Стрибків курсу валют, подібних до тих, які спостерігалися в березні, українці за останні роки бачили не так вже й багато. За минулий місяць долар подорожчав на 3,5 гривні, або на 14% – з 24,56 до 28,06 грн. Максимальну позначку, до якої офіційний курс піднімався в березні – 28,14 грн, – востаннє ми бачили такий поріг на початку січня 2019-го, і це був його верхній пік за минулий рік.
Подібні різкі стрибки курсу долара були хіба що в лютому 2015-го (з 16,16 до 27,76 грн), незабаром після переходу НБУ до плаваючого курсу, і в період загострення військових дій на Донбасі. А ще – в січні-лютому 2016- го (з 23,27 до 27,25 грн за два місяці), в період "банкопаду" в Україні і різких рухів у фіскальній політиці США.
Причини стрімкої девальвації гривні в березні 2020-го цілком зрозумілі. Це, в першу чергу, пандемія коронавірусу, яка підхльоснула початок світової економічної кризи. Хоча вистачало і внутрішніх українських причин: це і традиційний попит на долари з боку імпортерів, і відставка уряду.
Буквально в останній день березня гривня стала зміцнюватися: 31-го долар подешевшав з 28,18 до 28,06 грн, квітень почався з досить різкого падіння офіційного долара нижче психологічної позначки в 28 грн – до 27,63 грн. Експерти пояснили це тим, що парламенту, нарешті, вдалося прийняти закон про ринок землі і майже прийняти закон про неповернення банків колишнім власникам. Ці два закони залишалися єдиною перешкодою для виділення Україні нового кредиту МВФ. Успішне голосування фактично відкрило Україні шлях до міжнародної допомоги і розрядило ту напруженість і паніку, в якій українці перебували з початку карантину.
Однак уже 2 квітня долар знову відвоював у гривні 12 копійок. Українська валюта ослабла з 27,63 до 27,75 грн/дол. В який же бік буде рухатися курс у квітні? Чи варто нам очікувати подальшого подорожчання долара, або гривня, нарешті, почне зміцнюватися? Сайт "Сьогодні" поцікавився думкою економічних експертів.
Курс зараз визначають коронавірус і МВФ
Глава аналітичного підрозділу інвестгрупи ICU Олександр Мартиненко вважає, що подальші зрушення у співпраці з МВФ можуть привести до подальшого зміцнення гривні. Втім, багато чого буде залежати від розвитку ситуації з коронавірусом.
"Подальші негативні новини про поширення епідемії і нові карантинні обмеження цілком вірогідні, отже ризики подальшого ослаблення національної валюти до сих пір високі. Але за відсутності нового значного негативу, пов'язаного з коронавірусом, і при збереженні курсу влади на угоду з МВФ ми очікуємо, що найближчим часом обмінний курс буде близький до рівня 28 грн/дол. Не виключено також, що укладення угоди з МВФ викличе ще один крок обмінного курсу в бік зміцнення гривні", – говорить Олександр Мартиненко.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко вважає, що зростання курсу було багато в чому викликане панікою, яка на даний момент вже припинилася. До того ж у населення найближчим часом не буде надлишку грошей для масової скупки доларів.
"У березні бізнес почав "ховати гроші", фактично згортатися. Але цей процес вже завершується: хто хотів закритися, той уже закрився. Населення теж сильно панікувало, і багато хто бігав і скуповував долари. А тепер гроші на долари у людей закінчилися, тобто попит на долари впав. Радше за все, МВФ дасть кредит. І навіть якщо це буде 3,5-5 млрд доларів, проблем в України не буде. Все це призвело до того, що зростання курсу долара припинилося. У квітні долара по 20, звичайно, вже не буде. Але, думаю, гривня може зміцнитися до 27 грн/долар або до 27 "з копійками", – вважає економіст.
Завідувач сектором інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування Олег Яременко також вважає, що зростання курсу долара найближчим часом буде стримуватися відсутністю звичної кількості грошей у населення.
"На сьогоднішній день ситуація в Україні контрольована. А яким буде курс далі – багато в чому залежить від стану грошових потоків і підприємств, і населення. Зараз люди стали отримувати менше грошей. Рішення Кабміну щодо бюджетників, щодо чиновників, щодо суддів і т. д. призведе до того, що у людей буде менше гривні на руках, і це буде діяти в бік зміцнення гривні", – говорить Олег Яременко.
Експерт вважає, що в цьому році Нацбанк і уряд намагатимуться утримувати гривню поблизу прогнозних значень, не даючи їй занадто зміцнюватися, навіть якщо для цього будуть передумови.
"Зараз ситуація на підприємствах складна, особливо великі проблеми у експортерів. І вони будуть тільки раді, якщо буде витримуватися той цільової курс, який встановив на цей рік Кабмін (27 грн за долар. – Ред.). Тому що міцна гривня для них – розорення. А помірна девальвація – це все-таки захист нашого національного виробника. Так що, думаю, сильно зміцнюватися гривні не дадуть. Крім того, курс гривні суттєво впливає на стан бюджету, ми бачили негативний результат надмірного зміцнення гривні в минулому році. Тому, я думаю, правильною буде політика, якщо гривні зараз не будуть давати значно зміцнюватися", – вважає Олег Яременко.
Чи повториться в Україні стагфляція?
У той же час існують ризики несприятливого розвитку ситуації в світі, що позначиться і на курсі валют в Україні, і на економічній ситуації в цілому. На думку експерта, найбільшою небезпекою є те, що спроби великих економік врятувати свою внутрішню ситуацію можуть породити стагфляцию.
Це слово, яке останнім часом практично випало з нашого побуту, утворено від словосполучення "стагнація" і "інфляція" і передбачає, що в економіці відбуваються обидва ці процеси одночасно: спостерігається помітний спад виробництва, зростання безробіття і при цьому – безперервне зростання цін .
"Найнеприємніше, чого можна очікувати, – це повторення подій 30-річної давності, коли у нас була стагфляція. Що може статися? Якщо найбільші регулятори світу, включаючи Федеральну резервну систему США, почнуть фактично заливати економіку ліквідністю, в той час як рвуться ланцюжки вартості, з об'єктивних причин падає виробництво – це може породити ситуацію стагфляції, коли велика кількість грошей буде ганятися за невеликою кількістю товарів і послуг. Відповідно, ми будемо мати і зростання цін, і падіння виробництва", – пояснює Олег Яременко.
Люди старшого покоління стикалися зі стагфляцією в середині 90-х, коли після розпаду Радянського Союзу в багатьох державах, що стали незалежними, в т. ч. в Україні, на тлі розпаду виробничих ланцюжків, занепаду промисловості і зростання безробіття відбувалася не просто інфляція, а гіперінфляція. Наприклад, в 1993 році інфляція в Україні склала 10 155%.
Курс національної валюти під час подібних економічних катаклізмів також серйозно девальвує. Наприклад, в 90-х за 3 роки український карбованець знецінився більш ніж в 50 тисяч разів. У 1992 році середній курс становив 280 карбованців за долар, в 1993-му – вже 4539, а до 1995-го він зріс до 147 307 карбованців за долар.
"Звичайно, зараз не доводиться говорити про те, що ми повернемося саме до ситуації 30-річної давності, до 10 тис. відсотків інфляції, як це було у 1993-1994 роках, – заспокоює Олег Яременко. – Але створення запасів може працювати на цей сценарій. А зараз і підприємства, і населення починають створювати запаси. У грошах у них можуть бути сумніви, тому вони створюють запаси товарів, а якщо говорити про підприємства – запаси матеріальних цінностей. Запаси починають ставати наднормативними, і це призводить до того, що виникає дефіцит. А дефіцит підштовхує ціни до ще більшого зростання".
Олег Яременко вважає, що сильно розвинутися подібним сценаріям в Україні не дозволять. Існують інструменти протидії, і вони будуть використані.
"На мій погляд, найреальніша перспектива на 2020 рік – такий курс, який встановив Нацбанк. Якщо буде долар по 30, це теж буде не смертельно", – говорить він.
Що стосується квітня, то Олег Яременко ще напередодні спрогнозував, що курс долара знову почне зростати.
"Буде відскік, – сказав він. – Це пояснюється ситуацією з нашими євробондами. Зростання цін на них говорить про те, що буде знову попит на них. І, відповідно, буде нове зростання курсу".
Вартість українських євробондів і ВВП-варантів 31 березня підвищилася, повернувшись до рівня до початку карантину. Це також пов'язують з прийняттям законів про банки і про землю і, відповідно, з ростом шансів України на продовження співпраці з міжнародними кредиторами і мінімізацію загрози дефолту.
Траєкторія курсу валют найближчим часом також залежить, за словами економіста, від того, як швидко Україна отримає гроші від МВФ і в якій кількості.
Навіть при високому курсі долара останнім часом купити валюту в банках і обмінниках було досить важко. Чому – дивіться в сюжеті: