/ Фото: Getty Images
Україна продовжує шукати шляхи посилення енергетичної незалежності та диверсифікації поставок енергоресурсів. 31 серпня представники нашої країни, Польщі та США підписали у Варшаві Меморандум про тристоронню співпрацю в сфері енергетики, який може започаткувати проект щодо поставок до України через Польщу скрапленого газу зі Сполучених Штатів.
"Історичний день. Ще один крок на шляху до енергетичної незалежності не тільки України, але і всієї Європи", – так прокоментував Меморандум секретар РНБО Олександр Данилюк, який підписав цей документ від України.
Стара історія
Ідея будівництва в Україні потужностей для прийому скрапленого газу не з Росії виношувалася давно. Ще на початку 2000-х поставки скрапленого газу через Європу Україні пропонувала Норвегія. Заради дружби з Росією пропозиція була відкинута. У 2010-х вперше заговорили про проект "Інтерконектор Україна – Польща" та про будівництво LNG-терміналу (термінал з отримання та регазифікації скрапленого газу) для поставок газу з Північної Африки, Азії та інших країн. Тоді навіть велися будівельні роботи в цьому напрямку. Однак жоден з проектів так і не був реалізований. Хоча після початку російської агресії розмови про них активізувалися знову, але лише на короткий час.
"Проект "Інтерконектор Україна – Польща" він голова тих проектів, які обговорювалися раніше. Але тоді "Нафтогаз України" вважав, що його реалізація невигідна, і всі роботи в цьому напрямку фактично були припинені. Якби у нас зараз був цей інтерконектор, це відкрило б доступ України до будь-якого газу, який присутній на вільному ринку. Він міг би йти через Польщу до України з будь-якої країни", – говорить експерт з питань енергетики, директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
Зараз до старої ідеї повернулися знову. Причому, за словами чиновників, роботи з налагодження поставок скрапленого природного газу (СПГ) через Польщу з балтійських морських терміналів планується проводити досить активно.
"Одним з перших завдань буде аналіз, які роботи потрібно зробити, щоб забезпечити збільшення можливості отримання газу з LNG-терміналу в Польщі. Для того, щоб ми змогли диверсифікувати, отримати конкуренцію. Щоб ми змогли забезпечити нашу безпеку... Уже є політичне рішення, і зараз активно працюватимуть експертні групи, – заявив на брифінгу 2 вересня нещодавно призначений міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель. – Там є різні рішення. Я думаю, що, з огляду на ті швидкості, які ми отримали на вихідних з нашими американськими та польськими партнерами, ми дуже швидко вийдемо на проектне рішення для того, щоб реалізувати цю можливість".
Попереду багато роботи
Підписаний Меморандум – це всього лише декларація про наміри, нагадують експерти. А щоб ці наміри втілилися в життя, має бути в подальшому підписана низка інших документів.
"Ця угода передбачає роботу за трьома напрямками. Перше – це будівництво трубопроводу по українській території. Поляки і раніше були готові дотягнути його до нашого кордону, але будувати на українській території, природно, не збиралися. А у нас тоді порахували це невигідним. Друге – необхідно збільшити потужність терміналу в Свіноуйсьце, який зараз розрахований виключно на польські потреби. Там вільних обсягів немає, і навряд чи вони з'являться, тому що газ законтрактований. І третє – зараз поставки американського СПГ обмежені терміналами зі зрідження газу на Атлантичному узбережжі США. Отже, їм треба збільшити свої потужності. Таким чином, потрібно буде укласти контракти на добудову трубопроводу, на збільшення потужності терміналу в Свіноуйсьце і на збільшення потужностей зі скраплення американського газу. Тобто, якщо ми хочемо, щоб цей Меморандум набув реальних, практичних обрисів, нам необхідно розв’язати ці три проблеми", – пояснює Геннадій Рябцев.
Скільки скрапленого газу може прийти до України з Європи?
Експерти вважають, що "Інтерконектор Україна – Польща" не повинен стати єдиною альтернативою російському газу, для забезпечення енергетичної безпеки імпорт газу повинен бути диверсифікований.
"Термінал в Свіноуйсьце може бути лише одним з елементів додаткової підстраховки нашого газового енергетичного балансу. Але він не може бути основним джерелом диверсифікації газових поставок. Країни, які зараз переорієнтуються на скраплений природний газ, зазвичай, мають кілька точок входу. У тому числі мають трубопровідний газ і мають скраплений природний газ. Наприклад, Туреччина розвиває і термінали з прийому зрідженого газу з Катару, і водночас – трубопроводи. Не тільки "Південний" і "Блакитний потік", за якими зараз російський газ йде в обхід України. Найближчим часом там з'явиться ще і газопровід TANAP, яким азербайджанський каспійський газ піде до Південної Європу. Така країна, як Україна, з таким великим споживанням природного газу і досить потужною промисловістю, також повинна мати кілька точок скрапленого газу та обов'язково – трубопровідного газу", – каже економічний експерт Олексій Кущ.
Також сумнівно, що за допомогою одних лише польських терміналів вдасться забезпечити Україну необхідною кількістю газу.
Перші можливі обсяги поставок американського скрапленого газу міністр енергетики Олексій Оржель оцінив приблизно в 1 млрд кубометрів на рік. У перспективі ж, коли будуть збільшені потужності терміналу в Свіноуйсьце і побудований термінал у Гданську, обсяги, звичайно, збільшаться.
Кілька років тому йшлося про те, що після будівництва польського інтерконектора і терміналу в Південному Україна зможе отримувати в скрапленому вигляді до 10 млрд кубометрів скрапленого газу на рік. Це приблизно річний обсяг українського імпорту. Але експерти сумніваються в реальності таких цифр.
"Навіть якщо ми нарощуватимемо видобуток власного газу і посилюватимемо енергозбереження, ми все одно не зможемо повністю диверсифікувати свій енергетичний баланс за рахунок поставок скрапленого природного газу. Після повного запуску польської гілки і будівництва перемички з Польщею Україна зможе приймати всього 1-2 млрд кубометрів американського або норвезького газу на рік", – вважає Олексій Кущ.
Якщо повернутися до проекту будівництва LNG-терміналу, це розширило б можливості поставок до України скрапленого газу.
"Ось цей проект дійсно міг би закривати значну частину потреб – близько 5 млрд куб. м на рік", – говорить Олексій Кущ.
На його думку, Україна могла б створити тристоронній консорціум, куди увійшов би Катар, Туреччина і Україна. Катар – як найбільший постачальник скрапленого природного газу в світі, а Туреччина – як країна, що бере участь в логістичному ланцюжку (через її територію повинні йти танкери зі скрапленим газом).
Водночас Геннадій Рябцев вважає український LNG-термінал безперспективним проектом. Справа в тому, що свого часу його будівництво і заморозилося через те, що Україні не вдалося домовитися з Туреччиною про транзит скрапленого газу танкерами через Босфор. І тут слід шукати не тільки політичний аспект.
"Для того, щоб поставляти до України газ з Північної Африки, потрібна згода Туреччини. А Туреччина згоди на прохід газовозів через Босфорську протоку не дасть. Оскільки будь-який газовоз – це потенційна можливість об'ємного вибуху. А з огляду на непрості відносини Туреччини з рядом терористичних організацій, навіть мінімальна ймовірність теракту або захоплення газовоза терористичною організацією означає, що під загрозу буде поставлена столиця, Стамбул. Вибух газовоза в Босфорі призведе до повного руйнування історичного Стамбула. Там буде просто пустеля. Тому, природно, жоден турецький політик не піде на те, щоб забезпечувати енергетичну безпеку України за рахунок зменшення безпеки своєї країни", – говорить Геннадій Рябцев.
Таким чином, плани з будівництва інтерконектора можна розглядати лише як один із напрямів щодо забезпечення імпорту в Україну газу з Європи і США. Ще одним важливим напрямком діяльності нового уряду, як уже говорилося, стане нарощування власного видобутку.
Крім того, як заявив на тому ж брифінгу новий міністр енергетики Олексій Оржель, найближчим часом повинно нарешті розв’язатися питання про анбандлінг "Нафтогазу" і створення незалежного оператора української газотранспортної системи.
"Зараз, цими днями, ми відпрацьовуємо, яка модель найкраща. Ми також про це говорили з нашими американськими партнерами. Ми виберемо найкращу модель, і нам потрібна максимально швидка сертифікація... Це другий надзвичайний пріоритет міністерства", – повідомив Олексій Оржель.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що громади в Україні, на чиїй території добувають газ і нафту, отримують додаткові кошти для свого бюджету.