Завтра на саміті ЄС в Брюсселі Україна повинна підписати економічну частину Угоди про асоціацію. Завізують документ Петро Порошенко і 28 глав МЗС країн – членів ЄС. Власний кореспондент "Сегодня" в Брюсселі з'ясував, як європейська сторона готувалася до підписання і з якими ризиками зіткнеться Україна після ратифікації документа.
НАПЕРЕДОДНІ. Церемонія призначена на 10-ту ранку за київським часом у будівлі Європейської Ради "Юстус Ліпсус". Цього ж дня перед будівлею буде піднято прапор нашої країни. Під історичним для нас документом, всупереч традиціям, стоятимуть два підписи – Президента Петра Порошенка і прем'єра Арсенія Яценюка. Зазвичай такі документи підписує або глава уряду, або президент. Але підпис прем'єра, поставлений у березні під політичною частиною УА, в ЄС вирішили не міняти.
РЕАЛІЗАЦІЯ. Процес ратифікації Угоди в парламентах країн ЄС може затягнутися на 2-3 роки, під час яких УА діятиме майже повністю. У ЄС цей період назвали "тимчасовим режимом". "Ратифікувати Угоду має і Рада, а Президент – підписати її до 1 листопада", – пояснив європейський дипломат. Правда в ЄС побоюються, що процес затягнеться, якщо український парламент буде розпущено. Зараз ЄС вже обнулив мита на українські товари в односторонньому порядку (цей режим діє до 1 листопада). Після цього терміну Україна також повинна буде скасувати мита на частину товарів, і ЗВТ запрацює у двосторонньому порядку.
САНКЦІЇ. Весь тиждень у ЄС стежили за прагненням РФ виконувати мирний план Порошенка. Скасування Радою Федерації РФ рішення, яким Володимиру Путіну було дозволено ввести війська в Україну, позитивно сприйняли в ЄС. Але євродипломати чекають більш конкретних заходів щодо деескалації конфлікту. Відмова, кажуть вони, призведе до третьої хвилі санкцій. Завтра, після підписання УА, міністри запросять нашого Президента на ланч. "Якщо представники країн вважатимуть за потрібне, вони приймуть рішення про перехід до третього етапу санкцій", – кажуть у ЄС. Але проти санкцій виступають Болгарія і Кіпр, чиї економіки тісно пов'язані з російською. Деякі країни демонструють подвійні стандарти. Наприклад, Франція продовжує поставляти Кремлю зброю (вертольотоносці "Містраль". – Авт.). А Австрія підписала з РФ угоду про будівництво ділянки "Південного потоку" на своїй території. Також євродипломати розповіли "Сегодня", що не виключають нової "торгової війни" Росії проти України. "У РФ вже звучать заяви, що повинні будуть реагувати на підписання Угоди. Йдеться про торговельні обмеження з боку РФ", – пояснили нам джерела в ЄП. Щоб цього не допустити, на 11 липня організували тристоронні переговори: Україна-ЄС-РФ. Головне питання – ризики, які несе в собі Угода між Україною та ЄС для економіки РФ.
"Заживемо краще, але через два роки"
Підписавши економічну частину угоди з ЄС, Україна відчує плюси, але тільки через пару років, вважає політолог Володимир Фесенко: "У підписанні цієї частини, звичайно, є потенційні проблеми та ризики збитків на першому етапі виконання угоди, поки виробництво буде перебудовуватися і змінювати стандарти. Але серед важливих плюсів – стимул до реформ за всіма напрямами української політики, європеїзація економіки і соціальної сфери. До того ж наші підприємства отримають вихід на величезний європейський ринок. Але ці плюси ми відчуємо на собі через два роки".
На думку Фесенка, підписання – виклик для РФ: "Ми вибираємо іншу модель розвитку, а Росія хоче контролювати весь пострадянський простір. Вибір України підриває потенціал Євразійського проекту РФ". У свою чергу уповноважений Кабміну з питань євроінтеграції Валерій П'ятницький вважає, що отримані від угоди вигоди важливо використовувати за призначенням: "Ми отримаємо вигоди від зняття бар'єрів, наростимо присутність українських товарів і послуг на ринку ЄС, отримаємо шанс на інвестиції. Це дозволить направити зусилля на досягнення європейського рівня життя. Але потрібно використовувати всі можливості з розумом".