Фото: telegraf.com.ua
Епопею з ухваленням держбюджету-2015 можна вважати "зразковою" з точки зору порушення встановлених законом процедур. Можливо, в той час інакше й не можна було. Але порушення не повинні входити з систему. І не тільки тому, що проходження процедури підвищує ймовірність прийняття продуманого бюджету. А ще й тому, що влада сама не повинна порушувати закон, тим більше в такій цинічній формі.
Порядок бюджетного процесу в Україні
Фото: zn.ua
Проект державного бюджету готує Міністерство фінансів і представляє його Кабінету Міністрів.
Проект закону про держбюджет уряд направляє до парламенту не пізніше 15 вересня.
Він повинен відповідати вимогам Основних напрямів бюджетної політики, які до цього схвалюються або приймаються до відома постановою Верховної Ради, а розробляються Мінфіном.
На відміну від стандартної процедури розгляду проектів законів, що складається з трьох читань, розгляд держбюджету передбачає застосування більш складної процедури, з введенням додаткового етапу – "нульового" читання, на якому глава комітету Верховної Ради з питань бюджету доповідає про відповідність проекту закону Бюджетному кодексу та Основним напрямам бюджетної політики. Після цього приймається рішення про прийняття до розгляду проекту в першому читанні.
Ще одна особливість полягає в тому, що ряд показників бюджету мають бути остаточно прийняті при другому читанні і не підлягають розгляду в третьому читанні. До таких показників відносяться загальний обсяг дефіциту, доходів і витрат держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на наступний бюджетний період, обсяг міжбюджетних трансфертів та інших. Ці показники повинні бути прийняті до 20 листопада, оскільки без них неможливо завершити розробку місцевих бюджетів.
Закон про Державний бюджет України повинен бути прийнятий до 1 грудня.
Не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування цього закону мають бути затверджені місцеві бюджети.
Хід процесу-2016
Зареєструвавши 9 квітня в Верховній Раді проект постанови "Про основні напрями бюджетної політики на 2016 рік", Кабмін показав, що він має намір дотримуватися хронології бюджетного процесу. Цей проект був грунтовно допрацьований в комітеті по бюджету і винесений в його редакції на обговорення в сесійній залі 16 червня. Дебати були жаркими, на їхню підсумку проект був відправлений у бюджетний комітет для підготовки до повторного подання. 17 червня комітет попросив Кабмін висловити свою позицію щодо зауважень та пропозицій, висловлених в ході обговорення. Відповідь Мінфіну у вигляді листа на дев'яти сторінках був отриманий 25 червня, але він не задовольнив депутатів. Тому 14 липня вони рекомендували Раді повернути проект уряду для доопрацювання. Рішення про це парламентом поки не прийнято.
У підсумку на сьогоднішній день ситуація така. Не пізніше ніж через п'ять тижнів проект держбюджету має бути у Верховній Раді, а основні напрями бюджетної політики поки не затверджені.
Мінфін працює над бюджетом, але спирається при цьому на своє розуміння бюджетної політики та оцінку макроситуації. Тому не виключено, що у вересні в Раді практично одночасно з'являться проекти як бюджету, так і оновленої бюджетної політики. І добре, якщо тези політики підженуть під параметри проекту бюджету, тоді, хоча логіка бюджетного процесу на цьому етапі і буде перевернута з ніг на голову, але у депутатів буде менше формальних приводів для дискусії при розгляді проекту бюджету в "нульовому" читанні.
Можливий і такий варіант, що Рада взагалі не стане приймати постанову про бюджетну політику, зайнявшись відразу бюджетом. Але для майбутнього країни буде все ж краще, якщо бюджетний процес-2016, нехай із запізненням та порушеннями, але повернеться в законне русло. Тоді зросте ймовірність того, що процес-2017 буде спочатку правильним. Тим більше, що бюджетна політика – дійсно важлива.
Цифри майбутнього проекту бюджету
Фото: telegraf.com.ua
В урядовому проекті Основних напрямах бюджетної політики на 2016 наведені такі основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку країни на наступний рік:
номінальний ВВП – 2106 млрд грн;
зростання реального ВВП – 2%;
зростання споживчих цін (грудень до грудня) – 9%;
зростання цін виробників (грудень до грудня) – 12%;
рівень безробіття – 9,9%;
обмінний курс (в середньому за рік) – 22,5 грн за долар.
У цьому ж документі говориться, що основні макропоказники можуть уточнюватися з урахуванням зміни соціально-економічної ситуації в 2015 р, а також з урахуванням зміни прогнозу внутрішніх і зовнішніх ризиків.
Кабмін вважає, що "передумовами формування проекту Державного бюджету України на 2016 стане економічне відновлення, подолання бідності, сталий розвиток суспільства, забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків, проведення структурних реформ в основних галузях економіки та сферах діяльності, встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу, отримання енергонезалежності, розвиток освіти і науки".
При обговоренні проекту в парламенті депутати були незадоволені, зокрема, тим, що в ньому не представлені розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. На це міністр фінансів Наталія Яресько відповіла, що ситуація в країні змінюється стрімко і точно спрогнозувати такі показники зараз неможливо: "Ніякої документ, який ми сьогодні можемо дати, не відповідатиме ситуації, яка буде через 4 місяці. Ми дали той прогноз, який могли".
Наприкінці липня члени уряду почали говорити вже про своє бачення бюджету-2016. Так доходи бюджету в порівнянні з поточним роком:
втратять 40 млрд грн за рахунок зниження обсягу прибутку Нацбанку, що перераховується до бюджету;
позбудуться 17,5 млрд грн надходжень від додаткового імпортного збору, який планується скасувати з 1 січня.
Що стосується видатків держбюджету-2016, то:
збільшаться відрахування на субсидії для населення (у зв'язку з підвищенням тарифів в енергетиці) з 24 до 43 млрд грн;
зростуть витрати у зв'язку з індексацією зарплат і пенсій, яке буде проведено не пізніше грудня цього року;
витрати на оборону збережуться на рівні 5% ВВП.
Мінфін зараз розраховує досягти в 2016 р. дефіциту бюджету на рівні 3,75% ВВП. Дефіцит бюджету в поточному році запланований на рівні 4,1%, а в 2014 р він був 4,25% ВВП. Такі параметри містяться в оновленому меморандумі української влади Міжнародному валютному фонду. Там же написано, що витрати на жилсубсидії в Україні в 2015 р становитимуть 1% ВВП, в 2016 р 1,9% ВВП, в 2017 р – 61,3 млрд грн, або 2,4% ВВП.
В цілому ж Кабмін обіцяє спробувати стримати витрати сектора загальнодержавного управління на рівні 43,4% ВВП.
Згідно з останнім за часом прогнозом МВФ, середньозважений курс в 2015 р буде 22,0 грн за долар і 24,1 грн – в 2016 р. При цьому в кінці цього року курс очікується на рівні 23,5 грн, а 2016 – 24,4 грн. Тому велика ймовірність, що середній курс 22,5 грн, записаний в проекті бюджетної політики на 2016 р. буде переглянутий.
Де будуть шукати гроші
Фото: tsn.ua
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк каже, що бюджет-2016 буде більш складним, ніж у поточному році. Тому уряд шукає додаткові джерела надходжень. Зокрема, планується підвищити доходи бюджету на 1,5% ВВП в основному за рахунок ПДВ та єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Тобто слід очікувати, що система електронного адміністрування ПДВ буде і далі активно впроваджуватися, а відшкодування ПДВ так і не стане повним і швидким.
Що стосується зростання надходжень від ЄСВ, то ймовірно, уряд розраховує, що станеться це за рахунок виведення зарплат з тіні і їх зростання, тому як ставку ЄСВ раніше неодноразово обіцяли знизити. Про зниження податкового тиску на фонд оплати праці йдеться і в проекті Основних напрямів бюджетної політики.
У цьому ж документі в числі пріоритетних завдань податкової політики зазначено впровадження непрямих методів контролю відповідності доходів і витрат фізосіб, тобто уряд не забув про свою ідею, від якої йому довелося відмовитися на початку цього року.
Оновлений текст меморандуму про співпрацю України і МВФ містить норму про необхідність скасування з 2016 р пільг для аграріїв зі сплати ПДВ. Тому уряд у вересні планує внести на розгляд парламенту поправки до Податкового кодексу, що передбачають ліквідацію спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільського господарства. Цей режим передбачає право сільгосппідприємства залишати у своєму розпорядженні суму ПДВ, нараховану йому на вартість поставлених товарів і послуг, а не платити її в бюджет. Кабмін вважає, що такі заходи дозволять забезпечити додаткові доходи в обсязі 0,3% ВВП.
Якщо реструктуризація зовнішнього боргу все ж відбудеться (уряд зараз обіцяє добитися цього до кінця вересня), то це не принесе надходжень у дохідну частину бюджету, але зменшить його витрати.