Олексій Міллер. Фото: AFP
Про це заявив глава "Газпрому" Олексій Міллер пыд час першого візиту до Росії нового заступника голови Єврокомісії з енергетики Мароша Шефчовича.
Міллер доніс до Шефчовича нову переговорну позицію російської сторони: український транзитний потік буде перенесений у Туреччину, і Європа повинна поспішити побудувати газотранспортні потужності, щоб отримати цей газ у новій точці здачі-прийому на кордоні Туреччини та Греції.
Також "Газпром" заявив, що будує свою переговорну позицію з ЄК, виходячи з ідеї єдиного покупця, проголошеної новими чиновниками Брюсселя.
"Ми свою стратегію та подальші дії будуємо, виходячи з плану створення в ЄС Енергетичного союзу. Для нас це нові виклики та можливості. Сподіваємося, що створення Енергетичного союзу жодним чином не призведе до зниження надійності та безпеки енергопостачання", – сказав Міллер.
Міллер підтвердив, що проект "Південний потік" закритий.
"Газопровід "Турецький потік" є єдиним маршрутом, по якому можуть поставлятися 63 млрд кубометрів російського газу, що йдуть зараз поки транзитом через Україну. Інших варіантів немає. Наші європейські партнери про це проінформовані і тепер їхнім завданням є створення необхідної газотранспортної інфраструктури від кордону Туреччини і Греції", – сказав він.
"У них на це є максимум кілька років. Це дуже-дуже жорсткий графік. Щоб укластися в ці терміни, робота з будівництва нових магістральних газопроводів в країнах ЄС повинна бути розпочата прямо сьогодні. В іншому випадку ці обсяги газу можуть опинитися на інших ринках", – застеріг Міллер.
Шефчович у свою чергу заявив, що рішення "Газпрому" викликає здивування Єврокомісії.
"Сьогодні ми дізналися, що той газ, який йде транзитом через Україну, цей обсяг буде перенаправлено у вже новий трубопровід. Мова йде про досить великі обсяги газу, який, напевно, не потрібен ані Туреччині, ані країнам Південно-Східної Європи", – сказав він журналістам.
"Ми повинні спочатку проаналізувати, скільки газу потрібно Туреччині, країнам Південної і Центральної Європи", – додав він.
"При цьому виникає питання, що повинні робити надалі країни Центральної Європи. Треба подивитися, можливо, ми можемо знайти якесь краще рішення, економічно обґрунтоване", – сказав Шефчович.