/ Фото: Вiталiй Лазебник
Судовий розгляд спорів з банками часто виявляється занадто довгим, а іноді і занадто дорогим для українців, які, до того ж, не поспішають довіряти судовій системі країни. У Раді зазначають, що близько 45% українців взагалі не знають, куди звертатися в разі виникнення конфліктних ситуацій з фінансовими установами.
Як зазначив в коментарі "Сегодня" виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, в Україні дуже актуальна проблема тотальної недовіри між усіма учасниками ринку фінансових послуг.
"Чому є проблеми на фінансовому ринку – тому що банки не довіряють клієнтам, клієнти не довіряють банкам, банки не довіряють один одному, у всіх гравців на цьому полі є сумнів, що Національний банк України проводить правильну, адекватну монетарну політику, є абсолютно високий рівень недовіри до економічних кроків, які робляться виконавчою владою, і до економічних рішень і законів, які приймає Верховна Рада", – розповів Олег Устенко.
При цьому відсутність альтернативи судам у вирішенні спорів між громадянами та фінустановами пропонують виправити в законопроекті, поданому до Верховної Ради 22 лютого. Так, проект закону "Про заснування фінансового омбудсмена" (№ 8055) зараз вивчають в парламентських комітетах, а розгляд законопроекту в сесійній залі Ради може бути вже 1 березня. На думку авторів документа, законопроект покликаний впровадити механізм позасудового вирішення спорів, які виникають у споживачів фінансових послуг з їх постачальниками.
Навіщо Україні фінансовий омбудсмен
Передбачається, що новий закон дозволить ефективно заповнити нішу правового захисту українців, які постраждали від дій банків або інших фінансових установ – причому поза рамками судової системи.
Ініціатори законопроекту (серед яких – представники парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності) вважають, що впровадження в Україні такої практики дозволить допомагати українцям вирішувати суперечки з банками і, в кінцевому рахунку, відновити довіру громадян до фінансового ринку країни.
Зокрема, фінансовий омбудсмен зможе допомогти і в тому, щоб переконати банк реструктуризувати кредит – зазначимо, що частка непрацюючих кредитів все ще залишається досить високою в банківській системі України.
Законопроект передбачає, що така структура, як Установа фінансового омбудсмена, "максимально сприятиме примиренню споживачів з постачальниками фінансових послуг на всіх стадіях вирішення спору".
Крім того, Установа консультуватиме українців і надаватиме їм правову допомогу в підготовці документів і зборі доказів. Така структура позасудового вирішення спорів з фінустановами також дозволить розвантажити судову систему, взявши на себе суперечки, сума яких не перевищує певний поріг.
Як працюватиме фінансовий омбудсмен
Установа фінансового омбудсмена зможе розбирати суперечки, які стосуються порушення прав споживачів при отриманні фінансових послуг. Так, до Установи зможе звернутися споживач, який вважає, що фінансова послуга була надана йому неякісно або ж йому незаконно відмовили в фінпослузі.
Під дію закону підпадуть банки та інші установи, які надають фінансові послуги. При цьому норми закону передбачають, що Установа зможе розбирати і суперечки, в яких фігурують іноземні постачальники фінпослуг – якщо ці послуги надані на території України, в тому числі через інтернет.
За що візьмуться, а за що – ні. У проекті закону зазначено, що суперечка буде прийнята до розгляду тільки в тому випадку, якщо споживач звернувся до відповідної фінустанови і отримав або відповідь, що не задовольняє його, або відмову, або був проігнорований фінустановою.
При цьому Установа фінансового омбудсмена не братиметься за розгляд суперечок, які вже розглядає суд. Також Установа припинить розглядати спір, якщо в процесі споживач звернеться з цього спірного питання до суду.
Разом з тим, в проекті закону зазначено, що фінансовий омбудсмен не зможе допомогти в суперечці з збанкрутілим або неплатоспроможним банком. Так, відповідачем в розгляді спору фінансовим омбудсменом не може виступати фінустанова, яке вже віднесли до категорії неплатоспроможних, або щодо якої відкрито судове провадження у справі про банкрутство.
Ціна запитання. Установа фінансового омбудсмена зможе розглядати лише спори, сума яких не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто, на даний момент, 372 300 грн.
Ініціатори законопроекту вважають, що таке обмеження дозволить розвантажити судову систему. З іншого боку, таким чином передбачається захистити Установу від використання її для вирішення великих і складних суперечок, які повинні розглядатися в судах.
Послуги фінансового омбудсмена не будуть безкоштовними – зі споживача, який звернувся до Установи, стягуватиметься збір за розгляд спору. Автори законопроекту обіцяють, що цей збір буде "досить незначним порівняно з існуючими судовими зборами".
Так, передбачається встановити розмір збору за розгляд в 5% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб – тобто 5% від 1762 грн (наразі – в уряді вже пообіцяли, що прожитковий мінімум в Україні зростатиме). Таким чином, зараз збір за розгляд становив би 88,1 грн.
Скільки часу займе. У законопроекті зазначено, що загальний термін розгляду спору не може перевищувати 90 календарних днів.
Так, Установа не може розглядати звернення споживачів фінпослуг довше, ніж 30 календарних днів. При цьому загальний термін розгляду спорів фінансовим омбудсменом не може перевищувати 60 календарних днів з дати реєстрації заяви споживача.
Разом з тим, в складних випадках загальний термін розгляду спорів може бути продовжений, але не більш як на 30 днів.
Як працює вирішення спору. Рішення фінансового омбудсмена або уповноваженої особи стає обов'язковим після його "повного і безумовного акцепту (прийняття) споживачем фінансових послуг".
При цьому рішення фінансового омбудсмена є обов'язковим для постачальника фінансових послуг, проте може бути оскаржене в суді – але не в цілому, а за окремими пунктами і протягом 30 днів з дня прийняття такого рішення.
Олег Устенко зазначив, що остання норма виглядає суперечливою і, можливо, до неї вноситимуться зміни в процесі роботи над законопроектом в Раді.
З чого складається Установа фіномбудсмена
У законопроекті пропонується така структура Установи фінансового омбудсмена:
- наглядова рада, до складу якої увійдуть представники організацій захисту прав споживачів, об'єднань, що представляють інтереси постачальників фінансових послуг, а також регуляторів ринку;
- фінансовий омбудсмен, до повноважень якого входитиме розгляд звернень і суперечок споживачів і винесення рішень. Фінансовий омбудсмен обиратиметься наглядовою радою установи терміном на чотири роки з можливістю переобрання на наступні терміни;
- співробітники Установи, в тому числі уповноважені особи, відповідальні за розгляд звернень та вирішення спорів, а також за забезпечення діяльності установи
Хто може стати фінансовим омбудсменом. Крісло фіномбудсмена може зайняти той, у кого є:
- вища освіта в галузі економіки, фінансів або права;
- бездоганна ділова репутація;
- досвід професійної діяльності в сфері права або на ринках фінансових послуг не менше десяти років.
При цьому в проекті закону зазначено, що, крім звичайних вимог щодо дієздатності та відсутності психічних або хронічних захворювань, які завадять роботі, не може бути фінансовим омбудсменом людина, яка притягувалася до відповідальності за "корупційними" статтями – але тільки за останні п'ять років.
У законопроекті закріплено, що фінансовий омбудсмен для забезпечення неупередженості повинен припинити будь-яке свою участь в будь-якому бізнесі – хоча і може займатися науковою, творчою або викладацькою діяльністю.
Хто оплатить роботу омбудсмена
Згідно з документом, фінансування діяльності Установи здійснюватиметься за рахунок внесків, які платитимуть постачальники фінансових послуг, а також зборів за розгляд спору (останні, нагадаємо, на даний момент становили б 88,1 грн за суперечку).
Розмір щомісячних внесків для постачальників фінпослуг встановлюватиме наглядова рада установи. При цьому перший внесок для них не повинен перевищити половину розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому цей внесок сплачується – тобто 881 грн 2018 року.
Крім того, будуть встановлені і періодичні внески – починаючи з другого року діяльності фінансового омбудсмена. Автори законопроекту вважають, що періодичні внески повинні бути диференційованими, тобто враховувати такі параметри, як:
- вид діяльності постачальника фінпослуг;
- розмір його активів і зобов'язань за операціями з фізичними особами;
- кількість скарг, поданих споживачами фінпослуг на відповідну категорію постачальників фінансових послуг або на певного постачальника фінансових послуг за певний період часу.
Щодо останнього критерію зазначимо, що в законі не уточнюється, чи повинна буде платити фінустанова більше або менше, якщо на неї надходить багато скарг.
При цьому несплата внесків може дорого обійтися фінустанові: так, за пропуск більше двох періодичних внесків протягом трьох місяців регулятор може застосувати, як зазначено в проекті закону, "заходи впливу". Наприклад, призупинити дію відповідної ліцензії постачальника фінансових послуг.
Які перспективи у фіномбудсмена
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, "створення ефективного режиму захисту споживачів є одним з ключових елементів побудови розвиненого фінансового ринку, основою для збільшення обсягу кредитування, зростання економіки в цілому і добробуту громадян зокрема".
Проект зі створення Установи фінансового омбудсмена в Україні – безумовно позитивний, зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера. За його словами, з урахуванням кризи довіри як на фінансовому ринку, так і до судової системи України, країні дійсно може допомогти інституція, яка займеться досудовим вирішенням спорів.
"Зрозуміло, що при фактично повній відсутності довіри (між усіма учасниками ринку фінпослуг. – Ред.) всерйоз вважати, що окремо взятий закон про фінансового омбудсмена вдруге змінить ситуацію – як мінімум, просто наївно", – зазначив Олег Устенко.
Разом з тим, супутньою проблемою створення нової структури, на думку експерта, є і корупція. Олег Устенко висловив думку, що законопроект не пропонує вирішення глобальних проблем, наприклад, активізації кредитування в країні, але може привнести в українські реалії позитивну практику досудового вирішення спорів про фінансові послуги.
"Принципово ситуацію введенням фінансового омбудсмена не вирішити, довіру теж не повернути, і кредитування одним цим рішенням не відновити. Наївно думати, що раптом зміниться вся система: кредитування, легше буде повертати борги банкам, а їх потенційним клієнтам легше буде розуміти, який банк – надійніший, а який – менш надійний. Але те, що однозначно позитивно – це можливість в досудовому порядку вирішувати спір", – резюмував Олег Устенко.
Міжнародна практика
Подібний механізм позасудового вирішення спорів між банками і громадянами вже працює в 24 з 28 країнах ЄС, а також у багатьох інших країнах світу, зазначили автори законопроекту в пояснювальній записці до документа.
Як говориться в коментарі прес-служби Незалежної асоціації банків України (НАБУ), оприлюдненому на сайті Асоціації, механізм вирішення подібних суперечок щодо фінансових послуг за рамками судової системи розроблявся з урахуванням вимог Директиви Євросоюзу 2013/11/ЄС, які для країн-членів є обов'язковими з 1 січня 2016 року.
Так, згідно з повідомленням на сайті НАБУ, органи досудового врегулювання спорів між фінансовими установами та споживачами успішно функціонують в 40 країнах світу, наприклад:
- в Вірменії, Австралії, Великій Британії і Нідерландах фінансовий омбудсмен є єдиним для всього фінансового сектора
- в Бельгії, Канаді, Італії, Польщі, Швейцарії – це окремий орган для одного або більше сегментів фінансового ринку
- в Данії і Швеції фіномбудсмен представлений у формі комітету у справах захисту прав споживачів
- на Мальті і в Іспанії – як департаменту скарг в складі фінансового регулятора
- в Латвії та Литві ця інституція функціонує в рамках державного органу із захисту прав споживачів.
За даними Асоціації, всього в країнах ЄС успішно функціонують понад 50 підходів до позасудового врегулювання спорів у сфері фінпослуг.