Автор фото: Григорій Салай, "Сегодня"
Після нової хвилі підвищення тарифів на газ для населення в Україні відбудеться черговий етап розвитку альтернативної енергетики, енергоефективних заходів та розширення механізмів фінансування енергоефективних програм для фізосіб.
Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів експерт з питань енергозбереження, еко-активіст Сергій Шум.
"Після першого підвищення тарифів на газ, коли почалася війна і відносини з Росією остаточно були розірвані, в Україні поступово почали відмовлятися від російського газу, це стимулювало людей утеплювати будинки, квартири, переходити на українську електрику для опалення, почали максимально економити саму енергію. Тому я вважаю, що дійсно, подорожчання газу буде корисним для чергового етапу розвитку альтернативних джерел енергії. Сонячної, вітрової або як мінімум просто перехід на українську електроенергію. Наприклад, особисто я купив собі електромобіль, щоб не користуватися пальним, оскільки на нього теж зростауть ціни. І це вже було поштовхом для переходу на більш екологічні джерела енергії і бути максимально незалежним", – зазначив він.
За словами експерта, одночасно активно розвивається в Україні ринок кредитування в рамках енергоефективних програм для населення.
"Наприклад, вже є дешеві кредити (і навіть безвідсоткові позики на ті ж самі електромобілі). Також були програми фінансування утеплення житла – виділялися певні суми для кредитування, були хороші програми з компенсації 70% робіт з утеплення, з енергозбереження. Знаю, дійсно багато випадків, коли люди користувалися цими програмами, наприклад встановлювали собі теплі вікна, двері в під'їзди багатоквартирних будинків. Мені розповідали, що у мешканців таких квартир взимку температура підвищувалася більше 18 градусів. Після утеплення, встановлення лічильників тепла і компенсації від держави тепло в квартирах/будинках зберігається краще, температура в приміщеннях досягає 22 градусів, і люди комфортно почуваються", – пояснив він.
У свою чергу в коментарі сайту "Сегодня" експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначив, що свідомість споживачів послуг ЖКГ в Україні в частині енергоефективності та економії почала змінюватися вже давно.
"Критична маса людей, що живуть в приватному секторі, основна категорія громадян, які використовують газ для опалення, замінили, наприклад, газові котли (або встановили ліпші, більш економні) й утеплили свої будинки ще до 2014 року. Потім за рахунок так званих "теплих кредитів" інші власними силами кинулися теж реалізовувати енергоефективні заходи. Тобто не можна так сказати, що тільки останні 4 роки люди почали щось робити, а раніше вони не вживали ніяких енергоефективних заходів. Тобто, хто хотів, той і раніше (до чергового підвищення тарифів на газ) робив це", – сказав він.
Але водночас, як підкреслив експерт, останніми роками все одно державних програм фінансування енергоефективних заходів та кредитної допомоги для населення було недостатньо, щоб провести системні зміни в галузі й охопити, наприклад, громадян, які живуть в багатоквартирних будинках. Тому, на його думку, зараз державі потрібно буде прискоритися в цьому напрямку, зокрема щоб запустити роботу Фонду Держенергоефективності, сконцентруватися на комплексному вирішенні проблематики з виділенням відповідних коштів і підтримки незахищених верств населення.
Коментуючи досвід деяких країн ЄС, експерт нагадав, що там енергоефективні заходи фінансувалися в достатньому обсязі.
"Наприклад, в Польщі, Румунії, Болгарії та Угорщині паралельно з процесами підвищення тарифів на енергоефективні заходи відбувалося часткове виділення грошей державою, а частину коштів надавала Єврокомісія (тобто фактично Євросоюз). Гроші йшли у вигляді грантів, доступних кредитів тощо, але і там цей процес тривав поступово, роками. Там відбувалася модернізація тепломереж, встановлювали лічильники, пропонували людям альтернативні варіанти, хто на що міг перейти, наприклад на твердопаливні котли, "зелені" технології тощо. Тому що не всі там можуть перейти на них, оскільки це коштує дорого навіть в європейських країнах. Тобто у них цей процес тривав паралельно, а у нас же цього не було", – розповів Корольчук.
А за словами менеджера ДТЕК ЕСКО Антона Ковалишина, ті жителі багатоповерхівок, які встигли виконати комплексні енергоефективні заходи в своїх будинках до початку опалювального сезону, виявляться в вигіднішому становищі і витрачатимуть менше на комуналку.
"Ті, хто відкладав енергоефективність на потім, платитимуть по повній. Деякі ОСББ завдяки щорічній системній роботі з термомодернізації свого житла зуміли знизити витрати на опалення в 2-3 рази. Тому підвищення тарифів на тепло їх торкнеться меншою мірою, а їхні інвестиції в енергоефективність тепер окупляться на 20% швидше, ніж до підвищення. Просто заздрити їм – недостатньо, потрібно брати з них приклад. Встановлювати індивідуальні теплові пункти з автоматичним регулюванням подачі тепла залежності від температури повітря на вулиці, виконувати балансування стояків для рівномірного розподілу тепла в квартирах, встановлювати регулятори на радіаторних батареях, утеплювати повністю стіни, горище, дах, підвал, інженерні комунікації, ставити енергозберігаючі вікна та двері, в тому числі і в під'їздах. У будівлях радянської споруди завдяки комплексному підходу можна заощадити до 50% тепла, в деяких випадках до 70%. З огляду на те, що це зростання тарифів може бути не останнім, варто поквапитися і почати з енергоаудиту. Енергоаудитор підкаже, які заходи необхідно виконати, скільки вони дозволять заощадити, скільки коштуватимуть і коли окупляться, а також за рахунок яких джерел їх можна профінансувати. Для фінансування стануть в нагоді і "теплі кредити", і міські програми "70/30", і Енергосервіс. Енергосервісні компанії (ЕСКО) можуть профінансувати і виконати "під ключ" енергоефективні заходи, і при цьому гарантують досягнення економії", – розповів менеджер Ковалишин.
Як повідомлялося раніше, Міжнародний валютний фонд і влада України досягли домовленості на рівні фахівців Фонду за новою програмою у форматі stand-by в розмірі 3,9 млрд доларів. Програма тривалістю 14 місяців замінить затверджену в березні 2015 року програму розширеного фінансування, яка закінчується в березні 2019 року. Угоду про 3,9 млрд доларів кредиту затвердять після ухвалення держбюджету України на 2019 рік.
Заява МВФ послідувала протягом години після рішення Кабміну підвищити ціни на газ на 23,5% з 1 листопада.