/ Фото: Олександр Яремчук
13 жовтня набули чинності зміни до закону "Про житловий фонд соціального призначення". Тепер перелік осіб, які мають право на соціальне житло, доповнений внутрішньо переміщеними особами. Крім того, законом встановлено підвищені вимоги до соціального житла, що стосуються доступності для маломобільних груп осіб, зокрема інвалідів.
Внутрішньо переміщених осіб "вписали" пізніше
Проект закону "Про внесення змін до Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" був внесений до Верховної Ради Кабінетом міністрів ще рік тому – 17 листопада 2017 року. Але спочатку в ньому йшлося тільки про переселенців-інвалідів. В пояснювальній записці було написано: проект спрямований на забезпечення реалізації Указу президента ще від 13 грудня 2016 року "Про заходи, спрямовані на забезпечення дотримання прав осіб з інвалідністю". Перелік осіб, які можуть стати на соціальний квартирний облік, пропонувалося доповнити категорією "особи з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб, які не мають житла для проживання на підконтрольній українській владі території". А самі соціальні будинки мали бути обладнані пристроями, що дозволяють вільно пересуватися людям з обмеженими можливостями і мамам з колясками (пандуси, ліфти тощо).
У первісному вигляді закон мало що міняв в існуючому порядку речей. Особи з інвалідністю I і II груп та без того мали право на соціальне житло. Причому першочергове право. Тож фактично пропоновані Кабміном зміни стосувалися досить обмеженого кола осіб: інвалідів III групи з числа переселенців, і тільки тих, чиї будинки було зруйновано.
Під час першого розгляду законопроекту, 15 травня 2018 року, депутати з різних фракцій і груп запропонували розширити дію закону на всіх переселенців.
Під час голосування 18 вересня Верховна Рада голосувала вже за надання права на соціальне житло всім "внутрішньо переміщеним особам, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано або пошкоджено до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення АТО" .
На яке житло можна претендувати
Чюдина, яка перебуває на соціальному квартобліку і дочекалася своєї черги, може отримати як квартиру в багатоповерховому будинку, так і приватний, одноквартирний будинок. Втім, після ухвалення закону про соціальне житло більше будувати такого житла не почали. Наприклад, в Києві ще 2004 року затіяли будівництво соціального будинку за адресою вул. Н. Ужвій, 6-б. Але він так і не був побудований. У столичному бюджеті на 2018 рік ми не виявили жодної копійки на будівництво соціального житла. Як і в бюджетах низки інших великих міст. У кращому випадку місцева влада витрачають гроші на покупку соціальних квартир. Але таким чином вирішується проблема дуже невеликої кількості родин. Переважно ж влада вважає за краще фінансувати програму "Доступне житло", яка передбачає лише часткову компенсацію з місцевого і державного бюджету, а частину коштів повинні заплатити за покупку квартири самі ті, хто потребує.
Крім соціальних квартир для тривалого проживання, в законі визначено ще й такий вид соціального житла, як соціальні гуртожитки. Житлові приміщення в соціальних гуртожитках, відповідно до закону, надаються людям, які стоять на соціальному квартобліку, на час, поки не підійшла їхня черга на отримання іншого соціального житла (квартири або будинку).
У законі йдеться про те, що фонд соціальних гуртожитків формується місцевою владою за рахунок будівництва нових будинків або реконструкції старих за гроші місцевих бюджетів. Також під соціальні гуртожитки можуть передаватися безгоспні квартири і будинки. Або квартири і будинки, куплені і передані в дар громаді юридичними або фізичними особами, а також міжнародними громадськими організаціями.
З соціальними гуртожитками справа йде трохи краще. У деяких регіонах такі об'єкти вже є або, принаймні, будуються (реконструюються). Наприклад, в Лозовій Харківської області минулого року відкрився перший соціальний гуртожиток саме для переселенців, в самому Харкові працює соціальний готель для ВПО і т.д.
Є низка благодійних проектів зі створення таких соціальних гуртожитків, які фінансуються міжнародними громадськими організаціями. У кількох великих містах ще раніше з'явилися соціальні гуртожитки для дітей-сиріт від 15 до 23 років на кількадесят місць кожне.
Однак соціальних гуртожитків, звісно, теж недостатньо, щоб вирішити житлові проблеми всіх, хто потребує. Станом на жовтень тільки внутрішньо переміщених осіб налічувалося понад 1 млн 519 тис.
І, тим не менш, незважаючи на те, що фонд соціального житла в Україні ще не тільки не сформований, але толком не формується, останні внесені до закону зміни дозволяють сподіватися, що з часом ця проблема почне вирішуватися.
Як стати на соціальний облік
Відповідно до закону, стати на соціальний квартирний облік мають право тільки громадяни або родини, чий сімейний дохід за останній рік менше, ніж мінімальна сума оренди житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму.
При розрахунку сімейного доходу враховується і вартість майна родини: нерухомості, транспортних засобів, вкладів у банках і інших активів (його опосередкована сума ділитиметься на всіх членів родини).
Всі питання з постановкою на соціальний квартирний облік вирішують органи місцевого самоврядування (міськ-, райради і т.д.). Якщо рівень доходів дозволяє родині претендувати на соціальне житло, можна одночасно з постановкою на облік написати заяву з проханням про надання житла в соціальному гуртожитку.
Оскільки соціальне житло вважається також тимчасовим, постановка на соціальний квартирний облік не позбавляє людину або сім'ю права перебувати і в інших квартирних чергах. Наприклад, за програмою "Доступне житло".
Нагадаємо, нещодавно сайт "Сегодня" розповідав, що відбувається з ринком нерухомості в Україні.
А ось збільшення сімейного доходу до рівня, що перевищує соціальну норму, може стати причиною виключення з черги на соціальне житло і виселення із соціального гуртожитку.