alekseev.com.ua
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) всупереч попередньому своєму рішенню скасував постанову прокурора САП про закриття справи "Роттердам+". Таке рішення було ухвалено 27 жовтня за загальним позовом АТ "Нікопольський завод феросплавів" (АТ НЗФ) і ЦПК. Це рішення сторона захисту вважає протиправним, особливо в світлі попереднього рішення ВАКС, яке визнавало обґрунтованість закриття справи. У чому особливість другого рішення, пояснює адвокатка сторони захисту Наталія Дригваль.
Як ви оцінюєте це рішення про відновлення справи?
Справу "Роттердам+" було закрито прокурором САП щодо підозрюваних осіб 27 серпня через відсутність достатніх доказів їх провини і вичерпані можливості для їх отримання. 29 вересня законність закриття справи "Роттердам+" через відсутність у ньому складу злочину. Це підтвердив Офіс генерального прокурора.
Позиція судді Олійник повністю суперечить рішенню ВАКС від 24 вересня, коли рішення про закриття справи було визнано повністю законним і обґрунтованим. Ухвалення двох протилежних рішень одним судом в одній і тій же справі демонструє нездатність української системи правосуддя працювати по-новому. Очевидним є те, що на суддів, як і раніше, чиниться політичний тиск, а репутація ВАКС уже дискредитована.
Метою цього протиправного рішення є спроба медійно продовжити історію, на якій багато політичних балів заробило НАБУ, замість розслідування реальних справ.
Суддя не могла ухвалити рішення відмінне від своєї колеги по суду?
Суддя винесла рішення за формальними ознаками. Прокурор вказав на те, що він ухвалював рішення, беручи до уваги всі наявні на той момент матеріали справи, що залишалося три дні для закриття справи і це робило безглуздим подальше продовження процесуальних дій. Ба більше, коли закінчувався рік після вручення підозр, прокурор погодився на завершення комісійної експертизи і вже вивчивши її результати, ухвалив остаточне рішення про закриття справи. Відповідно аргументація судді некоректна за такими пунктами:
Суддя зазначила, що в постанові прокурора не наведено відомості про те, коли закінчується термін досудового розслідування і який термін залишається. Хоча неодноразово на суді вказувалося, що залишилося 3 дні і в цей термін не можна завершити процесуальні дії. Очевидно, що позиція судді тут спірна і вона по суті підіграє НАБУ, яке порушує права підозрюваних, по суті, не припиняючи, а продовжуючи процесуальні дії для проведення експертиз та іншого. Особливо цинічно це виглядає з урахуванням того, що прокурор і так припиняв справу для завершення комісійної експертизи.
Відcилка до необхідності проведення експертизи щодо збитків АТ НЗФ не витримує критики, оскільки у прокурора була експертиза захисту про відсутність збитків у АТ НЗФ і нова експертиза або підтвердила б ці висновки, або викликала б обгрунтовані сумніви, які трактувалися б на користь захисту.
Прокурор не вказав, що саме і в якій експертизі його не влаштовувало, але це не означає, що він не міг ухвалити рішення про закриття справи. Прокурор чітко сказав, що вивчив усі експертизи і вони в сукупності викликали у нього обгрунтовані сумніви у винуватості підозрюваних і наявності збитків.
На думку судді, можливість використовувати певні докази, наприклад, файли Excel, вилучені під час обшуку, повинен визначати суд, а не експерти. Але в дату ухвалення рішення суддею Олійник повідомили, що суд першої інстанції вже визначив неправомірним складання довідки детективом Лобачем.
Суддя вказує, що прокурор зобов'язаний використовувати всі можливості для встановлення осіб, які вчинили правопорушення. Але по суті, прокурор і вказав, що всі можливості у встановлені процесуальні строки він використовував, що суддя проігнорувала.
На мій погляд, рішення судді Олійник є упередженим до сторони захисту, порушує права обвинувачених і процесуальне законодавство.
У чому це порушення?
На моє глибоке переконання, було порушено цілу низку процесуальних норм.
По-перше, суддя порушив вимогу юридичної визначеності, оскільки ВАКС уже виніс протилежне рішення за аналогічною скаргою Чумака В.В. Рішення в аналогічній справі у цьому ж суді було проігноровано, суд був зобов'язаний об'єднати розгляд усіх позовів Чумака В.В., ГО "ЦПК" та АТ "НЗФ". Ухвалення протилежних рішень щодо однієї і тієї ж справи в одному судовому органі є грубим порушенням юридичних принципів.
По-друге, АТ "НЗФ" (інша його заява була задоволена) не має статусу потерпілого, оскільки у висновку експерта №74 / 20 визначено, що АТ "НЗФ" не були понесені збитки в період дії формули, а отже скарга взагалі не повинна була розглядатися судом.
По-третє, суддя вийшла за межі повноважень розглядаючи справу "по суті", а незаконність закриття справи покладається на прокурора.
По-четверте, суддя вийшла за межі питань, заявлених у скаргах і дала оцінку дотриманню прокурором процесуального порядку закриття справи, водночас не одна зі скарг не містила таких вимог – це порушення норм процесуального права (принцип диспозитивності)
Чи могло НАБУ впливати на суддю, планувати ці дії?
Хочеться вірити, що ні. Але справа "Роттердам+" виглядає як політичне замовлення і демонструє подвійні стандарти, особливо якщо звернути увагу, що президент Володимир Зеленський затвердив 2 червня 2020 року в меморандумі з МВФ аналогічний підхід для визначення ціни газу для населення – т. зв. формула "Амстердам+". Формула для газу "Амстердам+" і формула на вугілля "Роттердам+" не відрізняються, по суті, і мають подібні компоненти базової ціни в Голландії, витрати на перевезення з Голландії в Україну і витрати на перевантаження / вхід в українську транспортну систему.
З огляду на цей факт, скасування закриття справи щодо "Роттердам+" виглядає як правовий нігілізм і продовження піар-кампанії НАБУ і низки грантових організацій, заснованої на безпідставних звинуваченнях без доказів.