Фото: Ваганов
Міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна група "Метінвест" розцінює чергове різке підвищення ставок рентної плати за розробку родовищ залізної руди майже вдвічі як вкрай негативний сигнал для інвесторів, так як гірничорудний бізнес стає фактично нерентабельним.
Як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" в групі "Метінвест", прийняття в понеділок Верховною Радою поправок до Податкового кодексу, якими, зокрема, удвічі підвищено рентна плата за видобуток залізної руди, для галузі означає катастрофу.
"Новий закон підвищує ставки на користування надрами в два рази – і це вже друге підвищення за півроку: минулого разу підвищили в п'ять разів! Тепер ставки на надрокористування в Україні – найвищі в світі. Видобуток і збагачення руди, колись що були основним джерелом доходів гірничо-металургійних компаній України, стає збитковим: простіше зупинити ГЗК, ніж далі добувати руду", – констатував співрозмовник агентства.
За його словами, з урахуванням нововведень в ГМК України інвестиції припиняться.
"Для нинішніх власників ГЗК це означає мало не розорення. Працювати стає не те, щоб вкрай невигідно, а просто собі у збиток. Таким чином, не тільки гірничодобувна, але і залежна від неї металургійна галузь виявляються нерентабельними", – підкреслив представник компанії.
При цьому експерт уточнив, що конкретно для "Метінвесту" це означає додаткові втрати і витрати, приблизно, $100 млн на рік.
"У нинішніх умовах, коли зупиняються заводи і знижуються зарплати, це не просто частина прибутку – це доведення головного гравця галузі на межу виживання. А значить, на межі виживання і вся галузь", – резюмував представник компанії.
Як повідомлялося, Верховна Рада в рамках розгляду "МВФ-го пакету" прийняла поправки до Податкового кодексу і підвищила з 20% до 70% ставку рентної плати на природний газ, переданий для потреб населення, приблизно вчетверо збільшила ставки за транзит аміаку і мінімум в півтора рази – рентної плати за видобуток залізної руди.
За відповідний урядовий законопроект №2213 "Про внесення змін до статті 165 і 252 Податкового кодексу" на позачерговому засіданні Ради в понеділок проголосував 291 народний депутат.
Також повідомлялося, що наприкінці 2014 року Федерація металургів України та Федерація роботодавців гірників України звернулися до керівництва країни з проханням ініціювати питання зниження плати за користування надрами при видобутку залізної руди. У зверненнях констатувалося, що ГМК був і залишається ключовим сектором промисловості. Однак через вкрай несприятливої кон'юнктури на світових ринках і внутрішньої необхідності в проведенні антитерористичної операції (АТО) українські підприємства ГМК опинилися у вкрай складній ситуації.
При цьому наголошувалося, що значний надлишок гірничодобувних і металургійних потужностей у світі призвели до рекордного зниження цін на залізну руду з початку 2014: зі $136/тонна в січні-2014 до менш ніж $70/тонна в листопаді-2014 з тенденцією до подальшого зниження. У 2015 році ціни на залізорудний концентрат можуть впасти до $60/тонна. А це означає, що ціла підгалузь ГМК може стати збитковою, тому що більша частина ЗРС експортується у вигляді концентрату, поставки якого за кордон за поточними цінами вже сьогодні знаходяться на межі рентабельності, з урахуванням плати за доставку.
За останній рік двічі вносилися зміни до Податкового кодексу в бік збільшення ставок плати за надрокористування при видобутку залізної руди. У березні був прийнятий закон "Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні", яким, зокрема, передбачено розширення бази оподаткування та встановлення ставки податку на видобуток залізної руди до 5%, що призвело до фактичного збільшення податкових платежів підприємств ГМК в II кварталі 2014 року в 4-5 разів. Вдруге податкове законодавство змінено в липні-2014, коли ставка податку на видобуток залізної руди була підвищена до 8%.
Прийняті законодавчі зміни фактично поставили українські підприємства ГМК в неконкурентні умови, зокрема, в порівнянні з російськими підприємствами. У підсумку, дані зміни в податкове законодавство привели до вилучення з обігу близько 1,5 млрд грн, що робить неможливими інвестиції в розвиток гірничорудних і металургійних підприємств.