Фото: nord-stream.com
Проект трубопроводу "Північний потік – 2" може стати каменем спотикання в трансатлантичних відносинах. Таку думку висловив міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс.
Голова латвійського МЗС висловив побоювання, що проект "Північний потік – 2" може підсилити залежність від одного домінуючого постачальника і шляхи доставки, а також суперечить принципам Енергетичного союзу.
Рінкевичс підкреслив, що єдиний спосіб вирішити ці питання на рівні ЄС полягає в тому, щоб диверсифікувати джерела енергії і розвивати внутрішній ринок ЄС.
"Крім того, енергетика – питання не тільки європейської безпеки, але і трансатлантичних відносин. "Північний потік – 2" може стати однією з точок зіткнення в трансатлантичних відносинах", – заявив Рінкевичс.
Як відомо, в США вже подано на розгляд п'ять законопроектів, які вводять санкції проти Росії через "Північний потік – 2". Компанії, які задіяні в будівництві газопроводу, мають великі ризики потрапити під санкції, попередили в Штатах.
Він також висловив задоволення тим, що Латвія і інші країни Балтії багато зробили на шляху інтеграції до енергетичного ринку ЄС, і їх більше не можна вважати "енергетичними островами".
Нагадаємо, газопровід "Північний потік – 2", укладання труб якого почалася в Балтійському морі , повинен з'єднати постачальників у Росії зі споживачами в Європі. Довжина "труби" – понад 1,2 тис. км. Передбачається, що пропускна здатність газопроводу складе 55 млрд кубометрів газу на рік. Вартість проекту оцінюється майже в 10 млрд євро.
При цьому компанія Nord Stream 2 розробила маршрут газопроводу в обхід Данії. Річ у тім, що Данія залишилася єдиною країною, яка ще не видала дозвіл на будівництво "Північного потоку – 2". Такі дозволи вже видали Німеччина, Швеція і Фінляндія
Україна виступає проти цього будівництва, називаючи його політично мотивованим. Замість цього Київ запропонував ЄС створити консорціум із залученням європейських компаній для управління існуючим більш ефективним маршрутом транспортування через Україну.