Команда президента Володимира Зеленського намір ініціювати списання заборгованості ФОП (фізичних осіб-підприємців. – Ред.) з єдиного соціального внеску (ЄСВ). Про це днями заявив радник нового президента з економіки та податків Данило Гетманцев у коментарі одному з видань.
Проблема ФОП, які довго "сплять"
Проблема в більшій мірі стосується "сплячих" ФОП, тобто тих фізичних осіб-підприємців, які числяться такими, але активної діяльності не ведуть. А також ФОП, які перебувають в процесі ліквідації.
Як відомо, з 2017 року фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок в обов'язковому порядку, незалежно від того, ведуть вони підприємницьку діяльність чи ні. Для неактивних ФОП введення такої норми стало неприємним сюрпризом. Тим більше, між прийняттям законодавчих змін і введенням їх в дію минуло зовсім небагато часу. Зміни до закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийняли в грудні 2016-го, а з січня 2017-го нові правила набули чинності.
Багато непрацюючих ФОП поспішили закритися. За неповних два місяці кількість ФОП зменшилася більш ніж на 330 тисяч. Але були й такі, які не зробили цього. Як відомо, ліквідувати суб'єкт підприємницької діяльності в Україні набагато складніше і довше, ніж його відкрити. В результаті у багатьох "спрощенців", які залишилися, різко зросли борги з ЄСВ, та ще й доповнилися штрафами від податківців.
"Деякі ФОП після введення такої норми стали закривати свої підприємства, а деякі пустили ситуацію на самоплив. Їм стали нараховувати ЄСВ, але вони його не платять залишилися, – пояснює економічний експерт Борис Кушнірук.
З одного боку, посилення податкового навантаження на ФОП мало свої підстави. Дуже багато юридичних осіб вважали за краще мати справу з приватними підприємцями, щоб мінімізувати свої податкові зобов'язання. Посилення податкового навантаження на приватних підприємців мало припинити подібні схеми. Однак в результаті під удар потрапили саме ФОП. Для багатьох неактивних, які не отримують прибутку від підприємницької діяльності (а, наприклад, наразі працюють за наймом) обов'язок платити щомісяця майже тисячу гривень додаткових податків виявився непосильним. Наприклад, в розцінках 2019 року мінімальний страховий внесок – 22% від мінімальної зарплати – становить 918,06 грн.
У Зеленського збираються вирішити проблему шляхом списання податкової заборгованості ФОП за період, коли вони не здійснювали жодної діяльності. Як раніше заявляв Данило Гетманцев іншому виданню, вже підготовлений відповідний законопроект. Його планується подати до Верховної Ради як законодавчу ініціативу президента. Але перш обіцяють винести на громадське обговорення.
Ідея списання боргів підприємцям була сприйнята суспільством неоднозначно. У соціальних мережах звучали різні думки на цей рахунок. Деякі експерти вважають ідею правильною. Інші вважають це "заграванням" нової влади з підприємцями. Треті кажуть, що справедливо було б тоді повернути вже сплачені податки тим "сплячим" ФОП, які виконали свої зобов'язання перед бюджетом.
"Я думаю, є сенс прощати борги, якщо ФОП закривається. Якщо у нього не було обороту, але він чомусь не закривався, а тепер вирішить закритися – я вважаю, це допустимо. Але якщо ФОП не хоче закриватися, а думає існувати і далі в такому напівсплячому режимі, щоб його використовували для ухилення від сплати податків, або, як коректніше кажуть, для оптимізації податків, то це погано. Тому що тоді продовжуватимуть існувати лазівки, через які відбуваються зловживання", – каже Борис Кушнірук.
Скільки грошей хочуть пробачити
За даними Данила Гетманцева, на сьогодні борг ФОП з ЄСВ становить 7,4 млрд грн. Такі дані, за його словами, містяться в звіті Пенсійного фонду України за 2018 рік.
Водночас, за даними команди сервісу Opendatabot, який аналізує відкриті дані, у відкритому доступі зараз знаходиться інформація про набагато меншу суму заборгованості з ЄСВ.
"На даний момент загальний податковий борг ФОП національному бюджету становить 2,05 млрд грн, місцевим бюджетам – 3,61 млрд грн. Причому з 2017 року борг національному бюджету зріс лише на 500 млн грн", – йдеться в повідомленні Opendatabot. Також підрахували, що за час дії нової законодавчої норми про обов'язкову сплату ЄСВ "сплячі ФОП збільшили свої борги тільки на 12 млн грн".
Зазначимо, що на сайті Державної фіскальної служби 10 квітня була опублікована інформація про підприємців – боржників перед державним і перед місцевим бюджетами. За даними ДФС, загальний борг суб'єктів господарювання перед держбюджетом налічує 91,2 млрд грн, борг перед місцевими бюджетами – 15,5 млрд грн.
"Всі дані, які ми рахували, ґрунтуються на відкритих даних щодо податкових боргів з держреєстрів, – розповідає Дарина Даниленко, керівник з комунікацій Opendatabot. – ЄСВ – частина боргу підприємців перед державним бюджетом. Ми не бачимо, звичайно, який саме відсоток з держборгу становить єдиний соціальний внесок. Але ми абсолютно логічно розуміємо, що, наприклад, якщо це "сплячий" ФОП, то він не повинен платити інших податків, крім ЄСВ. Значить, з моменту введення змін в законодавство, за 2 роки, сума боргу цих ФОП не могла бути більше 20 тисяч. Боргів таких ФОП з 2017 року ми нарахували всього 17 мільйонів".
Щоб отримати відповідь на запитання, чому у Пенсійного фонду і у відкритій базі ДФС різні дані, команда Opendatabot направила запит в обидві організації. Відповідь очікують наступного тижня.
"Це важливо, тому що тими відкритими даними, на підставі яких ми вважали свої цифри, користуються мільйони українців. І якщо там різночитання таких масштабів, це не є добре", – говорить Дарина Даниленко.
Як повідомлялося, раніше в Україні запропонували вдвічі підвищити податки для IT-"спрощенців". Так, народні депутати зібралися виділити в окрему податкову групу IТ-працівників, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці.
Також в Україні намагалися змінити шкалу нарахування ЄСВ – єдиного соціального внеску. Однак запропоновані варіанти так і не знайшли відображення в Податковому кодексі і держбюджеті на 2019 рік: