзиту російського газу через територію України читайте на сайті "Сьогодні" в матеріалі "Газова війна: чому Росія "погодилася" на транзит газу через Україну і чи потрібно це нам".