/ Фото: Олександр Яремчук, Сьогодні
Панель арбітрів Світової організації торгівлі (СОТ) винесла рішення на користь Росії у справі про обмеження щодо транзиту українських товарів через територію РФ. Що це означає і які шанси України виграти апеляцію, "Сегодня" розпитали у експертів.
Ще в 2016 році Україна подала позов до СОТ на рішення РФ обмежити транзит українських товарів до країн Середньої Азії. РФ пояснила застосування таких заходів "захистом своїх ключових інтересів в сфері безпеки", потреба в чому нібито була обумовлена надзвичайною ситуацією у взаєминах Росії і України.
"Росія задіяла ХХІ статтю ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі). У разі створення небезпеки для держави, вона може вживати такі захисні заходи. Раніше така стаття практично не використовувалася ... Це було зроблено для того, щоб іншим країнам зберегти можливість посилатися на цю статтю в майбутньому", – зазначає доктор економічний наук, заступник директора Інституту міжнародних відносин Олександр Шнирков.
Але, продовжує експерт, навряд чи інші країни будуть посилатися на цю статтю щодо України. Оскільки таким чином створять "економічні проблеми для власних громадян і виробників – вони не будуть отримувати дешевшу продукцію".
Втім, рішення РФ щодо українського транзиту шкодить самій Москві і інакше як політичними мотивами не пояснити, зазначає фахівець.
"Росія втрачає мільйони доларів, оскільки українські товари не рухаються через російську територію до Казахстану. А хто отримував гроші? Росія отримувала гроші. Зараз ні. Росія карає саму себе", – каже Олександр Шнирков.
Втім, Україна має великі шанси виграти апеляцію, переконана партнер практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko Анжела Махінова. Перш за все тому, що дії Росії щодо торгівлі з Україною виглядають суперечливо і непослідовно, що ставить під сумнів наявність тих самих "ключових інтересів в сфері безпеки".
"Які обмеження ввела Росія? Вона таки не заборонила транзит з України повністю, а вибірково – спочатку в Казахстан, а потім і в Киргизстан. Також РФ не заборонила повністю імпорт з України. Але якщо ви дозволяєте торгівлю, транзит в Узбекистан через Білорусь, що просто збільшує шлях (відповідно, багатьом експортерам це стало нерентабельно), то в чому ж порушення національної безпеки, адже український товар отже йде через вашу територію? Тому рішення РФ виглядає неоднозначним. Крім того, стаття 21 ніколи не піднімалася в рамках вирішення спорів в СОТ, оскільки всі боялися, що країни будуть нею виправдовувати будь-які протекціоністські заходи. Це небезпечний прецедент, особливо в світлі поточної світової торгової війни, коли США застосовують протекціоністські заходи, посилаючись саме на національну безпеку. Позитивним також є те, що група експертів все-таки розглянула вимоги України за ст. V ГАТТ і визнала наявність порушення з боку РФ в цій частині. Дивлячись на ці моменти, думаю, шанси на апеляцію – високі", – зазначає Махінова.
Але в разі виграної апеляції, Україна все ж не зможе вимагати компенсації за принесений збиток – в праві СОТ це не передбачено.
"Але є інструмент так званого примусового виконання. Тобто, якщо ми виграємо апеляцію, Росія повинна буде скасувати обмеження щодо транзиту в розумний термін (до речі в СОТ чітко визначено порядок його встановлення). В іншому випадку, Україна має право призупинити свої зобов'язання щодо Росії в рамках СОТ. Це означає, що ми можемо застосувати в односторонньому порядку будь-які мита на товари з Росії, ввести ембарго і т.д. в обсязі, завданих Україні збитків від обмежень транзиту", – зазначає юрист.
Також Махінова звертає увагу: неправильно стверджувати, що всі суперечки в протистоянні Росії і України в рамках СОТ були програні Україною. Незважаючи на те, що в справі DS499 (заходи щодо залізничного обладнання) група експертів задовольнила не всі вимоги України, були визнані порушення з боку РФ в частині неправомірних призупинень сертифікатів. Важливим досягненням для українського бізнесу є також те, що РФ більше не зможе не визнавати сертифікати відповідності, видані іншими членами Євразійського Економічного Союзу (наприклад, Білорусі чи Казахстану), що дозволить розблокувати український експорт.
Нагадаємо, в 2016 році президент РФ Володимир Путін підписав указ, яким обмежив транзит українських товарів через російську територію в Казахстан і Киргизстан. У грудні 2018 року він продовжив обмеження до 1 липня 2019 року.
У своїй скарзі до СОТ Україна оцінила скорочення експорту українських товарів на ринки країн Центральної, Середньої Азії та Кавказу в першому півріччі 2016 року через таких дій РФ в 35,1%.