Фото: REUTERS/Thomas White
Після заяви президента США Дональда Трампа про "валютне маніпулювання" Китаю, американське міністерство фінансів офіційно зарахувало Китай до числа валютних маніпуляторов.
"Китай має довгу історію в знеціненні валют і масштабного втручання в іноземні ринки. Останнім часом Китай зробив низку кроків щодо знецінення власної валюти, в той же час наростивши свої іноземні валютні резерви", – наголошується в документі.
У зв'язку з цим Мінфін США закликав китайську сторону підвищити прозорість в цій сфері.
Глава американського мінфіну Стівен Мнучін також має намір звернутися до Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо питання усунення "створених Китаєм нечесних переваг".
В МЗС Китаю таке рішення вважають несправедливим. У китайському зовнішньополітичному відомстві впевнені, що це лише посилить торговий конфлікт між країнами.
"Сполучені Штати необгрунтовано зарахували Китай до так званих валютних маніпуляторів. Це ще один кричущий акт ескалації торгового спору після заяви 1 серпня про намір США ввести нові мита на товари з КНР вартістю 300 млрд доларів", – заявила офіційна представниця МЗС КНР Хуа Чуньїн.
Дії Сполучених Штатів, підкреслила вона, – "це норовливий, односторонній протекціоністський акт".
Нагадаємо, 5 серпня курс юаня впав до мінімуму за 10 років. Курс китайської валюти подешевшав на торгах до 7,0292 юаня за долар. Вперше з 2008 року китайська валюта пробила психологічно важливу позначку в 7 юанів за долар. Це сталося після того, як Народний банк КНР встановив середній обмінний курс на рівні 6,9225 юаня за долар. 6 серпня курс юаня тримався поблизу цього мінімуму, а 7 серпня Центробанк Китаю знизив курс юаня до нового мінімуму за 11 років.
При цьому, як відзначають експерти, "валютна війна" Китаю та США вплине і на Україну. Так, рекордний обвал юаня відіб'ється на курсі долара в Україні. Вплив, як пояснили фахівці, буде пов'язаний зі світовими цінами на сировину.
Як відомо, торгова війна США і Китаю загострюється. Так, президент США Дональд Трамп заявив, що Штати з 1 вересня почнуть вводити додаткові мита в розмірі 10% на товари з Китаю вартістю 300 млрд доларів. У відповідь Китай почав відмовлятися від імпорту сільгосппродукції з США.
Президент Володимир Зеленський в травні обговорив розвиток співпраці між Україною і Китаєм на зустрічі з послом цієї країни Ду Веєм. Детальніше дивіться в сюжеті новин "Сьогодні":