Активи "Укрзалізниці" без Криму і Донбасу оцінили в 245 млрд грн. Фото: goloskarpat.info
Активи Державної адміністрації залізничного транспорту України ("Укрзалізниця") в рамках підготовки до корпоратизації оцінені в 245 млрд грн без урахування анексованого Криму і зони бойових дій на Донбасі. Про це повідомив міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський на засіданні Кабінету міністрів України в середу.
"Один з міфів – про те, що активи "Укрзалізниці" недооцінені. За підсумками незалежної оцінки, яку провела компанія Deloitte, оцінка "Укрзалізниці" на сьогодні дорівнює приблизно 245 млрд грн за ринковою вартістю. Якщо взяти відновну вартість, то це буде 1,2 трлн грн. Але враховуючи те, що інфраструктура зношена, з 1,2 трлн грн ми спустилися до 245 млрд грн. Цю оцінку підтвердили працівники Фонду держмайна", – зазначив прем'єр.
За його словами, майно, що не ввійшло в оцінку, буде дооцінило після звільнення територій Донбасу та повернення Криму.
Як повідомлялося, підписаний 15 березня 2012 року главою держави закон "Про особливості створення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" створив необхідну законодавчу основу для реформування залізниць.
ПАТ "Українська залізниця", 100% акцій якого закріплюються в держвласності, буде створено на базі "Укрзалізниці", а також більше 50 підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, що реорганізовуються шляхом злиття.
У перелік підприємств, на базі яких утворюється ПАТ, увійде шість залізниць, вагоноремонтні заводи, залізничні держпідприємства, проектно-вишукувальні інститути залізничного транспорту, ряд проектно-конструкторсько-технологічних бюро.
Статутний капітал створюваного АТ формується шляхом внесення до нього майна "Укрзалізниці", вищевказаних підприємств, а також 100% акцій, що належать державі у статутному капіталі семи заводів: Дніпропетровського тепловозоремонтного, Запорізького електровозоремонтного, Львівського локомотиворемонтного, Київського електровагоноремонтного ім. Січневого повстання 1918 року, Київського електротехнічного заводу "Транссигнал", Коростенського заводу залізобетонних шпал і Гніванського заводу спецзалізобетону.