/ Фото: Reuters
Уже другий тиждень Україна живе в умовах жорсткого карантину через пандемію коронавірусу COVID-19. Економічна активність знизилася, в перспективі бізнес очікує фінансових проблем. Для допомоги підприємцям Верховна Рада 17 березня прийняла низку законів, якими встановлено "податкові канікули" і введено інші тимчасові послаблення. Чи достатньо цих заходів? І чи відчувають вже зараз українські підприємці проблеми, пов'язані з епідемією і карантином? Сайт "Сьогодні" розпитав про це представників бізнесу.
Податкові канікули варто було б зробити довшими
Багато бізнесів налаштовуються на певні втрати у зв'язку з ситуацією, що склалася.
"Введення карантину як такого – це вже ризики для бізнесу. Для частини бізнесу це його повна тимчасова зупинка, як, наприклад, для ТРЦ, закладів громадського харчування та торгових точок, які не продають продукти харчування, господарські товари або ліки. Для частини бізнесу це складне становище/руйнування сформованих логістичних ланцюжків, збої в поставках сировини, готової продукції, комплектуючих. Зрозуміло, що для низки компаній все це призведе до втрати прибутку, скорочення робочих місць, зменшення заробітних плат через можливий перехід на скорочений робочий день. Для частини бізнесу без серйозної фінансової подушки це й зовсім може закінчитися банкрутством, оскільки зараз складно сказати, як довго триватимуть ці обмеження", – говорить Ірина Нестеренко, віце-президент з операційної діяльності корпорації "Біосфера", що випускає товари для прибирання будинку.
Вона вважає правильним введення податкових і кредитних канікул на період карантину. Але їх можна було б ввести на рік, каже Нестеренко.
"З конкретних заходів, якими держава може підтримати бізнес, могла б стати відстрочка ПДВ на 12 місяців для тих підприємств, які продовжують інвестувати в технологічне обладнання, незважаючи на складність ситуації. Для тих же ресторанів в період їх тимчасового закриття було б дуже відчутним і доречним скасування обов'язкового утримання податків із зарплат співробітників, відправлених в примусові відпустки на час карантину. Крім того, бізнесу необхідний мораторій на податкові перевірки і гарантії неможливості дострокового стягнення заборгованості за кредитами", – перераховує вона.
Важлива стабільність на валютному ринку
На думку багатьох підприємців, завдання держави в період кризи – забезпечити стабільність на валютному ринку.
"Першочерговим завданням уряду має стати недопущення дефолту шляхом досягнення домовленостей з МВФ – це убезпечить ринок від спекуляцій і відразу ж його заспокоїть. Бізнесу завжди необхідна стабільність на валютному ринку, тому, звичайно, нам би хотілося, щоб закладений в бюджет 2020 курс гривні/долара дотримувався. А з ним і баланс дохідної та видаткової частин бюджету. Безумовно, будь-якому бізнесу набагато складніше триматися на плаву в ситуації глобальної кризи фінансово-банківської системи і відсутності макроекономічної стабільності", – каже Ірина Нестеренко.
Таку ж думку висловлює і директор української компанії "Бітрікс24", що випускає програмне забезпечення, Дмитро Суслов.
"Зараз є два найболючіших моменти: втрати від прямої заборони роботи деяких галузей і панічне падіння курсу гривні. І якщо перший фактор, на щастя, нас не торкнувся, то зростання курсу долара безпосередньо впливає на деякі статті витрат компанії, наприклад, на розрахунки за хостинг і оренду офісу. Буде здорово, якщо держава зможе взяти це під контроль", – говорить він.
При цьому IT-бізнес не повинен сильно постраждати, визнає директор такої компанії.
"По-перше, ми IT-компанія і займаємося програмним забезпеченням. Тобто у нас немає товару і складу, співробітникам не потрібно бути прив'язаними до робочого місця, всі основні процеси автоматизовані. Дистанційна робота не порушить ніякі процеси. По-друге, ми робимо продукт, який якраз дозволяє іншим компаніям бути більш ефективними і організовувати свою роботу поза офісом. А значить – більш затребувані саме в кризовий час", – вважає він.
Актуальна інформація – теж допомога
Не зупиняється під час карантину і юридична діяльність. Більш того, керуючий партнер ЮФ "єПраво", юрист-міжнародник Віталій Власюк каже, що останнім часом роботи юристам навіть додалося.
"Діяльність юридичної компанії багато в чому може бути дистанційною: аналітика правових питань, підготовка процесуальних документів і навіть їх відправка поштою з найближчого відділення. У той же час низка питань залишається: комунікація з клієнтами (особливо з чутливих питань), робота з конфіденційною інформацією, брейн-шторми нетривіальних завдань та інше. Врешті решт, я вважаю себе досить консервативним керівником: співробітники повинні спілкуватися, носити діловий одяг, тримати в руках матеріальні документи. На час карантину ніхто зі співробітників не йде в штучні "відпустки". Як не дивно, вже за перші два дні умовного карантину я бачу несподіваний ажіотаж з боку низки клієнтів. Вважаю, багатьом захотілося швидше закрити ті чи інші питання, угоди, проекти. Мабуть , це цілком виправдано, адже насправді ніхто не знає, скільки триватиме карантин", – говорить Віталій Власюк.
Допомогою від держави юрист вважав би доступність і повноту інформації про зміну роботи органів влади.
"З боку влади особисто я не чекаю нічого істотного дотичного особисто мого бізнесу. Впораємося. Хіба що хотілося б конкретики щодо режиму роботи органів держвлади і місцевого самоврядування. Комунікація з ними – важлива частина нашої роботи", – зазначає юрист.
Пріоритет – вітчизняним виробникам
На сьогоднішній момент далеко не у всіх компаній виникли проблеми.
"У нашій компанії зараз вплив епідемії не є надто відчутний. Нам довелося змінити певні бізнес-процеси, адаптуватися до нових умов. Ми перевели працівників на віддалений режим заради їх безпеки. Але не всі фахівці можуть виконувати свою роботу дистанційно, проте ми продовжуємо всім виплачувати заробітні плати. Так, це певні фінансові втрати, але вони поки не завдають якогось нищівного удару. Щодо забезпечення виробничих процесів істотних збоїв теж немає. Бізнес в Китаї потроху оговтується, а ось з поставками комплектуючих з Італії та Англії можуть бути проблеми. Але нам поки вдається не відчувати кризи завдяки наявності складських запасів. І така ситуація на багатьох підприємствах. Однак питання в тому, скільки триватиме епідемія. Запасів вистачить на кілька місяців. Хочеться вірити, що за цей час ситуацію вдасться стабілізувати", – розповідає Олександр Лопатін, засновник американо-української компанії з виробництва світлодіодного освітлення "ITW Systems".
Він упевнений, що підтримка бізнесу з боку уряду потрібна не тільки зараз, але знадобиться і після карантину. І однією з форм такої підтримки повинна бути пріоритетна закупівля товарів і послуг у українського виробника.
"Законодавчі ініціативи, прийняті українським урядом, можуть викликати критику, але сам факт їх наявності показує, що державі не байдуже. Такі прийняті норми, як, наприклад, звільнення малих підприємців від сплати податків до кінця квітня, спрощення процедури розмитнення і оподаткування медичних препаратів і обладнання, що імпортується для боротьби з епідемією, не можуть не радувати. Але разом з тим я хотів би розуміти, як держава буде допомагати бізнесу прийти в себе після кризи, щоб підприємці могли відновити свою роботу. Одним з інструментів такої підтримки я вважаю створення певних привілеїв для вітчизняних виробників. Зараз український бізнес зіткнувся з непростим викликом: підприємцям потрібно вистояти в кризу, зберегти робочі місця, підтримувати населення і економіку. Абсолютно логічно, щоб інтереси саме вітчизняного бізнесу були в пріоритеті, вітчизняний виробник має право розраховувати на певні преференції. Тим більше що це не вимагає від держави ніяких фінансових вливань, але дасть можливість бізнесу відновити роботу", – каже Олександр Лопатін.
Як бізнесу мінімізувати свої втрати під час карантину
Бізнесмени зі стажем нагадують колегам, що в тяжкі часи, як, наприклад, зараз, багато що залежить від здатності керівника правильно підлаштуватися під ситуацію.
"Якщо дуже серйозно і вкрай тривожно сприймати всі зміни обставин, то в підсумку результат один: емоційне вигорання і, як наслідок, відсутність ресурсу на відновлення. Підприємець повинен пам'ятати, що в стресових ситуаціях лідер визначається тим, що приймає головні рішення і веде за собою свою команду по максимально зрозумілій "дорожній карті". Перше, що він повинен зробити, – прийняти ситуацію і підлаштуватися під неї. Виживають ті, хто вміє адаптуватися", – каже підприємець з 19-річним стажем, засновниця холдингу "Асторг", компанії "Укрптахосервіс", ТМ "Готово" Наталія Шмигельська.
Вона рекомендує максимально звести контакти в онлайн-режим – як особисті, так і контакти персоналу.
"Соціальна відповідальність на підприємцях в тому числі і за їхній персонал, який на них сподівається. Варто продумати всі варіанти віддаленої роботи і мінімізувати оффлайн-контакти своїх співробітників настільки, наскільки це можливо. Безумовно, поведінка компанії на ринку залежить від пріоритетності послуг, що надаються, або затребуваності продукції в поточних обставинах. Якщо мова про товари або послуги першої необхідності, то варто продумати безпечну логістику для співробітників, постійну дезінфекцію на підприємствах, перевірку температури на прохідній, наявність, зміну і утилізацію рукавичок і масок. Офіси можуть працювати віддалено, і це прекрасна можливість навчитися працювати в додатках. Якщо ж мова про товари і послуги, які не затребувані в першу чергу і немає виробництва, то краще вийти в продажу онлайн, якщо є бюджет, щоб утриматися на плаву. Можливо, доведеться максимально "скоротитися", пояснивши команді, чому вони тимчасово втратять премії і бонуси. І далі чекати максимально до прийняття подальших рішень, тому що в цьому випадку ніхто не може передбачити, як будуть розвиватися події", – рекомендує Наталія Шмигельська.
Як ми вже писали, валютний ринок також лихоманить, незважаючи на мільярдні інтервенції і запас в Нацбанку. Долар і євро дорожчають щодня. Чому зростає курс валют і як це позначиться на нашій і без того хворій економіці – дивіться в сюжеті: