Трамп підписав наказ про вихід США із ТТП. Фото: AFP
Вихід США з Транстихоокеанського торгового партнерства (ТТП; Транс-Тихоокеанське партнерство, ТЕС) є унікальною подією у світовій історії, оскільки країна вийшла з угоди, укладення якої сама ж наполегливо домагалася близько семи років.
Водночас, рішення американського президента Дональда Трампа можна вважати несподіваним, і не тільки тому, що він ще в ході виборчої компанії обіцяв вивести країну з ТТП відразу ж після своєї перемоги. Підписання договору про ТТП домагалася адміністрація президента Обами, але настрої в Конгресі США ясно говорили про те, що договір не буде ратифікований.
З якого договору виходять США
Пропозицію про створення ТТП як зони вільної торгівлі в рамках СОТ було висунуто ще 2003 року трьома країнами: Новою Зеландією, Сінгапуром і Чилі. 2005 року до ініціаторів приєднався Бруней і ці чотири країни підписали угоду про заснування ТТП, що набула чинності 2006-го.
Два роки нова організація існувала фактично тільки на папері. Але 2008 року ідеєю такого союзу зацікавилися США, поступово надавши їй значнішого масштаб. Переговори потенційних учасників були дуже довгими, але в підсумку 12 країн: США, Японія, Малайзія, В'єтнам, Сінгапур, Бруней, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Мексика, Чилі і Перу 4 лютого 2016 року підписали угоду про створення нового партнерства зі старою назвою. Договір повинен вступити в силу після його ратифікації всіма членами (на це відведено два роки).
США самі надали ТТП значний масштаб.
ТТП передбачає створення широкої зони вільної торгівлі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Адміністрація Обами розглядала цю угоду як одну з головних заходів в економічному протистоянні з Китаєм. Сам Обама не раз попереджав, що відмова від ТТП "послабить позиції США в регіоні, а також здатність визначати правила глобальної торгівлі, виходячи з американських цінностей та інтересів". Це партнерство підтримували ряд крупних компаній, наприклад, Nike і WalmartStores, багато середніх бізнесів, а також власники родинних ферм.
На думку критиків угоди в США, ТТП призводить до скорочення робочих місць та оплати праці американських робітників. Так само стверджувалося, що "жахливо низькі" вимоги до країни походження товару відкривають, наприклад, можливість поставки до США автомобілів з КНР за рахунок організації "викруткової" збірки в одній з країн ТТП.
Варто зазначити, що документ про вихід з ТТП Трамп підписав після зустрічі з головами "промислового комітету" США (Ford, DowChemical, Dell, Johnson&Johnson, LockheedMartin, Arconic, US Steel, Tesla, Corning, InternationalPaper), на якій було обговорено питання міжнародних інвестицій бізнесу в світлі планів нового президента стимулювати створення робочих місць в США.
Можлива доля ТТП
Зараз в ТТП формально залишаються п'ять країн – його засновники за угодою 2005 року і Японія, яка встигла ратифікувати договір в листопаді 2016-го. Сім країн договір ще не ратифікували.
Прем'єр-міністр Японії заявив, що розраховує на проведення переговорів з Трампом в найкоротші терміни: "Я вважаю, що президент США визнає важливість вільної та справедливої торгівлі, тому і має намір наполегливо роз'яснювати йому стратегічну й економічну важливість угоди".
Австралія почала переговори з Японією, Новою Зеландією і Сінгапуром про можливість продовження проекту ТПП без США, в форматі "12 мінус 1". За словами прем'єр-міністра країни, відмовитися від проекту Австралія не може, тому що дала певні обіцянки для ринку праці.
Прем'єр-міністр Нової Зеландії сподівається, що проект продовжить існування з рештою партнерами. Міністр торгівлі країни повідомило, що невдовзі відбудеться зустріч країн-учасниць на рівні міністрів, на якій опрацьовуватимуться варіанти подальших дій.
Австралія почала переговори з Японією, Новою Зеландією і Сінгапуром про ТПП без США, в форматі "12 мінус 1".
Міністр торгівлі Малайзії заявив: "Незалежно від позиції нової адміністрації США щодо ТТП ми продовжимо контакти з нашими американськими колегами заради зміцнення двосторонніх торговельних і економічних зв'язків, оскільки США є третім нашим партнером за обсягами торгівлі та найбільшим джерелом інвестицій".
Інтерес до можливого приєднання до ТТП проявляє Індонезія, є можливість створити умови для вступу до нього Китаю. Висловлюються припущення про вступ до ТТП Євросоюзу, але поки що це досить невизначено.
Деякі експерти кажуть, що багато в угоді про ТТП було зав'язано на тому, що учасники беруть на себе дуже високі стандарти і відкривають доступ на свої ринки в обмін на безмитний доступ на найбільший ринок – американський. Тому ТТП без участі США нежиттєздатне.
Внесення ж змін до договору означатиме його денонсацію, а перезапуск переговорів з великою ймовірністю поховає ТТП. Тому можна стверджувати, що договір в форматі від 4 лютого 2016 року не набуде чинності, і партнерства, що об'єднує 40% світового ВВП ВВП, не буде.
Глобальні наслідки
Китайське керівництво обережно натякнуло, що може скористатися провалом ТТП, і повідомило, що виступає на підтримку "відкритих і прозорих економічних домовленостей в регіоні". Китай сам давно пропонує створювати єдину зону регіональної торгівлі на основі свого проекту – Всеохоплюючого регіонального економічного партнерства.
Тож крок Трампа щодо виходу з ТТП йде на руку Китаю. Але той акцент, який президент США робить на торговому протекціонізмі, не принесе китайцям користі. У світі ж взагалі є серйозна стурбованість з приводу негативного впливу протекціоністської політики окремих країн на міжнародну економіку.
Трампу в принципі не подобається формат багатосторонніх торговельних угод. Він вважає, що для його країни буде простіше домогтися вигідних умов на двосторонніх переговорах. Тому очікується, що найближчим часом він офіційно повідомить Канаду і Мексику про бажання переглянути умови Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA), який набрав чинності ще 1994 року.
Крок Трампа щодо виходу з ТТП йде на руку Китаю.
Вельми туманні перспективи ще однієї глобальної угоди – Трансатлантичного торговельного та інвестиційного партнерства (ТТІП) з ЄС, яке вважається доповнюючим ТТП. Трамп його поки що практично не згадував, а в ЄС вважають переговори замороженими. Хоча Канада перебуває в процесі ратифікації своєї торгової угоди з ЄС, що доповнює ТТІП.
Стосовно України, то успіх або провал ТТП на нас безпосередньо не позначиться: обсяг зовнішньої торгівлі з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону поки що невеликий, до того ж наш експорт туди переважно сировинний, який не підпадає під правила ТТП. Але велика ймовірність того, що в результаті розпочатих процесів зміняться правила і практики світової торгівлі, а до цього бажано бути готовими.