Під Радою під час депутатських суперечок палили шини. Фото: "Сегодня"
Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект № 1558-1 про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті. "За" у другому читанні проголосували 227 депутатів з 226 мінімально необхідних. Пікетувальники під Радою вкладники зустріли таке рішення оплесками.
Однак "за" ухвалення законопроекту в цілому проголосував лише 191 депутат. Закон довелося повертати до розгляду. Голосування було провалено і повторно. Під час зволікань у залі пікетувальники під Радою підпалили шини.
Верховна Рада спробувала відправити законопроект на третє читання, однак і тут парламентаріями не вистачило голосів. Після довгих суперечок рішення підготувати закон до третього читання за скороченою процедурою все-таки набрало 249 голосів.
Спікер ВР Володимир Гройсман запевняє, що закон був буквально на межі провалу через депутатських суперечок. Парламентарії не могли узгодити поправки до документа і визначитися з тим, яке рішення буде відповідати регламенту Ради.
Виходячи з даних, опублікованих на сайті парламенту, нардепи під час розгляду законопроекту голосували 19 разів (з урахуванням затвердження поправок). З цих 19 разів позитивного результату вдалося досягти лише чотири рази.
Раніше парламентарії домовлялися доопрацювати законопроект до другого читання. У профільному комітеті підкреслили, що було схвалено 17 поправок. Зокрема, було передбачено, що реструктуризація стосується всіх фізосіб, у тому числі і учасників військової операції в Донбасі.
Також була внесена поправка, згідно з якою дію цього закону поширюється на всі банки, зареєстровані відповідно до законодавства України, в тому числі й ті, які визнані Національним банком неплатоспроможними і за якими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про виведення з ринку (банки, які перебувають у стадії ліквідації, банки, в які введена тимчасова адміністрація, перехідні і санаційні банки).
У комітеті також постановили, що цей законопроект не несе навантаження на держбюджет, тобто держава не буде нести фінансову відповідальність замість банків.
"У цьому законі немає повернення до долара по 5 грн", – пояснював Юрій Луценко (БПП).
" передбачає цивілізовані методи реструктуризації валютних кредитів для тих, хто не може їх виплатити через девальвацію гривні. Наприклад, добровільне списання банком частини кредиту, використання застави тощо", – зазначав Луценко.
"Проектом передбачено, що всі банки та інші фінансові установи, які діють на території України, за письмовою заявою громадян України, які мають невиконані зобов'язання за кредитними договорами в іноземній валюті, зобов'язані протягом 1 місяця провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором", – йдеться в пояснювальній записці до документа.
Реструктуризації підлягають усі споживчі кредити, отримані для придбання будь-якого майна, без обмеження суми заборгованості.
Споживчий кредит, право вимоги за яким віддана іншій особі (якщо воно не є фінансовою установою), виконується позичальником або поручителем за ціною поступки.
Згідно з документом, заборгованість за споживчим кредитом конвертується за офіційним курсом НБУ на дату укладання кредитного договору. Курсова різниця списується банками.
Нагадаємо, крім того, звільнили від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи, які виникають в результаті спрощення кредитором частини боргу.
Як відомо, в Києві вже кілька місяців пікетують валютні вкладники. Кілька днів тому вони почали голівку. Люди вимагають прийняття цього закону. Під час розгляду документа вкладники погрожували взяти парламент штурмом.
Читайте також: Голодуючі валютні вкладники перекрили центр Києва
Однак самі банкіри вважають, що вирішити проблеми можна було і добровільно. "На сьогодні близько дванадцяти банків вирішують це питання, незважаючи на те, існує цей закон чи ні. На сьогодні банки проводять реструктуризацію цих кредитів і знаходять компроміси", – зазначав глава наглядової ради Українського кредитно-банківського союзу Анатолій Гулей.