Зовсім не обов'язково приймати кожну раціоналізаторську пропозицію. Але якщо не вигукнути: "Дуже добре придумано!" – і не поплескати автора ідеї по спині, він уже ніколи нічого не запропонує. Такого роду реакція показує людині, що вона щось означає.
Все управління, в кінцевому рахунку, зводиться до стимулювання активності інших людей.
Якщо завдання в тому, щоб підприємство рухалося вперед, головне – мотивувати співробітників.
Якщо позиція японського робітника виражається питанням: "Чим я можу допомогти", – позицію американського робітника найчастіше характеризує відмовка: "Це не моя справа".
Секретарі байдикують і займаються балачками – це явна ознака того, що установа загниває.
Люди часом відкушують більше, ніж можуть прожувати. Але будь-який начальник, який чогось вартий, завжди вважатиме за краще мати справу з людьми, які замахуються на зайве, ніж з тими, які намагаються зробити поменше.
Персонал підприємства – це як футбольна команда: гравці повинні грати як єдине ціле, а не збіговисько яскравих особистостей.