Регіональні аеропорти: коли з обласних центрів України можна буде облетіти весь світ

В Україні в кожному обласному центрі є аеропорт. Їх побудували ще в 40-60-х роках минулого століття. Держава модернізувала тільки п'ять з них під Євро-2012: Львівський, Харківський, київські "Бориспіль" і "Жуляни" і вже зруйнований Донецький аеропорт. Решта допрацьовують свій ресурс і потребують капітального ремонту.

Регіональні аеропорти не розвиваються через застаріле законодавство, неграмотне управління і брак грошей, вважають експерти. За оцінками уряду, на відновлення аеропортів потрібно 8,6 млрд грн. До 2023 року Кабінет міністрів планує відродити і передати Міністерству інфраструктури всі повітряні ворота країни. Сайт "Сегодня" дізнався, в якому стані українські аеропорти і що зміниться через п'ять років.

На межі придатності

Запорізький аеропорт капітально не оновлювався з моменту спорудження (з 1965 року). Стіни будівлі місцями почорніли від вогкості, а фарба облупилася. Пожовклі скла вікон закрили строкатими рекламними банерами турфірм. Так виглядає більшість регіональних авіавузлів країни. Всього в Україні 22 пасажирських аеропорти і тільки 15 з них пройшли сертифікацію.

"Регіональні аеропорти не відповідають вимогам авіакомпаній і пасажирів. Аеропорти працюють на межі підтримки своєї придатності, – розповідає директор аеропорту "Запоріжжя" Віктор Біскупський. – Ніхто не займається аеровузлами 25 років. Тільки п'ять аеровокзалів відбудували до Євро-2012: у Харкові, Львові, два в Києві та Донецький "

Регіональні аеропорти не відповідають вимогам авіакомпаній і пасажирів . Аеропорти працюють на межі підтримки своєї придатності , – розповідає директор аеропорту " Запоріжжя " Віктор Біскупський . – Ніхто не займається аеровузлами 25 років.

Передача аеропортів у комунальну власність призвела до їх руйнування , вважає експерт з транспорту Офісу ефективного регулювання DRDO Сергій Хижняк . Місцева влада не вміє управляти аеровузлами , пояснює аналітик . А грошей на розвиток аеропортів в обласних і міських бюджетах немає .

" За 25 років виявилося , що ні обласна , ні міська влада управляти аеропортами не здатні . Десь немає грошей , десь досвіду управління . А аеропорти потроху руйнуються . Тепер в аеродроми потрібні величезні інвестиції . Більшість смуг і терміналів потрібно відбудовувати " , – коментує Хижняк .

При цьому "Бориспіль " , " Жуляни " , дніпропетровський , львівський , запорізький , одеський та харківський аеропорти займають 98 % в структурі авіаперевезень країни . Решта аеродромів приймають по одному – два регулярних рейсів на тиждень або тільки чартери . Миколаївський і Хмельницький і зовсім не функціонують.

"Бориспіль " , " Жуляни " , дніпропетровський , львівський , запорізький , одеський та харківський аеропорти займають 98 % в структурі авіаперевезень країни . Решта аеродромів приймають по одному – два регулярних рейсів на тиждень або тільки чартери . Миколаївський і Хмельницький і зовсім не функціонують.

За останній час є і позитивні зміни – в 2016 році місцева влада відремонтувала будівлю Вінницького аеропорту . Це дозволило збільшити пасажиропотік з 9800 осіб до 29 500. А в цьому році відремонтували аеровузол в Чернівцях . З міського бюджету Запоріжжя виділили 180 млн грн на будівництво нового терміналу . Однак швидко модернізувати аеропорт в місті не можуть через складні процедур и, передбачені чинним законодавством .

" 50 % нашої енергії йде не на вирішення конкретних завдань , а рішення бюрократичних питань з погодження будівництва нового терміналу " , – скаржиться директор Запорізького аеропорту .

Що заважає розвиватись аеропортам

Велика територія, транзитний потенціал, порівняно велике населення – стимул для розвитку аеропортів. Однак на одному потенціалі авіаринок не збудувати, вважає президент Міжнародних авіаліній України Юрій Мірошников. У країні тільки два аеропорти без інфраструктурних обмежень – "Бориспіль" і Львів. Решта відстають в якості та кількості злітно-посадкових смуг, авіаційного обладнання та в обслуговуванні пасажирів. Українським аеропортам заважає розвиватися застаріле законодавство – доходи авіавузла обмежуються кількістю прийнятих рейсів. У розвинених країнах аеропорти заробляють за рахунок неавіаційних послуг.

"В Україні один проект розвитку змінює інший . Пора вже переходити до затверджених стратегій , на які зможе орієнтуватися бізнес . Законодавча система унеможливлює неавіаційні доходи аеропортів . В Україні доходи аеропорту залежать не від кількості пасажирів , а від кількості рейсів . Це змушує рухатися аеропорти по шляху минулого століття : отримувати основні доходи за рахунок авіакомпаній – це шлях в нік уди . Такий підхід не стимулює виконувати більше рейсів і привозити більше пасажирів , – ділиться Юрій Мірошников.

В Україні один проект розвитку змінює інший . Пора вже переходити до затверджених стратегій , на які зможе орієнтуватися бізнес . Законодавча система унеможливлює неавіаційні доходи аеропортів . В Україні доходи аеропорту залежать не від кількості пасажирів , а від кількості рейсів . Це змушує рухатися аеропорти по шляху минулого століття : отримувати основні доходи за рахунок авіакомпаній – це шлях в нік уди . Такий підхід не стимулює виконувати більше рейсів і привозити більше пасажирів , – ділиться Юрій Мірошников.

Так , площами державного аеропорту " Бориспіль " розпоряджається Фонд держмайна . Він становить договору з підприємцями , які розміщуються в аеропорту . Тому " Бориспіль " в цьому році почне процес переходу від держпідприємства до відкритого акціонерного товариства . Це дозволить аеропорту створювати інвестиційні проекти , укладати договори концесії . Також держпідприємство зможе самостійно укладати договори оренди з іншими підприємствами , створювати спільні підприємства .

В 2013 році в Хмельницькому аеропорту місцева влада за 981 тис . грн відремонтувала злітно – посадкову смугу . Після ремонту жоден літак не може приземлитися на шосе через ями і вибоїни . Тепер на відновлення авіавузла потрібно 45-50 млн грн . Фото : www.panoramio.com , Андрій Горлевський

"Аеропорт має тільки один договір – договір на комунальні послуги. Пасажири до нас звертаються зі скаргами на сервіс, а у нас немає механізмів щось прибрати, додати або поліпшити. Авіаційні доходи аеропорту ростуть, а неавіаційні залишаються на одному рівні. І це не прив'язано до пасажиропотоку. Тому у "Борисполя" великий штат людей – чотири тисячі. Ефективне управління дозволило б отримувати неавіаційні доходи. Ми змогли б знизити ставку авіаційного збору і збільшити доходи підприємства за рахунок сервісу. Зараз аеропорт робить все с ам і не може взаємодіяти з ринком", – розповідає заступник генерального директора аеропорту Євген Дихне.

За держпрограмою розвитку аеропортів уряд поверне аеровузли країни державі. Зараз більшість з них належить міськрадам або обласній владі. Керувати ними буде Міністерство інфраструктури. До 2023 року Кабмін сподівається збільшити пасажиропотік з нинішніх 12,9 млн осіб на рік до 24,3 млн. Держава інвестує в аеропорти 8,6 млрд грн. Кабмін хоче збільшити прибуток від неавіаційних доходів авіавузла на 40% і залучити в Україну більше лоукостерів. Однак в документі не вказали інструменти досягнення перерахованих цілей. Хоч програма працює вже рік, гендиректор Запорізького аеропорту скаржиться, що грошей як не виділяли з держбюджету, так і не виділяють.

Аеропорти не вміють працювати з авіакомпаніями

У березні ірландський лоукостер Ryanair – найбільша бюджетна авіакомпанія в Європі – анонсував з осені польоти до Львова та Києва . Львів пішов на умови перевізника . У той же час авіакомпанія і " Бориспіль " довго не могли домовитися . Гендиректор аеропорту Павло Рябікін заявив , що в Ryanair пред'являє занадто великі запити і запропонував їм літати з вантажного аеропорту в Гостомелі . За його словами , лоукостер хотів літати в " Бориспіль " за заниженими тарифами .

"Мета аеропортів – позбутися від Ryanair , а не привернути . Від цього відштовхуються всі заяви і пропозиції . Була б мета привернути – знайшли б , як з'єднати стратегію хаба і лоукостерів . Є інші термінали , є різні умови, - прокоментувавАндрій Гук , партнер юридичної компанії з авіаправа "Анте".

Цікаво , що комісія Державіаслужби на засіданні 28 квітня ухвалила заявки Міжнародних авіаліній України на отримання прав на польоти з Києва до Стокгольма – Скавста , Манчестера і Ейндховена . По цих же маршрутах ірландський лоу – кост Ryanair має намір запустити польоти в кінці жовтня , повідомляє видання Avianews.

Схожа ситуація і з регіональними аеропортами. Сергій Хижняк пояснює: комунальні аеровузли не знають, що потрібно авіакомпаніям. Авіаперевізники не мають ні уявлення про аеропорти в областях, ні інформації про авіаринок країни. На деяких сайтах регіональних аеропортів немає англомовної версії. В Ужгородського взагалі немає сайту. А на сайті Херсонського аеровузла англійська мова з'явилася тільки після звернення турецької авіакомпанії Turkish Airlines.

"Після анексії Криму ми перебазувалися в Херсон. Тоді у аеропорту не було навіть англомовної версії сайту. Авіакомпанія фактично інвестує в місто і як волонтер просуває Херсон в Туреччині. Після нас в місто почало літати МАУ. Але як корпорації нам важливі доходи. В Україні багато обмежень, які змушують інвестора сумніватися, оскільки не розуміють, які в країні умови і конкуренція", – поділився Дінчер Саіджі, генеральний директор представництва Turkish Airlines в Києві.