Фото: Ваганов
У четвер Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект № 4185а-2, який передбачає переведення іпотечних валютних кредитів у гривню за поточним офіційним курсом (на момент переведення в гривню). У день прийняття законопроекту за основу курс долара становив 11,84 грн. / $.
Як роз'яснив президент Украналітцентру Олександр Охріменко, документ виявився не таким, як вимагали позичальники, – вони хотіли розраховуватися за курсом 8 грн / $, а депутати вирішили, що це буде офіційний курс НБУ на момент реструктуризації кредиту. Щоб розраховувати на реструктуризацію, згідно з проектом, позичальник не повинен мати іншого житла, прострочених виплат – крім того, його борг перед банком не повинен перевищувати 1 млн грн. Решту суми кредиту запропоновано виплачувати двома частинами. Перша частина дорівнює сумі боргу, яка могла б бути за станом на 1 січня 2014 року, якби курс і раніше становив 8,2 грн / $. Її позичальник виплачує за старими умовами валютного договору, але в гривні. Друга частина боргу являє собою суму, що утворилася внаслідок різкого підвищення курсу долара від 8 і до 12 грн. Порядок її виплати клієнт узгоджує з банком, який може пробачити боржникові частину, або всю суму. За це банку зменшать базу оподаткування на величину боргу.
За словами Охріменка, це банку арифметично невигідно, оскільки податок менший, ніж борг. Але банкіри можуть піти на таку поступку, оскільки виплати треба ще чекати, а зекономлений податок – це живі гроші.
На думку директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, законопроект повинен включати відповідальність не тільки позичальників і банків, але і НБУ, оскільки вони всі відповідальні за ситуацію, що склалася.
"Повинен бути прийнятий будь-який законопроект, який розподіляє відповідальність між трьома позичальниками, банками в особі їх акціонерів і Нацбанком в особі фактично всіх платників податків. Ця відповідальність може бути розподілена в будь-якій пропорції, не обов'язково рівною, але я вважаю, що відповідальність має бути солідарною", – говорить експерт.
Він вказує, що основні помилки були зроблені українськими банками в 2006-2008 роках, коли кредитування збільшувалася на 70%, і паралельно погіршувався аналіз кожного окремого позичальника, а НБУ на це не реагував.
"У той час величезна кількість була взята у валюті, тому що гривня була стабільна і процентні ставки за валютними кредитами були менші, ніж за гривневими кредитами. Позичальники не повною мірою розуміли ризики, пов'язані з тим, що доходи вони отримують в гривні. А банки позичальників підштовхували до цих ризиків. Але крім позичальників і банків є і третій винний – Національний банк України. Він бачив швидке зростання кредитування, і те, яким чином формується кредитний портфель українських банків, перекіс у бік валютних кредитів. Але при цьому не вживав ніяких дій", – говорить Устенко.
Народний депутат з фракції "Батьківщина", екс-міністр економіки Сергій Терьохін пояснює, що держава не в змозі прощати позичальникам кредити, оскільки ситуація в економіці занадто складна.
"Зараз багато проблем по активних кредитних операціях. Адже банк може зараз укласти такий кредитний договір, за яким ви спочатку сплачуєте відсотки, а потім гасите основну суму боргу. За іпотечними договорами таких умов 90%. Курс – це економічний термометр, який показує стан платіжного балансу і видатки бюджету. Але якщо списувати позичальникам кредити, то потрібно списувати і у депозитних вкладників (їх доходи по депозитах – прим. Авт). Бо головна функція банку – це торгашество. Банк позичає гроші у депозитних вкладників і у інших банків, віддаючи позичальникам", – говорить Терьохін.
За його словами, зараз є кілька економічно обґрунтованих варіантів для вирішення проблем валютних позичальників.
"Спілкуючись з позичальниками, я їх попередив, що списувати ніхто нікому нічого не буде. Вони говорили, що через курс, який виріс перед ними залишається тільки варіант погасити повністю кредити, продавши квартири через колекторів. Наживуться на цьому колектори та банкіри, які з ними пов'язані відкатами. Щоб цього не робити, треба перерахувати основну суму боргу та прострочені відсотки за курсом, який буде на дату прийняття закону. Суму, яку отримаємо, ми повинні будемо капіталізувати, перетворивши на тривалий кредит на 5-10 років, і рівними частинами, плоским річним відсотком в розмірі облікової ставки НБУ нехай позичальники поступово погашають кредит. Банки-кредитори при цьому втратять резерви. Тому Національний банк при цьому повинен на таку ж суму, на такий же термін дати банкам рефінансування, допомагаючи їм з ліквідністю", – розповів Терьохін.
При цьому він скептично ставиться до того, про що говорив Олег Устенко. "Позичальникам зараз просто задурили голову розповідями, що можуть списувати їх борги на трьох. Деякі з них там тепер взагалі вимагають, щоб їм пробачили кредити за квартири до 50 квадратних метрів. Це несправедливо, бо при цьому постраждають депозитні вкладники", – сказав Терьохін .
Нагадаємо, поряд з прийнятим документом Рада розглядала й інші законопроекти, спрямовані на врегулювання проблеми з погашенням валютних кредитів, які передбачали перерахунок кредитів по курсу 5,05 грн за долар або 7,99 грн за долар, однак, вони не були підтримані.
Очікується, що прийнятий законопроект буде доопрацьований найближчим часом і внесений на розгляд Ради в другому читанні.