Фото: REUTERS/Anton Vaganov
Комітет у закордонних справах Сенату США схвалив законопроект про введення санкцій проти "Північного потоку – 2". Якщо бути точніше – мова йде про покарання компаній, які беруть участь в прокладанні російського трубопроводу. Документ ще повинен пройти голосування в Сенаті і в Палаті представників і тільки після цього ляже на стіл президента США Дональда Трампа.
Які шанси ініціативи стати законом і чи здатні такі санкції вплинути на газопровід, який побудований уже на 60%? Про це новини "Сегодня" розпитали експертів.
На думку економіста, заступника директора Інституту міжнародних відносин Олександра Шниркова, Україні рано святкувати перемогу над російським "потоком".
"Якщо комітет підтримав, то, як правило, Сенат голосує "за". <...> Але багато що залежить від позиції Ангели Меркель, а також від України – що ми будемо говорити всередині країни, що буде говорити президент", – переконаний він.
Президент Центру глобальних досліджень "Стратегія XXI" Михайло Гончар дає більш оптимістичну оцінку. За його словами, підтримка комітета свідчить про завершення формальних процедур проходження законопроекту перед голосуванням Сенату.
"Як показує досвід, там уже питань не повинно виникнути. Але, швидше за все, голосування відбудеться після літніх відпусток конгресменів – наприкінці серпня або на початку вересня. З огляду на позиції обох палат американського Конгресу з приводу законопроектів про санкції щодо Росії та "Північного потоку – 2", думаю, бар'єрів не повинно бути. Завжди конгресмени підтримували санкційні законопроекти. Трамп так чи інакше змушений діяти в руслі національних інтересів саме США. Є і суто економічний інтерес США– постачання американського скрапленого газу на європейський ринок", – зазначає експерт.
Однак не всі вірять, що введення санкцій зупинить проект. Економіст Борис Кушнірук також підкреслює роль Німеччини в реалізації проекту.
"Санкції можуть ввести, але потрібно розуміти, що, на жаль, це не зупинить "Північний потік – 2". Він фактично добудовується... Не тільки в США є великий бізнес, а і в Європі, а великі компанії зацікавлені в тому, щоб був цей "потік". Крім того, є політичні інтереси Німеччини, яка збільшує вплив на Європу. Саме через ФРН поступає значна частина газу, причому не тільки для потреб самої Німеччини, але для Європи в цілому", – говорить Кушнірук.
З іншого боку, якщо санкції зроблять невигідною участь у будівництві "Північного потоку – 2", це саме по собі стане суттєвим фактором, який може "заморозити" проект.
"Удар націлений не так проти компаній-учасниць проекту, а проти компаній-підрядників, без яких технічно неможлива реалізація цього проекту. <...> Від санкцій США втрати значно більше, ніж вигода від виконання робіт для "Газпрому", – сказав Гончар.
Водночас він знаходить стратегічну мету в мотивах США затягувати введення санкцій проти "Північного потоку – 2".
"Американський задум з тривалими санкційними обговореннями, прийняттям CAATSA (закон "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій" 2017 – Ред.). США такою неквапливою квазісанкціонною політикою, дискусіями створили поле невизначеності навколо цього проекту, чим підвищили його ризики. Саме після прийняття CAATSA два роки тому компанії-партнери "Газпрому" вийшли з проекту. Тобто проект реалізує сам "Газпром". Хоча CAATSA безпосередньо не вдарив по "Північному потоку – 2" і його будівництво почалося, ця невизначеність мала стратегічну мету – змусити "Газпром" витратитися якомога більше, "зарити" якомога більше грошей на дно Балтики. Що "Газпром" успішно робить. А тепер, коли гроші пішли не на підтримку режиму у Венесуелі, або на війну в Сирії, або в Україні – ще вріжуть санкціями для повного щастя "Газпрому", – каже Гончар.
І все ж, поки питання санкцій не вирішене, попереджає Шнирков. І підкреслює: важливо, щоб Україна дотримувалася раніше обраного геополітичного вектора.
"Україна повинна чітко говорити: ми не звертаємо з курсу, який взяли при Порошенку. Нюанси можуть бути, відхилення можуть бути, але ми йдемо шляхом євроінтеграції, співпрацюємо з НАТО, з Європою. Якщо немає кардинальних змін у зовнішній політиці і ми продовжимо реформи, американці будуть нас підтримувати. Якщо ми займемо позицію рівновіддаленості і від Росії, і від Європи, то Америка скаже: "Навіщо ви нам потрібні?" – резюмував експерт-міжнародник.
Кушнірук додає: Росія хоче використати Україну, підштовхуючи її до підписання короткострокового контракту на транзит газу, щоб виграти час до запуску "Північного потоку – 2". Тому погоджуватися на пропозиції Кремля не варто, упевнений економіст.
Нагадаємо, ймовірність введення санкцій проти "Північного потоку – 2" вже викликала бурхливу реакцію Кремля. Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко сказав, що "подібні заяви – це негідний політичний інструмент".
Водночас проект зіткнувся з труднощами прокладання в Європі, через що термін запуску "Північного потоку – 2" перенесли на другу половину 2020 року. На відстрочення проекту вплинула Данія. Копенгаген досі не погодив маршрут трубопроводу. Оператор Nord Stream 2 чекає відповіді вже за третім варіантом маршруту – таким чином Данія більше двох років не дає "добро" на проект.
Як відомо, контракт на транзит російського газу через територію України був укладений в 2009 році і закінчується наприкінці 2019-го. Росія відмовляється укладати договір на європейських умовах. У свою чергу, українська сторона неодноразово заявляла, що не може прийняти вимогу Росії про продовження чинного договору і відпрацьовує сценарії на випадок припинення транзиту з 2020 року.