В "Нафтогазі України" допускають зниження суми нового позову Українидо "Газпрому" в разі збереження прокачування російського газу через українську газотранспортну систему. За словами виконавчого директора компанії Юрія Вітренка, якщо доходи від транзиту залишаться приблизно на поточному рівні, то сума позову знизиться приблизно до 2 млрд доларів (з нинішніх 12 млрд дол.).
Чи зможе така солідна "знижка" вплинути на результат тристоронніх консультацій Росії, ЄС і України про транзит газу, які відбудуться наприкінці листопада? Про це сайт "Сьогодні" запитав експертів.
Подібні пропозиції, передусім, говорять про невпевненість "Нафтогазу" повторити перемогу над "Газпромом" в Стокгольмському арбітражі, зазначає співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич .
"Це свідчить про те, що в самій структурі позову, з моєї точки зору, тобто не настільки сильні місця, – розповідає Марунич. – Наскільки я зрозумів, левова частка грошей, які Україна намагається в Стокгольмі "Газпрому" пред'явити, 11 з чимось мільярдів – це вимоги, які пов'язані з тим, що "Газпром" не додає обсяги з зазначених 110 млрд куб. м. газу протягом 2018-2019 рр".
За його словами, розмови про можливе зниження суми позовних вимог можна розцінювати і як елемент тиску на "Газпром".
"Це шантаж, – говорить експерт. – Він десь може бути успішний, продуктивний... Проблема в іншому – у віддаленій перспективі "Газпром" будує обхідний трубопровід і махає рукою Україні. І проблема залишається тільки в Молдові, Придністров'ї та Болгарії. І то в Болгарії лише до того моменту, поки не буде запущений "Турецький потік".
У тому, що подібні пропозиції вплинуть на РФ, сумнівається і Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
"Це не має жодного значення, оскільки "Газпром" проводить свою політику, маючи стратегічні цілі – використовувати енергетику як серйозний важіль впливу на політичні процеси в Україні. Не думаю, що "Газпром" звертатиме увагу на заяви пана Вітренка", – зазначає експерт.
Він також підкреслив: у Києва було достатньо часу, щоб знизити вплив Росії.
"Були можливості за ці роки наростити власний видобуток газу, вчасно провести анбандлінг і оголосити конкурс на бронювання потужностей, реформувати ринок газу... Але все це затягнулося. Тому зараз складно щось робити. Тепер працюємо не проактивно, а підлаштовуємось під обставини", – резюмував Омельченко.
Нагадаємо, 2 листопада "Нафтогаз" надіслав до Стокгольмського арбітражу нові позовні вимоги проти російського "Газпрому". У документах йдеться про відповідь української компанії на звернення "Газпрому" з вимогою переглянути рішення попереднього арбітражу щодо транзитного контракту. Рішення арбітражу у цій справі очікується 2021 року.
При цьому сума боргу російського "Газпрому" перед "Нафтогазом України" за рішеннями Стокгольмського арбітражу збільшилася до 3 млрд доларів.
Як відомо, 22 грудня 2017 року Стокгольмський арбітраж прийняв рішення на користь "Нафтогазу"у всіх важливих для України спірних питаннях за контрактом на поставку газу з "Газпромом": ціноутворенні, положенні "бери або плати" і визнанні недійсними інших положень, які є необгрунтованими.
28 лютого 2018 року арбітраж виніс рішення і щодо транзитного контракту. Він задовольнив вимоги "Нафтогазу" про компенсацію в сумі 4,63 млрд доларів за недопоставку "Газпромом" узгоджених обсягів газу для транзиту. За результатами двох проваджень російська компанія повинна заплатити "Нафтогазу" 2,56 млрд доларів з урахуванням заліку 2,1 млрд доларів, який "Нафтогаз" вже отримав у вигляді газу, поставленого 2014 року.
Сума в 3 млрд доларів складається з основної суми боргу (2,56 млрд доларів) і пені, яка нараховується на цю заборгованість.