img.dni.ru/
У Верховній Раді вчора був зареєстрований урядовий законопроект №4004 "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманих на покупку єдиного житла (іпотечні кредити)". Нагадаємо, даний документ розробили банкіри спільно з Незалежною асоціацією банків України. Згодом цю ініціативу підтримали Нацбанк і МВФ, а після схвалили на одному із засідань Кабміну. На момент написання даного матеріалу, сам текст законопроекту на сайті ВР ще не був опублікований. Але як стало відомо "Сегодня", будь-яких істотних змін в документі, який неодноразово розписувався експертами і банкірами, – очікувати поки не варто. Тому основні тези за пропонованою в документі схемою валютної реструктуризації іпотечних кредитів можна вивчити в представленій нижче інфографіку.
Нагадаємо, раніше президент Петро Порошенко вже ветував законопроект щодо реструктуризації валютної іпотеки за курсом 5,05 грн/дол. Так що урядовий документ – це вже спроба №2 з метою вирішити проблеми клієнтів банків, які не можуть погашати позики через стрімко девальвує гривні.
НАБУ. За словами виконавчого директора НАБУ Олена Коробкова, цей документ можна реалізувати, оскільки банки готові підтримати тих, хто дійсно виявився в безнадійному становищі, і мають всі шанси втратити єдине житла для своєї сім'ї. "Валютні кредити – біль не тільки людей, а й банків. Звичайно ж, цю проблему потрібно вирішувати. Банки готові підтримати тих, хто дійсно виявився в безнадійному становищі, і мають всі шанси втратити єдине житла для своєї сім'ї. Ніхто не говорить, що в ситуації, що склалася винні тільки позичальники, банки або держава. Постраждали всі і рішення має бути справедливим по відношенню до всіх", – каже експерт.
При цьому Олена Коробкова звертає увагу на те, що якщо ВР прийме документ, а президент його підпише, то даний закон буде обов'язковий для банків, але не для позичальників: "Банки можуть пропонувати позичальникам додаткові або альтернативні програми реструктуризації кредиту і сам позичальник буде вирішувати, погоджуватися на пропозицію банку або ж реструктуризуватися за законом. Зараз вже багато банків досить активно пропонують свої програми по реструктуризації проблемних валютних кредитів і не тільки іпотечних".
ОЦІНКА. У свою чергу, аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко називає цей варіант вирішення проблеми з валютними кредитами компромісним. Адже документ є дуже близьким за змістом до Меморандуму МВФ, прийнятим ще в 2014 році, але який так і не запрацював.
"Якщо взяти за основу курс 25 грн/дол, то при списанні 25% позичальник де-факто отримає перерахунок кредиту в гривню за курсом 18,75 грн/дол, при 50% – 12,5 грн/дол. Для самих соціально незахищених верств населення, при списанні 70% курс складе 7,5 грн/дол, тобто навіть нижче, ніж курс був з 2009 по 2014 роки", – підрахував Нікітченко. За його словами, позичальники зі списанням 25% і 50% не можуть бути задоволені повністю, так вони оформляли іпотеку ще за курсом 5 грн/дол. "Але треба бути об'єктивними – ціни і зарплати вже давно вийшли на курс 8 грн/дол і вже почали відігравати девальвацію 2014-2015 рр. Умови з курсом 5, як було в законопроекті 1558-1, є явно дискримінаційними по відношенню до позичальників, хто брали кредити в гривні, або самі провели реструктуризацію з банком, – уточнює фінаналітик. – При цьому в новому законопроекті підкреслюється, що клієнт повинен був обслуговувати кредит до 1.01.2014 р, тобто ще за курсом 8 грн/дол. Це показує, що людям, хто дійсно хотів зберегти своє житло, буде проведена реструктуризація".
Втім, зауважив Нікітченко в даному документі і неприємний сюрприз у вигляді зміни ставки по кредиту через 3 роки після реструктуризації: "Якщо спочатку ставка залишиться незмінною, то потім виросте до UIRD на 12 місяців + 3%. Тобто на сьогодні це 20,71 + 3 = 23,71%. Залишається тільки сподівається, що пік ставок по депозитах пройдено і вони будуть дешевшати".
Крім того, фінаналітик зазначає, що для банків закон №4004 також не найоптимальніший, так як їм доведеться списувати частину кредитного портфеля і відображати в балансі недоотриманий прибуток. Але, з іншого боку, це дозволить вивільнити частину резервів, сформованих під ці кредити. "Також скасовується мораторій на стягнення житла за кредитами, що не обслуговуються. Це дозволить банкам розібратися з позичальниками, які навмисне користувалися цією нормою, але могли або платити по кредиту, або ця квартира не була їх єдиною, а куплена для вкладення грошей, або під здачу в оренду", – уточнює Нікітченко.
За його словами, іпотечний портфель у валюті становить близько 75 млрд гривень: "Звичайно, не всі ці кредити будуть реструктуризовані, але якщо взяти списання 25%, то банкам доведеться пробачити 18,75 млрд гривень і відсотки, які б були по ним нараховані", – прогнозує Нікітченко.