Слідом за підвищенням тарифів на газ для населення з 1 квітня, в Україні можуть різко знизити норми використання природного газу в домогосподарствах, де немає газових лічильників. Аналогічне рішення вже приймалося в жовтні минулого року. Згідно з проектом постанови, норма споживання газу при наявності газової плити в будинках з централізованою подачею гарячої води знизиться з 6 "кубів" на людину до 3, у будинках без гарячої води – з 9 до 4,5 "кубів" на людину, а на плиту і газовий нагрівач – з 18 до 9 куб.м. Про мотивацію даного рішення, його вплив на субсидії, і про те, хто може виграти від її прийняття редакція "Сегодня.ua" поцікавилася в експертів.
Без обґрунтувань
Те, що тарифи в Україні низькі, а нормативи споживання – високі, і ні те ні інше економічно необґрунтовано, останнім часом доводилося не раз чути від чиновників різних рангів. Підвищення вартості "комуналки" вимагав від уряду і МВФ, що й було зроблено для отримання чергового траншу.
Якщо говорити конкретно про газ, то тарифи були підняті у квітні – при тому суттєво, майже в 3 рази. Але головної проблеми це не вирішило. А проблема ця полягає в тому, що рівень оснащеності житлових будинків індивідуальними приладами обліку залишається низьким. За даними НАК "Нафтогаз", з 14 млрд "кубів" на рік, які споживають українці, 10% (1,4 млрд куб. м), споживається без лічильників. У такому випадку оплата газу здійснюється виходячи з нормативів, і по них же нараховується розмір субсидій. В уряді неодноразово нарікали на те, що нормативи невиправдано високі, і, як було зазначено раніше, знизили їх вдвічі в жовтні минулого року. Але і з новою, вищою ціною на газ, нормативи вирішили переглянути в бік зниження.
"Логіки в діях я не бачу, все йде за принципом – "де б ще щось скоротити". За великим рахунком скорочення норм було зроблено, щоб менше грошей виділяти з бюджету на субсидії, щоб люди намагалися вкладатися в норми, а те, що більше – оплачували за повною вартістю", – говорить експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Але відповідь на питання, скільки ж насправді споживає газу населення без лічильників, залишається відкритим. "Уряд ніколи не надавало ніякого документального підтвердження або обґрунтування таких норм", – коментує директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.
Насправді деякі дослідження споживання газу населенням без лічильників все ж проводилися. Ще в 1995 році на замовлення НАК Нафтогаз України науковий колектив Укрінжпроект протягом двох років розраховував фактичні норми споживання абонентів без лічильників з урахуванням всіх можливих причин і факторів, від яких залежать витрати газу.
Фактичне і нормативне споживання газу населенням
Категорія | Дані Укрінжпроекту | Дійсна норма | % заниження фактичної витрати за новою нормою |
Плита газова (ПГ), Централізоване гаряче водопостачання (ЦГВ) м3 на особу. | 6,8 | 6 | 12 |
ПГ без ЦГВ, м3 на особу. | 11,4 | 9 | 21 |
ПГ і ВНГ (водонагрівач), м3 на особу. | 19,7 | 18 | 9 |
Опалення, м3 на 1 м2. | 5 | 7 | -40(100% лічильників, для нас не важливо) |
Достовірність розрахунків Укрінжпроект підтвердило і ще одне дослідження, проведене в 2014 році. На 22 будинки без газових лічильників, розміщених у різних куточках України, встановили прилади обліку і регулярно знімали їх свідчення. За шість місяців значення обсягів спожитого газу, пораховані за новими нормами, виявилося менше фактичного споживання на 29670 м3. Тобто норми були не завищені, а занижені ще до їх скорочення в жовтні.
Удар по облгазам та малозабезпеченим
Знижуючи норми споживання, уряд намагається стимулювати українців до економії, але на ділі результати будуть діаметрально протилежними, вважають експерти.
"Змушувати споживача більше заощаджувати будуть за рахунок зниження нормативу. Але, так чи інакше, споживач, який перебуває в тій чи іншій категорії, завжди буде перевищувати свій норматив", – говорить президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
Найбільше від зниження норм постраждають малозабезпечені сім'ї та облгази. "Фізичної економії не станеться, скорочення споживання залишиться тільки на папері. У той же час, оплата різниці між реально спожитим газом у розмірі 1,4 млрд "кубів" і нарахованими за скороченим вдвічі нормативам – 700 млн куб. м. ляже на плечі облгазів. За попередніми підрахунками, регіональні газорозподільні компанії понесуть додатковий збиток у вигляді боргу перед НАК "Нафтогаз" у розмірі близько 5 млрд грн", – констатують в прес-службі ПАТ "Київоблгаз".
Малозабезпеченим сім'ям доведеться компенсувати оплату за газ, спожитий понад норми, зі своєї кишені. "Раніше у людини було, грубо кажучи, 6 куб. м., і на цей розмір нараховувалася субсидія, тепер цей обсяг обмежиться на 3 куб. м. Для тих, хто отримує субсидію, це, звичайно, погано", – вважає Дмитро Марунич.
Схожу точку зору висловили і в прес-службі "Київоблгазу": "Зниження норм споживання газу в першу чергу вдарить по бюджету малозабезпечених сімей, адже держава буде компенсувати оплату за газ тільки в межах норм. Інше доведеться платити за повною вартістю. Тільки в Києві та області таких сімей понад 233 тис.".
Ілюзія енергоефективності
Але є категорія громадян України, які виграють від зниження нормативів – це ті, хто не користуються субсидіями і не мають газових лічильників. "Як не парадоксально, у виграші від зниження норм виявляться споживачі, які не мають приладів обліку газу. Адже сплачуючи набагато менше, можна абсолютно не замислюватися про економію енергоресурсів і витрачати їх безконтрольно. На сьогодні без приладів обліку газу залишаються близько 444 тис. домоволодінь Харківської області. У разі запланованого НКРЕКП подальшого зниження норм, такі споживачі не будуть зацікавлені встановлювати лічильники і економити блакитне паливо. Виходить, про економне використання газу та енергоефективності можна забути", – резюмують в прес-службі ПАТ "Харківгаз".