/ Фото: Олександр Яремчук, Сьогодні
Допускати чи не допускати іноземців до ринку землі, який відкриється в жовтні наступного року? Це питання викликає найбільшу дискусію серед зацікавлених осіб. А часом, якзіронізував президент України Володимир Зеленський, навіть переростає в міфотворчість "про китайців, арабів чи інопланетян".
"Страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, – це маячня. Земля – це власність громадян. Але у них, нарешті, має з'явитися не гібридне, а повноцінне право власності на свою землю. Повноцінне – це право володіти, користуватися і розпоряджатися землею", – пояснював глава держави.
Позицію влади щодо іноземців озвучив і прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.
"В існуючій моделі власники землі – громадянин України і українська компанія, яка подає звітність, платить тут податки і інвестує в українську землю. Іншого варіанту бути не може", – сказав він.
Це означає, що при відкритому ринку землі іноземці зможуть здійснювати операції з українськими полями. Але тільки після реєстрації юридичної особи в Україні. І, за словами прем'єра, українці не повинні виганяти іноземних інвесторів.
"У нас є іноземні компанії, які працюють, нічого страшного тут немає. У більшості випадків це (участь іноземців. - Ред.) призводить до того, що приходять інвестиції, техніка, створюються робочі місця, сплачуються податки ... Іноземці часто ставляться до виконання обов'язків не гірше, ніж інший власник <...> Повинні бути інструменти участі цивілізованих людей, які тут і зараз працюють або потрібно їх виганяти – у мене немає відповіді, що їх потрібно виганяти", – сказав прем'єр під час зустрічі з аграріями 19 жовтня у Києві.
"Іноземці дають сигнал всьому світу, що в Україні можна працювати, показують, що це прибутково", – додав експерт із земельних питань асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Роман Граб.
Але такі аргументи аж ніяк не заспокоюють аграріїв: слова про продаж землі іноземцям на кожній зустрічі зустрічають шумом невдоволення.
Чого бояться фермери
Юрій Ляшенко – директор тваринницького підприємства на Черкащині. Для ведення господарства він орендує 9 тис. гектарів землі. Чоловік переживає, що іноземець запропонує власнику ділянки велику суму, а з ним розірве ділові відносини.
"У мене 1200 голів дійного стада, – розповів сайту "Сьогодні" Ляшенко. – Усі гроші вкладаю в тваринництво – по 7 млн на рік витрачаю. Молоко коштує копійки. Як мені бути, коли цю землю купить хтось інший? В іноземців великі ресурси, а у нас цих грошей немає".
Ціна землі, за прогнозами експертів, зі скасуванням мораторію дійсно буде рости, а іноземні інвестори підвищать попит на ділянки.
"Ми розуміємо, що іноземці можуть викликати неконтрольоване зростання ціни і потік великих інвестицій одномоментно", – каже Роман Граб.
Щоб захистити малих і середніх фермерів, в Мінфіні запропонували запустити програмукомпенсації кредитів на купівлю землі, яка дозволить здешевити позики до 5%. У проекті бюджету-2020 вже прописана відповідна видаткова стаття.
Однак щоб скористатися такою програмою, малим сільгоспвиробникам доведеться перейти в легальну площину, підкреслили фахівці.
"Щоб зайти на ринок землі, вони повинні легалізувати бізнес, обороти, впорядкувати бухгалтерію, – підкреслила сільська голова Людмила Музичко. – А їм недоцільно – вони сім'ями обробляють , та немає потреби вести бухгалтерію. Часто не витягують , тому на єдиному податку".
Однак і ідея державної компенсації в цілому – це ризикована затія, попередив економіст Борис Кушнірук.
"Їм потрібен кредит на 30 років. Ви можете їм 30 років компенсувати іпотеку? Маячня! – дивується економіст. – Щороку ви повинні знаходити гроші на компенсацію фермерам, а у вас ці кошти будуть? А їх досить? А якщо кількість фермерів збільшиться, ви будете збільшувати обсяг коштів? А якщо у вас не буде цих коштів? А якщо інфляція? А якщо економічна криза? Затримуватимуть компенсації – і будуть страждати або банки, або фермери".
Більш сприятливим, на його думку, було б використання механізму розстрочки.
"Землі, які є у держави, землі запасу – саме їх варто використовувати для продажу селянам для ведення фермерських господарств, – переконаний економіст. – Просто даєте розстрочку з умовою сплатити приблизно 15% від вартості активу, а все інше – на 30 років під 2-3% річних. І тоді не потрібно ніяких компенсацій".
Як відомо, мораторій на продаж земель с/г призначення був введений в 2001 році, а з 2002-го заборона почала діяти як тимчасовий захід – для створення інфраструктури ринку землі. З тих пір його щорічно продовжують. Останній раз закон про продовження мораторію підписав п'ятий президент України Петро Порошенко в лютому-2019.
Якщо у Верховній Раді і вирішать зняти мораторій, ситуацію це не змінить, тому що парламент спочатку повинен розглянути і прийняти закон "Про обіг земель", який би врегулював всі аспекти продажу ділянок. Вже планується внесення документа на розгляд парламенту.
Законопроект про обіг земель сільгосппризначення, який повинен бути внесений в Раду до 1 жовтня, передбачає обмеження на покупку у вигляді 15% сільгоспземель області і 0,5% – країни при відсутності таких обмежень для орендарів, а також мінімальну ціну продажу на рівні нормативної грошової оцінки (НГО). Серед інших умов – першочергове право орендаря на викуп і можливість покупки нерезидентами (виключаючи представників країни-агресора) тільки через реєстрацію компанії резидента в Україні.