Виявляється, заарештувати всі рахунки боржника в Україні можна буквально в один клік – і банк переведе ваші гроші позивачеві. Це дозволяє робити система автоматизованого арешту рахунків, до якої вже приєдналися сім найбільших банків України. А ось практика блокування фінансових операцій боржників тільки після постанови суду або на вимогу виконавчої служби, навпаки, вимирає.
У Мін'юсті нагадують: до кінця 2021 року всі фінустанови зобов'язані увійти до нової системи. А це означає, що всім боржникам загрожуватиме автоматичний арешт рахунків. Тим часом тисячі українців уже зіткнулися з практикою арешту майна і рахунків. Чи можна виплутатися з халепи, дізнавалася кореспондентка "Сьогодні" Алла Чиж.
У Міністерстві юстиції впевнені: нова система – це великий прогрес. Адже раніше позичальники ховалися від кредиторів, водії-порушники – від штрафів, а безвідповідальні батьки – від аліментів. В цілому виконувалося лише трохи більше третини всіх судових рішень.
"Коли людина отримує рішення суду, вона має бути впевненою, що воно виконається зі значною вірогідністю. А не так, що за боржником потрібно буде банально бігати", – сказав заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.
Банкір Руслан Співак пояснив, як працює стара система. Спочатку банк отримує запит про те, чи є у конкретного боржника рахунки в цій фінустанові. Якщо є, то відправляється новий запит – в ньому просять на підставі рішення суду або виконавців заблокувати зазначений рахунок.
З новими правилами все буде набагато швидше. Банк, що приєднався до автоматизованої паспортної системи, протягом години надасть інформацію про рахунки боржника. А далі моментально заблокує кошти на вимогу виконавця.
Що на практиці?
"Сьогодні" вже отримали десятки листів від людей, чиї рахунки заарештовані. Серед них найбільше клієнтів мікрофінансових організацій. Такі МФО відомі своїми методами – захмарними ставками, приховуванням умов кредитування, шантажем, погрозами і нічними дзвінками колекторів. У суді такі справи часто розвалюються. Тому кредитним організація довелося шукати лазівку. І вони її знайшли.
"Мікрофінансова організація звертається до приватного нотаріуса, той вносить рішення, а приватний виконавець відкриває виконавче провадження. Зараз пішла хвиля, коли починають блокувати і пенсійні, і соціальні рахунки, і рахунки для дитячих виплат", – розповіла модератор групи допомоги боржникам МФО Тетяна Курмашова.
Хоча блокувати пенсійні та інші соціальні рахунки ніхто не має права. Це підтвердив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко:
"У кожній постанові, на бланку, який не можна змінити, зазначено, що заарештовують кошти, крім соціально захищених: пенсійних тощо. Обов'язок ідентифікувати рахунки покладається на банки".
У боржника Олексія зараз заарештоване все майно, включаючи квартиру. А баланс на зарплатній картці – мінус 1,7 млн гривень. Всі кошти були заблоковані в один день. У 2007 році чоловік взяв 150 тис. доларів у кредит під заставу квартири. П'яту частину чесно виплатив, а потім стався обвал гривні.
Андрій домовився з банком про відстрочення, але банк продав борг іншій фінустанові. І виявилося, що вартість кредиту повністю змінилася. Мало того, другий кредитор дописав ще один валютний кредит – теж на 150 тис. доларів. Тепер чоловік судиться. Квартиру поки не стягнули через мораторій, але він закінчує діяти у квітні. Тому перспективи примарні.
А історія Світлани взагалі не піддається розумінню. Жінка придбала авто в доларовий кредит, але погасити всю суму не змогла. Банк забрав автомобіль, і Світлана думала, що це кінець історії. Але через п'ять років (!) виявилося, що борг викупила колекторська компанія. Вона виставила Світлані рахунок за весь цей період – з відсотками і пенею. А все тому що нотаріус видав документ, а приватний виконавець наклав арешт.
"Від чоловіка вони вимагають 400 тис. гривень, від мене, як від поручителя, 300 тис. гривень. Вони все заарештували – всі рахунки, будинок, усе. Погрожували, дзвонили всім родичам, сусідам", – розповіла Світлана.
І таких похмурих історій – тисячі по всій Україні. Кредитори, які далеко не завжди працюють у правовому полі, діють у змові з недбайливими нотаріусами та приватними виконавцями. Зі спрощенням арешту банківських рахунків кількість запитів може зрости в десятки разів. Можливо, разом з кількістю жертв шахрайських схем.
До речі, днями президент України Володимир Зеленський підписав закон про захист боржників від неправомірних дій колекторів. Вводяться обмеження на втручання в особисте життя, загрози, шантаж, нічні дзвінки, а також заборона на збір особистої інформації про боржника тощо. Можливо, це вирішить частину проблем боржників. Але рахунки все одно залишаться під арештом.