Кошти від екологічних зборів мають направлятися на модернізацію промисловості, тільки в цьому випадку підвищення ставок може бути виправдане. Про це заявив народний депутат Муса Магомедов, інформує "Главком".
"Якщо говоримо про екологічні збори. Якщо ми піднімаємо з 10 до 30 гривень збір за СО2, його потрібно направити цілеспрямовано у фонд декарбонізації. Тому що ці гроші будуть спрямовані невідомо куди. Ми цього точно не хочемо", – розповів Магомедов.
За його словами, депутати підготували альтернативний запропонованому владою законопроєкт, яким пропонується створити фонд декарбонізації, і саме у цей фонд мають надходити кошти від екоподатку, а після – направлятися на промислові підприємства для проведення екомодернізаціі.
"У законопроєкті ми говоримо про те, що буде створено фонд декарбонізації, і ці гроші мають по галузях, звідки збираються гроші, туди вони мають і направлятися, для того щоб рухатися у бік декарбонізації. Тому що Європа планує направити близько трильйона на ці цілі. А ми поки не плануємо зовсім нічого, крім грошей, які, можливо, будуть у бізнесу, якщо він доживе до того часу", – пояснив Магомедов.
Він підкреслив: у промисловості немає коштів на проведення екомодернізаціі, їй необхідна фінансова допомога із боку держави і більш тривалі терміни на її проведення, ніж ті, що передбачені законопроєктом про промислові викиди (№4167), який запропонував уряд.
"Наш комітет економічного розвитку одноголосно проголосував проти цього законопроєкту (4167). Чому? Тому що НДПМ, які нам збираються визначити для України, взяті з Німеччини, з Японії, вони взяті з кращих світових практик, і досягти нам їх треба за 4 роки. При тому, що для досягнення потрібно 10 мільярдів. По декарбонізації – 50 мільярдів. Звідки ми все це збираємося брати? Чому ті люди, які пропонують законопроєкти, не рахують можливості нашої економіки, я не розумію", – сказав Магомедов.
Раніше координатор Комітету екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко підкреслила: екомодернізація в країнах ЄС проводилася при могутній підтримці держав, які надали підприємствам більше 450 млрд євро, а в Україні її хочуть провести виключно за рахунок бізнесу.
У свою чергу гендиректор Центру екології і розвитку нових технологій Владислав Антипов заявляв, що законопроєкт про зниження промислових викидів (4167) не повинен бути жорсткішим, ніж вимагають європейські директиви, його необхідно доопрацювати з урахуванням зауважень бізнесу.
Нагадаємо, 21 травня Верховна Рада вдруге провалила законопроєкт про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№4167), його відправили на доопрацювання.