Що зміниться для субсидіантів. Фото: архів
В опалювальному сезоні 2016/17, за прогнозами Мінсоцполітики, кожен другий українець отримуватиме субсидії. На це з державного бюджету витратять 52 млрд грн, зазначає віце-прем'єр Геннадій Зубко. Водночас експерти озвучують песимістичніший сценарій: на "комунальну знижку" державі наступного року доведеться витратити до 80 млрд грн. 2017-го кількість субсидіантів скоротиться завдяки різкому зростанню мінімальної зарплати до 3200 грн (в Мінфіні планують заощадити 4,8 млрд грн), ще 5 млрд грн щорічно заощаджуватимуть на субсидії завдяки роботі Фонду енергоефективності. Сайт "Сегодня.ua" з'ясував, що очікує субсидіантів в наступного року і кому стане складніше отримати допомогу від держави.
Як урізують субсидії: скорочують нормативи, розраховують на енергоефективність і піднімають мінімалку
Субсидія сьогодні захищає далеко не бідних громадян, впевнена експерт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик. Так, за оцінками ПРООН, тільки 13% субсидіантів дійсно можуть вважатися бідними. Для того, щоб отримати "знижку на комуналку", потрібно надати тільки два документи: заяву та декларацію про доходи.
"Дуже спрощений доступ до субсидій, враховуються тільки доходи, і єдина перешкода – покупка від 50 тис. грн. Не враховується майно, скільки машин, яхт, спосіб життя, доходи від депозитів. Тобто це дуже суб'єктивні умови. Багато громадян зловживає цим. Є такі тенденції, коли люди, щоб відповідати вимогам щодо субсидії, вдаються до тінізації заробітної плати. Люди звертаються до своїх роботодавців з проханням офіційно виплачувати мінімальну зарплату, щоб претендувати на субсидію", – переконана експерт.
"Є такі тенденції, коли люди, щоб відповідати вимогам щодо субсидії, вдаються до тінізації заробітної плати. Люди звертаються до своїх роботодавців з проханням офіційно виплачувати мінімальну зарплату, щоб претендувати на субсидію", – впевнена експерт.
Систему призначення субсидій, вважає Маріанна Онуфрик, необхідно ускладнити. Наприклад, у Франції на субсидію не можуть претендувати громадяни, які живуть у власних квартирах або будинках.
Одна з головних проблем діючої системи нарахування субсидій, переконаний заступник голови департаменту "Нафтогазу" Олексій Хабатюк, – відсутність механізмів уникнення шахрайства. "Тут дуже багато аспектів, і питання мертвих душ, заниження своїх доходів і так далі", – пояснює експерт.
Фото: архів
Крім того, на думку експерта, діючі нормативи споживання завищені. Так, субсидія нараховується на соціальну норму споживання, а за "зайві" кубометри газу, води, Гкал тепла і кВт*год електроенергії доводиться платити самим. За кілька років в Україні, наприклад, норму споживання газу скоротили вдвічі – з 11 до 5,5 кубометра на квадратний метр. Якщо раніше в квартирі площею 30 квадратних метрів субсидія "покривала" 330 кубометрів газу, після зниження нормативів – всього 165 кубів.
В "Нафтогазі" підрахували: реальне споживання газу – 4 кубометри на квадратний метр. Як повідомляє джерело "Сегодня.ua", в Кабміні планують зменшити нормативи споживання наступного року, одразу після закінчення опалювального сезону. В результаті субсидію виділятимуть на менший обсяг ресурсів, а українцям, які не утеплили своє житло, доведеться платити більше навіть з субсидіями.
Маріанна Онуфрик зазначає: підвищення мінімальної зарплати дозволить скоротити кількість тих субсидіантів, які тримали частину своєї зарплати в тіні для того, щоб менше платити за "комуналку". За інформацією джерела в Міністерстві фінансів, наступного року в результаті підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн держава заощадить на субсидії 4,8 млрд грн. Так, 40% працюючих декларують зарплату в розмірі 1450 грн, і левова частина з них оформили субсидії, наступного році доходи таких українців виростуть вдвічі, а розмір субсидії перерахують в сторону зменшення.
"Громадяни брешуть уряду про розмір своїх доходів, а уряд бреше громадянам, що у нас такий прожитковий мінімум. Уряду потрібно визнати, який у нас насправді прожитковий мінімум і визнати, наскільки ми можемо його виконати", – переконана експерт.
"Громадяни брешуть уряду про розмір своїх доходів, а уряд бреше громадянам, що у нас такий прожитковий мінімум. Уряду потрібно визнати, який у нас насправді прожитковий мінімум і визнати, наскільки ми можемо його виконати", – переконана експерт Інституту соціально-економічних досліджень.
Ще один інструмент для економії бюджетних грошей – створення Фонду енергоефективності. За словами віце-прем'єра Геннадія Зубка, Фонд має запрацювати вже у квітні наступного року. Планується, що бюджетні кошти поступово перенаправлятимуться з субсидій до Фонду.
"Зараз ми переключись на механізм субсидій. Але це велике навантаження на бюджет. Ці суми продовжують рости. Цього року закладено суму в 41 млрд грн. Справжній ціновий шок відбудеться цього опалювального сезону. За прогнозами Мінсоцполітики, кількість субсидіантів може зрости до 7-9 млн, а сума субсидій – до 80 млрд грн. Потенціал економії на субсидіях – 25 млрд грн. За попередніми оцінками, якщо Фонд запрацює, щорічно можна буде економити на субсидіях 5 млрд грн", – розповідає аналітик Українського центру європейської політики Дмитро Науменко.
Фонд виділятиме кошти на термомодернізацію житла, після чого втрати енергії в таких будинках можуть скоротитися на 50%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працюватиме Фонд енергоефективності в Україні
Що ще чекає на українців: субсидії грошима і масштабна верифікація
"Монетизацію субсидій обговорюють в Кабінеті міністрів. Прем'єр-міністр, Світовий банк і робоча група Кабміну. Уряд про це думає. Нарешті усвідомлення того, що монетизація необхідна, з'явилося", – розповідає представник Мінфіну, керівник офісу реформ Яна Бугримова.
За словами експерта, як показав аналіз споживання енергоресурсів минулого року, українці з субсидіями спалюють більше газу. У Кабміні впевнені: якщо гроші на субсидії видати українцям "на руки", з'явиться стимул для економії – чим менше витратили на "комуналку", тим більше грошей залишилося.
Фото: архів
Зараз уряд розглядає дві головні моделі монетизації. Перша – платити гроші теплокомуненерго (ТКЕ), які компенсуватимуть субсидії, друга – перераховувати гроші, виділені на субсидії, безпосередньо споживачам. При цьому друга модель також має кілька варіантів. На картки можуть перераховувати всі гроші, і українці зможуть витрачати їх на свій розсуд, або ж на картки перераховуватимуть тільки зекономлені кошти, якщо субсидіант використовував ресурсів менше, ніж передбачено соціальною нормою.
Якщо віддавати українцям гроші, які держава виділила на субсидії, вважає Яна Бугрімова, існує небезпека того, що замість оплати "комуналки" кошти просто проїдять. Але і з цієї ситуації в Кабміні передбачили вихід: зобов'язати українців витрачати гроші не на власний розсуд, а тільки на комуналку та енергоефективність.
"Моя особиста думка: я б йшла поетапно, тому що це зміна несе ризики. Ми не знаємо, як поведе себе людина, якщо ми на картку віддамо всі гроші, і не буде обмежень щодо використання. Я не впевнена, що в цьому разі не впаде платіжна дисципліна. Кінцева мета – дати гроші людям. Має бути підготовлено технічне рішення: які картки і на якій базі. Можливо, потрібно починати з монетизації залишків, тоді ми уникаємо ризики несплати. Потім потрібно переходити на повну монетизацію", – розповідає Яна Бугримова.
За планами Кабміну, монетизацію для ТКЕ впровадять в березні наступного року, а монетизація для споживачів – 2018-го.
Також експерти сходяться на думці: потрібно впровадити систему верифікації одержувачів соцвиплат, при цьому шукати не тільки "мертві душі" і тих, хто зробив покупку на суму від 50 тис. грн, але і тих, хто приховує свій реальний дохід. "Не виконали це, переходити до монетизації – це множення проблем. Мотивація до шахрайства зростатиме", – переконаний представник "Нафтогазу" Олексій Хабатюк.
До речі, процес масштабної верифікації одержувачів соцвиплат в Мінфіні запустили ще на початку року. Зараз система, як зазначають у відомстві, працює злагоджено – спеціальний відділ міністерства перевіряє всіх, хто оформив субсидію, отримує пенсію або інші виплати з держбюджету.