Майбутні каменярі. В рамках соцпартнерства колишні шахтарі освоюють
У п'ятницю в Києві сталася незвичайна подія – марафон "Напевно Sunstainability" ("Сталий розвиток"), в рамках якого учасники – як представники великих компаній, так і чиновники і члени міжнародних організацій – поділилися своїми наробітками в сфері соціального партнерства.
Держави – члени ООН прийняли Порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року, яка містить ряд цілей, спрямованих на ліквідацію злиднів, збереження ресурсів планети і забезпечення благополуччя для всіх. Всього таких цілей сімнадцять, кожна з них містить ряд показників, які повинні бути досягнуті протягом 15 років. В Організації підкреслюють: для досягнення будь-яких цілей потрібно об'єднати зусилля урядів, приватного сектора, громадянського суспільства і жителів планети. Бізнес-середовище України відреагувало досить швидко. А деякі компанії ведуть подібну роботу вже багато років.
В рамках події компанія ДТЕК, яка пройшла шлях від благодійних проектів на територіях розвитку бізнесу до створення стратегій соціального розвитку для цілих регіонів, на своєму прикладі показала, як великий бізнес повинен справлятися з серйозними проблемами. "Ми – дуже великий бізнес, в компанії працює 120 тисяч співробітників, і вона відображає стан економіки України, – розповіла директор з регіонального розвитку Тетяна Оверіна. – За десять років існування ми реалізували понад 1000 проектів соціального партнерства, витративши на це понад 350 млн грн , чітко позначивши вектор роботи: сталий розвиток суспільства і бізнесу і гармонійний розвиток територій присутності".
Нині ДТЕК виділяє п'ять основних напрямків в цій галузі. "Це енергоефективність – щоб зараз, при зростанні тарифів, житлові будинки, дитсадки, школи були енергоефективними, охорону здоров'я, соціально значуща інфраструктура, розвиток бізнес-середовища і так звані проекти, які змінюють ментальність, в яких компанія заохочує соціальну активність жителів територій, де працюють підприємства ДТЕК"
.
Найпопулярніший "ментальний проект" – це "Місто своїми руками". Люди надсилають свої заявки з приводу того, що хотіли б поліпшити, зробити в своєму місті, і після конкурсного відбору отримують гранти на їх створення. На початку свої заявки надіслали всього 300 учасників, зараз їх кількість досягла 6200 чоловік. Змінюються і самі проекти – від банальних ремонтів у під'їздах та створення клумб люди перейшли до посадки парків і екоклассів в рідних містах.
ДРУГЕ ЖИТТЯ. Ряд важливих проектів ДТЕК зараз реалізує в рамках програми соцпартнерства в Добропіллі, яка стартувала 2012 року. "Це мономісто, воно зараз повністю залежить від шахт, тому ми повинні думати, як диверсифікувати робочі місця, як ще його розвивати, – підкреслює керівник департаменту зі сталого розвитку ДТЕК Вікторія Гриб. – Компанія займається проектом з розвитку бізнес-середовища вже два роки, залучаємо донорські організації, створюємо нові робочі місця в сфері торгівлі та послуг – на сьогодні створено це близько 240 робочих місць. Ми визначилися з наступними напрямками в Добропіллі – сільське господарство і будівництво. на жаль, на Донбасі чимала частина інфраструктури зруйнована, але це мінус, який можна перетворити на плюс, створивши робочі місця. Крім того, з огляду на світові тенденції, ми об'єднали зусилля з владою на місцевому, обласному та національному рівні, щоб визначити, яку стратегію з реструктуризації вугільної галузі треба створити в країні і в конкретному регіоні. Які ніші можуть з'явитися натомість. Вкрай важливо, що зараз, дуже своєчасно, відновив роботу Глобальний договір ООН – це чудовий майданчик для взаємодії бізнесу, влади і суспільства". Звичайно, для того, щоб все успішно працювало, потрібні зусилля держави – наприклад, компанії, які найматимуть шахтарів, повинні отримати якісь преференції. Регіон же отримає друге життя.
Робота вже ведеться. "Ми пропонуємо шахтарям всередині підприємства перекваліфікацію, – пояснила Вікторія Гриб. – На початку реалізації програми соцпартнерства компанія допомогла створити в Добропіллі центр економічного розвитку. Там працюють люди, привертають донорські кошти, допомагають організовувати бізнес. Також на навчально-курсовому комбінаті шахтарі, які більше не працюють на вугільних підприємствах, отримують нові професії: газоелектрозварника, муляра і так далі. Причому там можуть навчатися і люди пенсійного віку. Природно, все це – за допомогою місцевої влади, завдяки співпраці з нею вдається досягти результатів".