/ Фото: Анатолiй Бойко, Сьогодні
Українців, які проживають в будинках з централізованим водопостачанням, чекає черговий неприємний сюрприз: тарифи на холодну воду будуть набагато підвищені – таке рішення ухвалила Нацкомісія з регулювання електроенергії та комунальних послуг (НКРЕКУ).
Подорожчати вода повинна лише з січня 2021 року, але активно говорять про це вже зараз. Деякі мери обіцяють: подорожчання не буде. Чому цю тему педалюють більш ніж за півроку до можливого зростання тарифів, і що може бути насправді, розібрався сайт "Сьогодні".
Чому дорожчає
За інформацією НКРЕКУ, тарифи на холодну воду для підприємств-ліцензіатів Нацкомісії виростуть в середньому більш ніж на 20%. Поки комісія затвердила подорожчання для 43-х водоканалів. Нагадаємо: таких підприємств в Україні 52 – у великих містах і в кожній області. У невеликих містах тарифи на холодну воду, як і на інші види комунальних послуг, регулює місцева влада.
"Відповідно до заявок підприємств, тарифи на водопостачання зростуть в середньому на 21%, водовідведення подорожчає на 23%. Підприємства аргументували необхідність підвищення тарифу зростанням зарплат співробітників, зростанням цін на паливно-мастильні матеріали, реагенти та електроенергію", – роз'яснили в НКРЕКУ.
Очевидно, що відсоток підвищення буде різний: чим дорожче коштує вода сьогодні і чим більше її споживачів, тим у відсотках зростання цін буде меншим. І навпаки.
Наприклад, у Києві тарифи збираються підвищити на 19%. Якщо сьогодні, за даними "Київводоканалу", мешканці столиці платять 13,44 грн за подачу кубометра холодної води і ще 9,55 грн/куб. м за її відведення, всього 22,99 грн/куб. м, то з нового року за подачу води доведеться платити 14,74 грн (+1,3 грн/куб. м, або на 10% більше), за водовідведення – 12,61 грн/куб. м (+3,06 грн/куб. м або на 32% більше). Зрештою виходить 27,35 грн/куб. м (+4,36 грн / куб. м, або на 19% більше).
Втім, мер Києва Віталій Кличко вже заявив, що не допустить підвищення тарифів на холодну воду для населення, незважаючи на рішення НКРЕКУ. Але як він це зробить, поки неясно.
Через зростання водовідведення автоматично подорожчає на 3,06 грн і кубометр гарячої води. Тому що плату за її підведення стягують підприємства теплокомуненерго, а за відведення – водоканали, адже технічно і холодна, і гаряча вода йде в їх каналізаційні труби.
Очевидно, що в інших містах відсотки подорожчання відрізняються від столичних, так як умови подачі і відведення води різні – десь вода знаходиться ближче, десь – далі, але в середньому зростання розцінок теж складе близько 20%.
Структура тарифів
На відміну від гарячої води і опалення, структура витрат на те, щоб з кранів людей текла холодна вода, зовсім інша. Холодну воду не гріють, тому ціна газу на її вартість не впливає. А що впливає, видно з офіційної інфографіки, наданої НКРЕКУ.
Як видно, основні витрати водоканалів з водопостачання припадають на дві позиції: це зарплата (38,9%) і електроенергія (23,4%), в сумі майже дві третини витрат. Ще третина – це витрати на покупку води, ремонти, паливо, інвестиції тощо, всього 10 позицій, в тому числі 4,5% – прибуток.
Витрати на електроенергію такі великі, тому що воду перекачують численними насосами, які споживають багато "струму".
Для водовідведення використаної води пропорції витрат трохи інші, але відрізняються ненабагато. На зарплату йде майже половина коштів (47,3%), на електроенергію – одна п'ята коштів (19,4%), зрештою рівно дві третини (66,7%). Ще третина – витрати на очистку стоків, купівлю реагентів, ремонти тощо, всього 10 позицій, в тому числі 6,3% – прибуток. За підрахунками НКРЕКУ, в середньому по країні подача кубометра води коштує 10,15 грн/куб. м, водовідведення – 8,20 грн/куб. м, зрештою виходить 18,35 грн/куб. Опустивши проміжні підрахунки, отримаємо, що середньостатистичний водоканал заробляє на кожному кубометрі води близько однієї гривні прибутку (97 копійок).
Експерти: формулу розрахунків треба міняти
Незважаючи на аргументацію НКРЕКУ і водоканалів, що підвищення тарифів економічно обґрунтоване, економісти і експерти в сфері ЖКГ згодні з ними лише частково.
Так, виконавчий директор Асоціації управителів багатоквартирних будинків Андрій Никончук зазначив, що зараз тарифи на комунальні послуги, в тому числі і на холодну воду, підвищуються із завидною регулярністю, а НКРЕКУ "штампує" їх затвердження згідно із заявками постачальників послуг.
"Так буде до тих пір, поки НКРЕКУ або хтось інший не розробить і не затвердить формулу автоматичної індексації тарифів в залежності, наприклад, від зростання мінімальної зарплати та інших об'єктивних чинників, – розповів нам Андрій Никончук. – Ця формула повинна включати дві складові. Перша складова – індикативна, до неї входять об'єктивні показники: підвищення зарплат, подорожчання енергоносіїв, витратних матеріалів для ремонту і модернізації. Друга складова повинна враховувати місцеві умови, наскільки об'єктивні "хотілки" постачальників послуг. Наприклад, в одному регіоні досить просвердлити свердловину і качати воду, в іншому регіоні її треба подавати за десятки, а часом і за сотні кілометрів, тягнути труби, будувати підкачувальні станції. Зараз водоканали просто повідомляють НКРЕКУ, що планують збільшити тарифи з такої-то дати і з таких-от причин. Ніхто не проводить серйозного аналізу їх розрахунків, перш за все це стосується експлуатаційних витрат, які вони насправді. Тому резюмую: підвищувати тарифи треба, але потрібно порівняти з реальними витратами".
З Андрієм Никончук згоден і ексміністр ЖКГ, а нині народний депутат Олексій Кучеренко. На його думку, зараз НКРЕКУ не так принципово, як раніше, контролює розрахунки, що подаються їм водоканалами на затвердження.
"Немає державного контролю за монополістами. Я для прикладу вивчив економічні обґрунтування декількох водоканалів, через які холодна вода повинна дорожчати, – розповів нам Олексій Кучеренко. – Причини однакові: зростання зарплати персоналу, хімічних реагентів – в одному випадку вони нібито подорожчали на 180 % і так далі. Ніде не закладено значне збільшення інвестиційної складової, тобто витрати на заміну старих труб, закупівлю і установку більш економічних насосів, що в майбутньому може зменшити втрати води, знизить споживання електроенергії. Тоді і тарифи можна буде не підвищувати. Тобто , сповідається принцип: скористатися ситуацією, отримати більше і проїсти. Зазначу: зростання тарифів прискорилося за останні 5-6 років".
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначив такий момент: з 2015 року нормативи на використання населенням холодної води встановлюють місцеві органи влади, а тарифи – для компаній-ліцензіатів – НКРЕКУ.
"Схоже, все йде до того, що НКРЕКУ передасть ці функції місцевим органам влади, як було років десять тому, – каже Олег Пендзин. – Багато водоканали збиткові, і при підвищенні вартості води мери вказують на НКРЕКУ, мовляв, вони винні. При поверненні тарифів назад міській владі такої можливості не буде. Але наскільки в цьому випадку тарифи стануть економічно обґрунтованими – велике питання, так як на перший план виходить політика, за "поганого" мера, який підвищує тарифи, нехай навіть тричі обґрунтовано, виборці можуть не проголосувати, вибравши мером популіста, який пообіцяв знизити тарифи на комуналку".
До речі, по Україні норми витрати холодної води, що встановлюються місцевими органами влади, відрізняються більш ніж вдвічі. Сенс цих норм в тому, що за ними водоканалам дозволяється брати за неї плату зі споживачів, які не мають лічильників води, або, якщо у лічильників прострочений термін повірки. У Житомирі норми найменші в країні – 6 куб./м ос., а у Львові – 14 куб. м/ос., більше ніж в будь-якому іншому місті. При цьому тарифи в обох містах порівнянні: в Житомирі кубометр коштує 25,40 грн, у Львові 21 грн. І водоканали категорично пручаються введенню єдиних норм водоспоживання, посилаючись на місцеву специфіку. Очевидно, що навряд чи львів'янин вдвічі охайніший за жителя Житомира. Насправді завищені норми – це приховане дотування водоканалів, яке покриває їх втрати або недопостачання послуг. Якщо ввести єдині нормативи на споживання води, це стане неможливим.
Так підвищать чи не підвищать?
Що стосується заяв столичної влади про те, що вони не дозволять підняти тарифи на воду, то політологи кажуть: причина їх – наближення місцевих виборів. І нічого, що подорожчання намічене на 2021 рік, а вибори на два з гаком місяці раніше, в жовтні 2020 року – питання тарифів на комунальні послуги актуальні для виборців завжди.
На думку керівника Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, йде боротьба відомчих і політичних інтересів.
"Відомства, в даному випадку водоканали, хочуть заробляти на постачанні своїх послуг, підвищуючи тарифи, а у політичних сил інтереси прямо протилежні. Підвищувати розцінки на комунальні послуги перед виборами, в даному випадку місцевими, та ще в умовах кризи – те саме, що політичне самогубство. Тому їх і планують на 2021 рік. Якби не вибори, про тарифи ніхто б зараз і не згадав. А потім їх рано чи пізно, але підвищать".
Олексій Кучеренко сподівається, що до кінця цього року Кабмін все ж розбереться, наскільки обґрунтоване подорожчання холодної води. Наприклад, якщо дорожчають реагенти, той же хлор для знезараження, виробництво якого в Україні монополізоване, значить мери міст повинні ініціювати розслідування Антимонопольного комітету, а не робити політичні заяви. Зараз, на думку Кучеренка, ситуація пущена на самоплив.
А ось Олег Пендзин впевнений: подорожчання не уникнути.
"Тарифи на воду вже збільшилися в лютому цього року істотно і очікувано. І це зростання – не останнє. Зростають зарплати, вартість енергоресурсів, матеріалів, комплектуючих. Нарешті, Україна переходить до категорії вододефіцітних країн. Тому водоканали зараз поволі готують населення до того, що за холодну воду з 2021 року доведеться платити більше".
Висновки
Що в цій ситуації можна порадити українцям? Перш за все, треба встановити квартирні водоміри, якщо ще не встановили, та своєчасно їх повіряти. Друге – економити воду, як це роблять в Європі, де кубометр коштує на порядок дорожче, ніж у нас. Зокрема, не тільки приймати душ замість ванни, але і тримати в справності крани і сантехніку, не допускаючи витоків води. І третє, якщо низькі доходи – оформити субсидію на оплату комунальних послуг.
Тим часом борги українців за комунальні послуги неухильно зростають. Чому – дивіться в сюжеті: