Топ-вакансії. Найбільше українським компаніям традиційно потрібні люди в туристичну сферу
Сезонні вакансії в честі як ніколи. За даними експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, найбільше зростання кількості вакансій стався в сфері "Туризм, готелі, ресторани". ". Туристична інфраструктура готується до "відпускної кампанії" українців, до поїздок на відпочинок і весіль. Є хороші новини і для ділових людей: зростання кількості пропозицій в сфері "Банки, інвестиції, лізинг". Передчуваючи канікули, роботодавці виклали максимум вакансій в рубриці "Початок кар'єри, студенти".
"Традиційно в розпал весни роботодавці починають шукати студентів і молодих фахівців для програм стажувань та практик", – пояснює Катерина Криворученко, керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу hh.ua.
Як зазначає ресурс, невеликий спад кількості вакансій був притаманний сферам "Робочий персонал", "Інформаційні технології, інтернет, телеком". А зріз по регіонах показав, що найбільш активними були роботодавці Дніпропетровської, Івано-Франківської та Запорізької областей.
"Компаніям доводиться докладати більших зусиль, щоб отримати хорошого фахівця в команду, – зазначає Катерина Криворученко. – І це незважаючи на те, що в квітні на одне вакантне місце претендували три фахівці. Найвищий рівень конкуренції – серед менеджерів вищої ланки і в сфері видобутку сировини".
Компанії витрачають вдвічі більше часу для заповнення вакантних посад, повідомляє Тетяна Никитович, директор HR-провайдера Smart Solutions. В середньому в банківському секторі, наприклад, плинність персоналу – 30%.
Дух часу
Відтік кваліфікованих фахівців на Захід триває.
"До того ж низький рівень народжуваності в Україні з 1990-го по 2001 рік привів до того, що в країні вже відчувається нестача випускників університетів і молодих працівників", – зазначає Тетяна Никитович.
Чим менше шукачів та активніші закордонні роботодавці, тим складніше українським компаніям залучати якісних кандидатів і молоді таланти.
"Частина вирішення проблеми – дати більше корпоративних переваг потенційним співробітникам, – вважає Никитович. – Ринок став дуже гнучким і нове покоління вимагає варіативності. Робота частково вдома, в певні години – це те, що потрібно".
За словами експерта, сучасна економіка вимагає альтернативної зайнятості: брати людей на конкретні проекти, тимчасово. І законодавство повинно дозволити працівникові і роботодавцю можливість вирішувати, в якому форматі співпрацювати, переконана Тетяна Никитович.
"Ми повинні працювати не більше, а ефективніше, – говорить вона. – Продуктивність впирається в людський капітал, і ми за всіма показниками ефективності праці вдвічі відстаємо від Європи".
Апгрейд мінімалки
А за рівнем соціальних стандартів ми відстаємо років на 50, вважає Ольга Піщуліна, провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова. В Україні в другому кварталі 2018 року мінімальна заробітна плата зросте до 4200 грн на місяць, нещодавно обіцяв президент Петро Порошенко, а середня зарплата в країні протягом року зросте до 9000 грн/міс.
"Але грошей немає і не передбачається: джерела надходжень до бюджету обмежені, приватизація фактично провалена, експортні надходження під питанням, явні проблеми з наповненням бюджету, – говорить вона. – Але і низькі соцстандарти підвищувати необхідно".
Проблема в тому, що, за словами Піщуліної, держава перекладає свої ініціативи на бізнес. В останні роки держсектор значно скоротився, з бюджету на доплати піде небагато, а ось приватникам доведеться розщедритися.
"Бюджет, безумовно, виграє: збільшиться оподаткована база. Але без радикальних структурних змін в економіці механічне підвищення зарплати вдарить і по бізнесу, і по наших кишенях (подорожчає транспорт, газ)", – вважає Ольга Піщуліна.
За субсидією – в центр зайнятості
У травні змінився порядок отримання субсидій, додалося формальностей. Тепер безробітні, які декларують нульовий дохід і претендують на субсидію, зобов'язані стати на облік в центр зайнятості (Постанова уряду від 27 квітня 2018 року). Тим, хто цього не зробить, соцстрах автоматично припише дохід в три прожиткових мінімуми (а це 5286 грн).