Продаж с/г землі відкриють з 1 липня / Фото: Сергій Ніколаєв, Сьогодні
В Україні закінчилися 19 років дії земельного мораторію. Верховна Рада дозволила виставляти на продаж землі сільськогосподарського призначення. Так, з липня 2021 року купувати землю зможуть лише фізичні особи. В одні руки – не більше 10 тисяч гектарів. При цьому землі державної і комунальної власності продаватися не будуть. А ось вирішувати, чи допускати до ринку іноземців, українці будуть на референдумі. Але в будь-якому випадку громадяни інших країн не зможуть купити землю в 50 кілометрах від держкордону України.
Крім іншого, ухвалений закон передбачає, що сільгоспземлю не можна буде продавати дешевше за її нормативну грошову оцінку. Вона, як і ринкова вартість, залежить від місця розташування ділянки та родючості грунту. Наприклад, в 40 кілометрах від столиці гектар, згідно з такою оцінкою Госгеокадастру, коштує трохи більше 26 тисяч гривень.
Приблизно стільки ж – 1000 доларів за гектар – за нормативною оцінкою коштує і земля пайовиків Івана Тимошенка з Київської області. Зараз понад три гектари землі він здає в оренду аграрному підприємству. Орендар платити пайовикам 18 тисяч гривень на рік або еквівалент натурпродуктом – зерном. І продавати ділянку Іван Тимошенко поки не збирається.
"Це золота земля, родюча. Вона мені приносить користі більше, ніж ті гроші. Отримаю я цю тисячу доларів, а вона завтра розійдеться вся. <...> Я за ринок землі, але не за такий дикий, який хочуть зробити. Нормальною оцінки землі немає, щоб можна дітям квартиру, або щоб можна було взяти кредит під заставу, щоб самим працювати на цій землі", – каже Тимошенко.
А ще один землевласник – Віктор Цицюра з Тернопільської області – ще п'ять років тому подавши позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), щоб отримати право продати свій пай. І після тривалого процесу виграв.
"Я отримав повідомлення, що ЄСПЛ розглянув мою справу і прийняв рішення, що були порушені мої конституційні права розпоряджатися своєю власність. І суд зобов'язав державу Україна в законодавчому порядку вирішити цю проблему", – розповідає Віктор.
Але рішенням в свою користь тернополянин не встиг скористатися. Поки вирішував, що з ним робити, держава, дійсно, вирішила проблему законодавчо. І тепер Цицюра каже, що не хоче продавати ділянку – занадто вже мало за нього дають.
Фермер Микола Малієнко показує засіяне пшеницею поле. Його господарство обробляє 1250 га орендованих земель в межах двох сіл. Скасування земельного мораторію підприємця стурбувала – адже тепер землі, які він обробляє, можуть викупити конкуренти або звичайні спекулянти для подальшого перепродажу.
"Цей закон, в першу чергу, захищає інтереси не дрібних і середніх аграріїв, а інтереси великих холдингів, які за цей час швиденько підберуть собі, так сказати, партнерів, швидко зможуть скупити всі землі, які зараз в користуванні і в дрібних, і середніх підприємств. закон не захищає нас від спекулянта. і спекулянт вже стоїть у черзі. Тільки буде відкритий ринок – він туди запустить руку і почне скуповувати землю", – хвилюється Малієнко.
На думку фермера, після відкриття ринку ціни будуть заниженими.
"В рамках нормативної оцінки. Тобто тисяча або дві доларів за гектар. Але можна припустити, що з 2024 року ціни почнуть стрімко зростати, коли ліміт землі в одні руки збільшиться з 100 га до 10 тисяч га, а купувати зможуть не тільки фізичні, але і юридичні особи, тобто підприємства", – прогнозує Малієнко.
Тим часом в профільному міністерстві вже підраховують, як це все позначиться на вітчизняній економіці.
"Може бути продано в рік максимум до 10% – від 1 млн до 1,5 млн га, що може дозволити залучити близько 50 млрд гривень. Найбільший економічний ефект буде з 2024 року, коли буде можливість участі юросіб і буде піднятий ліміт до 10 тис. га. Тоді чекаємо, що протягом п'яти років буде додатково ефект для ВВП – з 1% в перший рік до 3% в п'ятий рік", – заявив заступник міністра економіки Тарас Висоцький.
А ще в Кабміні впевнені, що скасування мораторію дозволить фермерам або селянам, які самі обробляють ділянки, брати кредити на розвиток господарств під заставу землі. Мовляв, це пожвавить економіку і підніме сільське господарство. Правда, фермери відповідають, що вже і так закредитовані – тобто набрали позик. Тому хлібороби хвилюються, що нові кредити просто не потягнуть, а заставна земля може залишитися у банків і піти з молотка за заниженою вартістю.
Але поки це все в майбутньому. А зараз головний бонус для уряду від скасування мораторію – обіцяний транш МВФ, адже відкриття ринку було однією з ключових умов надання допомоги. Але фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що рекомендацію МВФ Україна виконала тільки формально, і реформа не відповідає домовленостям з фондом.
"Все економічний зміст цієї реформи було вихолощений, вона повністю кастрована. Ці обмеження по 100 га, неможливість юридичним особам купувати ... Не так багато людей в Україні, які, взагалі, хочуть купити землю як фізособи, і таке обмеження дуже істотно зменшує попит" , – зазначає Фурса.
І все ж, фахівець з агросектору Алекс Ліссітса, вважає ухвалення закону кроком в правильному напрямку. Бо селяни мають вільно розпоряджатися своєю власністю. Але констатує: реально ринок землі запрацює не раніше 2024-го.
"Як такого ринку, починаючи з наступного року не буде, тому і кількість землі, яка буде винесена на продаж, буде незначною. Думаю, що на всю Україну буде не більше 100-150 тис. га протягом року. Під такі умови не зайде іноземний інвестор, і не будуть гроші вкладати наші інвестори. І власники паїв, розуміючи що ціна буде невисокою – 1000-1500 дол. в залежності від регіону, самі не продаватимуть, чекаючи що після 2024 року з'явиться попит на землю і можна буде продати пізніше , – пояснює Ліссітса.
Щодо права іноземців купувати українську землю, навколо якого ходило стільки дискусій, питання буде окремо вирішуватися на референдумі. Але чи зможуть вони скуповувати чорноземи через підставних осіб з українським громадянством? Аграрії вважають, що ні, тому що іноземці вкладають гроші туди, де працюють за правилами.
Якщо підводити підсукми, то вигоду від впровадження ринку зараз отримають, перш за все, громадяни з великими заощадженнями, які куплять ділянки, щоб потім вигідно їх перепродати. За кілька років ціна може вирости вдвічі або навіть втричі. На другому місці – самі селяни-пайовики. Продавати їм зараз невигідно, втім орендні ставки, за прогнозами експертів, будуть рости пропорційно вартості землі. І на третьому – великі агрохолдинги, які почнуть скуповувати паї, як тільки отримають таке право.
Раніше сайт "Сьогодні" писав про те, що Верховна Рада в ніч на вівторок, 31 березня, ухвалила закон про ринок землі, без якого Міжнародний валютний фонд (МВФ) відмовлявся надати Україні велике фінансування, в якому країна гостро потребує під час епідемії коронавірусу і напередодні економічної кризи.