Розповідаємо, до чого готуватись українцям / Фото: уніан, Колаж: Сьогодні
Цього року на українців чекають чергові податкові нововведення, які вже встигли охрестити "податковою реформою". "Сьогодні" вже розповідали, як влада планує змінити податки на фонд оплати праці.
У цій статті ми розібралися, які нововведення чекають на самозайнятих українців або, як їх ще називають, фізосіб підприємців (ФОП).
І знову спрощення
Одним із ключових елементів майбутньої податкової реформи стане чергова спроба влади розпочати боротьбу із ФОП. Точніше, з використанням схеми оформлення найманих працівників у вигляді укладення договору з ними у статусі фізосіб підприємців.
Вигода для роботодавця та працівника тут очевидна. Якщо роботодавець укладає договір зі співробітником як із ФОП, то витрати будуть такими: 22% ЄСВ від мінімальної зарплати (1430 грн) та 5% податку з решти доходу. При цьому при оформленні до штату зі статусом найманого працівника доводиться платити: 22% ЄСВ уже від усього розміру зарплати та 19,5% (ПДФО + військовий збір) у вигляді податків із працівника.
"Ми хочемо звузити можливість для співпраці ФОП на третій групі з юрособами для надання послуг, – заявив голова податкового комітету Данило Гетманцев. – Йдеться про тих, хто не хоче платити податки із зарплати та оформляє своїх співробітників як "зарплатні ФОП".
Така заява насамперед викликає невдоволення з боку ІТ-фахівців, які досить часто користуються саме такою схемою трудових відносин. Деякі навіть виходили на акції протесту під парламент.
Експерти кажуть, що попри протести, влада намагатиметься дедалі більше обмежувати можливості малого бізнесу.
"Поки невідомо, в якому вигляді буде презентовано відповідний проєкт закону, але можна припустити, що влада намагатиметься максимально видавити малий бізнес з економічної сфери, – розповів економіст Олексій Кущ. – Для них поступово звужуватимуть можливості операцій, посилюватимуть контроль за їхньою діяльністю та підвищуватимуть рівень фіскального тиску. Тобто робитимуть усе, щоб ті перейшли на загальну систему оподаткування"
Може постраждати весь малий бізнес
Експерти кажуть, що історія зі спробами закрутити гайки для айтішників може вдарити по всіх представниках малого бізнесу.
"Якщо ФОП заборонять працювати з юрособами, це може негативно позначитися на всьому малому бізнесі, а не тільки на айтішниках, – вважає економіст Данило Монін. – Річ у тому, що в сучасному світі ринок праці передбачає велику гнучкість. Часто навіть великому бізнесу невигідно наймати до штату професіонала зі специфічними навичками, заради того, щоб той надав їм якусь разову послугу".
Для цього й існують фахівці, які оформлюють статус ФОП та працюють із різними замовниками.
"Малий і середній бізнес зараз закриває цілу низку спеціалізованих ніш на ринку праці, – говорить Данило Монін. – І державі буде складно відрізнити податкові схеми від реальних бізнес-стосунків між двома юрособами. Якщо заборонити великому бізнесу користуватися послугами ФОП, це може вбити середній клас в Україні та спровокувати відтік фахівців за кордон".
До речі, це вже не перша спроба закрутити гайки айтішникам. Влада вже намагалася внести до парламенту законопроєкт, який дозволяв би податківцям визначати – перед ними реальний ФОП чи схема щодо зменшення податків.
У парламенті вже близько року лежать два законопроєкти – 5054 та 5054-1, які визначають ознаки трудових відносин. Тоді депутати не змогли зібрати необхідну кількість голосів за якийсь із цих документів.
Чи поїдуть айтішники?
Про те, що високооплачувані фахівці у разі погіршення податкових умов можу виїхати з України, говорять багато фахівців. Адже Україна – це не найкомфортніше місце у світі з огляду безпеки, комфорту, рівня життя та рівня турботи держави, захищеності від свавілля та надання соціальних гарантій.
Як каже економіст "Case-Ukraine" Володимир Дубровський, за здатністю утримувати у себе таланти Україна перебуває у другій сотні серед усіх країн світу.
"На цей час високооплачуваний ІТ-фахівець може працювати в Україні як ФОП третьої групи, суттєво заощаджуючи на податках, – каже Володимир Дубровський. – Це їх і приваблює. При цьому інші складові, які могли б утримати такого фахівця у нашій країні, не найпривабливіші. Тому якщо айтішників зобов'яжуть платити зі свого доходу, який найчастіше отримано з-за кордону, а це близько 34% податків, то на Україну чекає відтік таких фахівців".
Тому за словами експертів, ініціативи щодо обмеження застосування ФОП повинні будуть йти з реформами оподаткування та регулювання ринку праці, які будуть спрямовані на зниження податкового тиску як на роботодавця, так і на найманого працівника.
Раніше ми писали про те, який бізнес в Україні найбільше страждає від податкового тиску. Все про податки й про те, куди йдуть наші гроші, – у нашій спецтемі.