Батареї харків'янки Вікторії ледь теплі, але незважаючи на це – в квартирі нормальна комфортна температура в 22 градуси. Раніше перезимувати у власній квартирі для неї було важким випробуванням – температура вище 15-ти градусів не піднімалася.
"Було 15-14, коли треба було спати в трьох шкарпетках, в чотирьох светрах, ховатися під двома ковдрами", – зізнається жителька утепленого будинку Вікторія Перепьолкіна.
І це при тому, що батареї включали тоді на максимум. Але через те, що будинок не була утеплений, – вони гріли не приміщення, а вулицю. Коли терпець мешканців багатоповерхівки урвався – взяли кредит – утеплили будинок зовні, замінили вікна та поставили індивідуальний тепловий пункт. Життя відтоді кардинально змінилася – в квартирах тепло, а в платіжках цифри зменшилися втричі.
"Зараз це взагалі колосальна економія. Якщо взяти, що зараз в місті тариф 39 гривень, то у нас – 10 гривень. Самі розумієте, в нинішні часи – це дуже суттєво, дуже відчутно", – говорить Вікторія Перепьолкіна.
Тепло і гроші жителям економить ось цей індивідуальний тепловий пункт в підвалі будинку.
"Він регулюється автоматично. І менше виходить платити, тому що реагує на будь-який перепад температури", – говорить голова ОСББ.
Гроші на пункт і утеплення взяли за так званим "теплим кредитом", коли частину компенсує держава. За різними програмами можна отримати допомогу від 20 до 40 відсотків вартості витраченого.
У цьому київському будинку, якому вже понад 60 років, теж утеплили стіни, замінили вікна та двері.
"Встановлено скло з енергозахисною плівкою. Також встановлено тамбурні двері, які розмежовують холодне повітря від внутрішніх приміщень", – пояснює директор ОСББ Євген Яровий "Гашека 18".
Утеплили і дах – перегородку під ним обшили спеціальним матеріалом і гідроізоляцією.
"Тепло не було збережено, а випаровується, і за це оплачували всі мешканці пропорційно", – говорить директор ОСББ "Гашека 18" Євген Яровий.
Труби в підвалі обмотали гідроізоляцією – спеціальними матеріалом, який не обігріває навколишнє повітря. Так досягли мінімальних витрат тепла, тому опалювати треба менше. Навіть в найхолодніші місяці плата за опалення тут 10 гривень за квадратний метр. Сусідні ж будинки, як загалом по Києву, платять 30.
На теплий кредит тепер ціла черга, стверджує голова Державного агентства з енергоефективності Сергій Савчук.
"На наступний рік урядом закладено 400 млн саме на програму теплих кредитів. І я звертаюся до людей – готуйте проекти", – говорить голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
2018 року програмою "теплих кредитів" скористалися втричі більше будинків, ніж за три попередні роки.
Раніше ми писали, що українці все активніше використовують "теплі кредити" – на заміну вікон, утеплення стін, оновлення даху в будинках і квартирах, – які дозволили енергоефективно модернізувати житла і знизити рахунки за компослуги. Настільки активно, що кошти, передбачені на такі позики, вичерпані.