Поради підприємцям: як створити фінподушку на випадок форс-мажорів

25 серпня 2015, 07:15
Про те, як сформувати недоторканний запас, де його зберігати і на які цілі витрачати, розповідає аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко

Успіх у бізнесі приходить лише до тих підприємців, хто вміє сформувати грамотну стратегію розвитку своєї справи з прицілом на кілька років вперед. Причому особливе місце в цих планах займає правильне формування фінансової подушки компанії, яка у важкі часи допомагає втримати бізнес на плаву. Про те, як сформувати недоторканний запас, де його зберігати і на які цілі витрачати, розповідає аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко.

ПРИЦІЛЮВАТИСЯ. Для початку підприємець повинен розібратися, на які ж цілі можна витрачати фінподушку, а на які — суворо забороняється, зазначає Нікітченко. "Варто розмежовувати, чим відрізняється форс-мажор від звичайних бізнес-процесів. Умовно, якщо бізнесмен ставить перед собою мету придбати новий верстат, то небажано для його придбання лізти в недоторканний запас. Краще створити окремий фонд, кошти з якого будуть спрямовані на розвиток бізнесу, а фінподушка повинна спокійно лежати до кризових періодів", — уточнює економіст. За його словами, створення окремого фонду для розвитку компанії дозволить ліквідувати безліч непередбачених труднощів, які не відповідають категорії "форс-мажор": "Якщо брати для прикладу той же верстат, то кошти з фонду розвитку допоможуть відремонтувати обладнання в разі поломки. Але якщо грошей на ремонт не вистачить, то можна подумати про кредит. І лише за умови, що інших джерел фінансування цих цілей не залишиться, а відсутність верстата загрожує підприємству зупинкою, то в такому крайньому випадку можна заглянути в недоторканний запас. А все тому, що сам ремонт обладнання не можна назвати форс-мажором, а ось заморожування діяльності компанії — вже форс-мажор".

Реклама

ЗБИРАЙ. Починати формувати фінподушку потрібно відразу ж після того, як фірма стає прибутковою. "Якщо є можливість, треба закласти ці кошти ще на етапі запуску бізнесу. І вже потім, щомісяця, по 10-20% від прибутку направляти на формування резерву. І так до тих пір, поки форс-мажорний фонд не досягне принаймні трьох, а в ідеалі — шести місяців фінансування компанії в умовах, коли доходів повністю не буде", — радить Іван Нікітченко. Такого принципу слід дотримуватися навіть у випадку, коли компанія приносить надприбутки і власник прагне фінансувати нові проекти, повністю реінвестуючи доходи: "Краще пожертвувати темпами зростання, знизивши їх, скажімо, з 15% до 10%, ніж при настанні форс-мажору повністю втратити бізнес. Тому якщо підприємство прибуткове, а проекти приносять високий дохід — краще розвивати бізнес шляхом короткострокових банківських кредитів, ніж спустошуючи фінподушку".

БЕРЕЖИ. Економісти кажуть, що необов'язково зберігати фінподушку у ліквідній формі, тобто в грошах. "Кошти можна тримати і в золотих злитках у банківській комірці. Також не завадить відкрити депозит у декількох держбанках і банках з іноземним капіталом або купити цінні папери, випущені державою", — перераховує Нікітченко. Крім того, експерт нагадує, що до 2017 року бажано заводити внесок лише як фізособа, а з 1 січня 2017-го, коли під гарантії будуть потрапляти депозити ФОП, ще й як підприємець.