Альтернативи депозитам в українців майже немає, кажуть експерти / Фото: Олександр Яремчук
За даними НБУ за останні 10 місяців населення забрало майже 48 млрд грн гривневих депозитів з банківської системи (18,9% від їх обсягу). При цьому, валютні вклади знімалися ще більш масово і залишки по них зменшилися з початку року на 36,0%, або 8,3 млрд. дол. США (у доларовому еквіваленті). До кінця року масовий відтік коштів з банків сповільнився, але не припинився.
"У минулому місяці, в порівнянні з попереднім, темпи відтоку дещо скоротилися, на 1 листопада склавши 1,2% у гривні і 3,2% у валюті (у доларовому еквіваленті) у порівнянні з 4,1% і 4,8% відповідно станом на 1 жовтня. Найбільші показники відтоку коштів з депозитних рахунків спостерігалися в лютому-березні поточного року, що цілком обгрунтовано. Саме на даний період припав пік внутрішньо-політичного конфлікту і початок зовнішньої агресії з боку РФ, зокрема, окупація Кримського півострова", – коментує Ганна Апостолова, начальник відділу рейтингів фінансової сфери IBI-Rating.
Однак сам відтік депозитних коштів – не першочергова проблема для системи. Куди важливіше те, як самі банки відреагували на цю тенденцію. Природною реакцією стало зростання процентних ставок.
"Якщо говорити про те, наскільки такий відтік критичний для системи, то слід зазначити, що основну загрозу несе не стільки номінальна сума відтоку, скільки стійкість і безперервність самого процесу. Намагаючись утримати достатній рівень ліквідності, багато банків активно включилися в гонку процентних ставок по депозитах. При тому, що кредитування практично призупинено, подорожчання ресурсу, що залучається призведе до погіршення фінансового результату по системі в цілому", – каже Анна Апостолова.
Довіра населення до банків і системі в цілому на тлі відбувалися в країні подій, стрімкого падіння національної валюти та законодавчих обмежень, продовжує падати. Цей, нехай і суб'єктивний, але від цього не менш важливий чинник фактично нівелює спроби залучити вкладників високими ставками.
"Як показує динаміка залишків на депозитних рахунках банків, довіра населення до банківської системи продовжує падати, у зв'язку з чим знижується і попит на депозитні вклади. Ті з клієнтів, які все-таки вирішили скористатися депозитними продуктами, воліють короткострокові вклади або ощадні, причому переважно в гривні. З одного боку, на вибір валюти вкладу вплинули обмеження Національного банку, що стосуються продажу валюти населенню та видачі готівкових коштів з рахунків. З іншого боку, процентні ставки за гривневими вкладами в кілька разів вище, ніж по депозитах в іноземній валюті, що грає важливу роль при високому рівні інфляції", – додає Анна Апостолова.
За короткостроковими депозитами у гривні строком до трьох місяців, процентні ставки в деяких банках досягають рівня 25-28% річних. У середньому ж по ринку рівень процентних ставок коливається в межах 19-21% річних. При цьому реальної альтернативи депозитам, як інструменту збереження заощаджень, в українців, як і раніше немає.
"В наявних умовах будь-які альтернативні інструменти інвестування або збереження заощаджень пов'язані зі значними ризиками. Ні діючі фонди, ні довгострокове страхування, які раніше могли служити альтернативою депозитним вкладам, так само як і інші напрямки, не можуть вважатися достатньо надійними", – резюмує експерт.
Таку негативну кон'юнктуру створює не тільки економічна нестабільність та криза, а й низький рівень нагляду з боку регулюючих органів діяльності учасників як фондового, так і страхового ринків, вважає Апостолова.
"Беручи до уваги процеси, які спостерігаються останній рік на банківському ринку депозитів, можна сказати, що багато хто воліє конвертувати заощадження в більш тверду валюту і зберігати в готівковій формі", – відзначає експерт.
Нагадаємо, зняті з рахунків гроші рідко повертаються в банківську систему і осідають на "чорному" ринку або ж "під матрацами" українців.