Вперше в історії України до електромережі потрапить енергія, зібрана і збережена про запас. Вже цього четверга новітній енергооб’єкт запустять у Запорізькій області. Промисловці кажуть: прочиняємо двері до нової промислової ери.
Миколі Антофійчуку пощастило: він першим побачив промисловий "повербанк".
Вадим Уткін — "батько" першого в Україні промислового акумулятора. Так називають фахівця колеги-енергетики. Ми зустрічаємося в Запоріжжі й вирушаємо до Енергодара, щоб роздивитися унікальний енергооб’єкт.
Компанія ДТЕК в Енергодарі підготувала до запуску перший в Україні акумулятор – потужністю, яка може впливати на якість струму в наших оселях. Символічно — їдемо електрокаром, бо і він з батареєю, використовує заздалегідь вироблену електроенергію.
Здавалося б, навіщо складувати кіловати? Електроенергія повсюди, і зібрати її про запас екологічними електростанціями та віддати до розеток потрібного моменту — справа майбутнього, каже Вадим.
"Ми можемо зберігати нафту, газ, пшеницю, вугілля. Проблема електроенергії – що ми не вміємо її зберігати. Зараз хмарка відійде, і це буде для енергосистеми плюс 2-3 ГВт потужності. І виникає запитання, що з ними робити?" – продовжує Вадим Уткін.
І от вже й українці слідом за американцями, канадцями, французами та британцями зробили перший крок. Облаштували першу батарею.
"Енергетична революція, тому що подібний ресурсний об'єкт до цього в енергосистемі не був присутній. 1 МВт наша батарея може видавати протягом 2,2 години. Це досить технологічний пристрій – я вам покажу", – каже винахідник.
Важко повірити, але "поневолені" кіловати чекають, щоб побігти до ваших чайників та електроплит. У них, наче в стільниках із маленьких батарейок, які є у вашому смартфоні, схована сила двох десятків найпотужніших електрокарів, та вже достатньо, щоб зробити електропостачання у наших оселях кращим.
Батарея регулює відхилення частоти і повертає увесь час до нормальної, яка має становити 50 герців. Щойно енергосистема-"дзиґа" падає, батарея "впорскує" більше потужності.
Наприклад, днями аварія сталася у наших сусідів-поляків. Через збій їхня енергосистема недоотримала потужності від десяти енергоблоків ТЕС. Приблизно стільки ж виробляє одна атомна станція. До перезапуску системи не дійшло, та через дефіцит у 2,5 раза підскочила ціна кіловатів на балансувальному ринку.
"Якби таке сталося у нас і в нас була достатня кількість батарей, перше, що б зробили батареї – вони б одразу зреагували на зміну частоти. Вони б почали видавати свою потужність, причому швидко, миттєво практично – так, щоб убезпечити систему. Це б дало змогу уникнути різкого стрибка вартості електроенергії на балансувальному ринку", – каже Вадим Уткін.
Поки що єдина українська батарея ввімкнеться у мережу післязавтра 20 травня. І вже точно додасть певності, що наша "дзиґа" триматиметься стійко.
Нагадаємо, директор з інновацій ДТЕК Емануеле Вольпе заявив, що Україні необхідний законодавчо врегульований ринок систем накопичення енергії, який стане ключем до енергонезалежності країни. Його поява допоможе прискорити перехід до зелених джерел енергії, сприятиме декарбонізації, зробить гнучкою енергосистему країни, а також прискорить синхронізацію України з європейською енергосистемою ENTSO-Е.