Фото: kmu.gov.ua
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман обговорив із заступником державного секретаря США з питань енергетичних ресурсів Френсісом Фенноном співробітництво України і США в енергетичній сфері і загрози, які несе російський проект газогону "Північний потік – 2". Про це повідомляє прес-служба українського Камбина.
"Україна і США єдині у своїй позиції щодо протидії реалізації російського проекту "Північний потік – 2", який є прямою загрозою енергетичній безпеці Європи і погіршує ситуацію з диверсифікацією способів постачання енергоносіїв європейським споживачам", – заявив Гройсман за результатами зустрічі з Фенноном.
У Камбін відзначили, що заступник держсекретаря США з питань енергетичних ресурсів перебуває у Києві після переговорів з енергетичних питань у Брюсселі.
"Хотів би засвідчити повну підтримку США в питанні, перш за все, енергобезпеки. Ми налаштовані далі підтримувати позицію щодо проекту" Північний потік-2 "і продовження транзиту газу через Україну. Ці два компоненти взаємопов'язані, і вони є складовою енергобезпеки Європи. США і надалі продовжуватимуть виступати за диверсифікацію маршрутів поставок енергоносіїв до Європи" , – запевнив заступник держсекретаря США.
На зустрічі сторони відзначили, що українська газотранспортна система (ГТС) наразі надійна і здатна забезпечувати той обсяг транзиту, який заявлений, без штучних політичних впливів.
"Ми і надалі виступатимемо надійним партнером для США і Євросоюзу", – підкреслив Гройсман.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп звинуватив Німеччину в тому, що вона стала " заручницею " Росії через її енергетичну залежн ість та підтримку плану подвоєння пропускної спроможності газопроводу Nord Stream під Балтійським морем до Німеччини, минаючи традиційні маршрути через Україну.
У січні 2018 року компанія Nord Stream 2 AG, яка є основним оператором газопроводу, заявила, що Німеччина дозволила будівництво газопроводу "Північний потік – 2".
На початку травня почали будувати російський "Північний потік – 2". Німеччина вже видала всі необхідні з її боку дозволи для будівництва цього газопроводу, таке ж рішення ухвалили Фінляндія і Швеція. Проект ще повинен отримати дозвіл у Данії.