7 речей, який потрібно взяти студенту в гуртожиток
22 січня у швейцарському Давосі в 50-й раз збирається Всесвітній економічний форум – один з найбільш авторитетних майданчиків, на якому учасники обговорюють глобальні проблеми й тенденції світової економіки, намагаються прогнозувати і покращувати майбутнє.
Цього року на форумі вперше було представлено новий рейтинг – " Глобальний індекс соціальної мобільності" , при цьому з'ясувалося, що нові економічні рейтинги дедалі частіше базуються не на ВВП, а на інших показниках, і це, звісно ж, стосується й України. Про це йдеться в авторській статті на сайті "Сьогодні".
Чимало оцінок індексу зроблено не на основі офіційних даних, а за допомогою опитування людей щодо їхньої задоволеності станом справ в тій чи іншій галузі. І економічний експерт Олексій Кущ пояснив сайту "Сьогодні", чому це не випадково.
"Час кількісних індексів – на кшталт ВВП, середньої зарплати – минув. Звісно, що ми ще довго будемо жити у світі кількісних індексів, але зараз починається перехідний етап до кількісно-якісних індексів. І зараз будуть спроби не тільки такі індекси ввести, а й знайти інші ефективні якісні та кількісні показники. А потім все перейде на якісь складні композиції, що враховують масу чинників, в яких економіка сприйматиметься як величезна матриця з якимось агрегованим показником на зразок індексу людського щастя чи чогось ще", – каже експерт.
"В економічній науці вже є така фраза: "Геть від ВВП". Вона означає, що не все вимірюється в кількісних показниках. Тому що є країни начебто з однаковим ВВП, але при цьому рівень життя в них різний", – нагадав економіст.
Він навів приклад, що після війни, урагану чи інших стихійних лих ВВП зростає, тому що зростають витрати на відновлення.
"Але це ж не означає, що війна чи ураган має розцінюватися як позитивний чинник. Але якісні показники дуже битимуть по таких країнах, як наша. Тому що в нас уявлення про себе часто формується під впливом "фантомних болів" минулого. А ці індекси дуже безжальні..." – вважає експерт.
"Цей індекс соціальної мобільності оцінює, наприклад, не освіту саму по собі, а трансфер освіти в економіку і соціальний рівень людини. В Україні вища освіта не дає людині соціального статусу, вона може з вищою освітою працювати, скажімо, офіціантом. Окрім того, в країнах-лідерах освіта – це проекція потреб економіки. А в нас освітня система є проекцією економіки 20-річної давнини. Вона готує якихось авіаційних фахівців, інженерів, яким давно немає застосування в реальному секторі економіки, які змушені шукати роботу за кордоном. І сама якість освіти відповідна. Тому в цьому рейтингу ми опиняємося поруч із країнами, в яких, за нашими уявленнями, справи йдуть гірше, аніж у нас", – підсумував Олексій Кущ.
Раніше повідомлялося, що Україна в новому рейтингу з Давосу обійшла Грецію і Чилі .
Більше читайте на сайті "Сьогодні" в статті: "В яких країнах найпростіше розбагатіти і чи легко це в Україні – новий рейтинг" .
Нагадаємо, у вересні 2019 кредитне рейтингове агентство Standard & Poor's підвищило рейтинг України в іноземній і національній валюті з B- до B, що, за словами прем'єр-міністра Олексія Гончарука, значить, що "довіра іноземних партнерів до України зміцнюється".