Зміни в житті українців починаються прямо з Нового року. Фото: mega-u.ru
Верховна Рада прийняла держбюджет-2015 в ніч на 29 грудня. Попереднє нічне бдіння депутатів в 1996 р. закінчилося прийняттям Конституції України як незалежної держави. Звичайно через це подібності не варто ставити знак рівності між значимість цих документів, але нинішній бюджет безсумнівно мав би стати одним з каменів у фундаменті оновлюваної України. Зіграє він цю роль – покаже час, тому як судити по тексту цього документа, складеного в дуже стислі терміни, доповненого численними поправками прямо в сесійній залі, не можна. Та й остаточний текст Закону про бюджет-2015 ще не опублікований.
Говорячи про те, чому знадобилося приймати бюджет в такому авральному режимі, президент Петро Порошенко сказав, що "Вже сьогодні (29 грудня – Hед.) Необхідно було надати погоджені макропоказники на наступний рік. Якщо хтось хотів перенести голосування і поговорити про це, це було б дуже добре, але нам з січня нічим було б фінансувати армію". Правда, незрозуміло, кому саме потрібні були ці показники, якщо всі західні бюрократи перебувають зараз на різдвяних канікулах. Та й питання фінансування армії протягом декількох днів цілком вирішуване без держбюджету. Подібні сумніви і дають підстави деяким спостерігачам говорити про те, що поспіх була викликана головним чином тим, що значна частина депутатів вже жила мріями про відпочинок, маючи в кишені авіаквитки. Інакше важко зрозуміти, чому не можна було за понеділок внести всі поправки в текст законопроекту, роздати його депутатам, і у вівторок проголосувати. Так хоча б зберігалася видимість пристойності нинішнього законотворчого процесу.
Представляючи проект бюджету в парламенті, прем'єр Арсеній Яценюк був відвертим: "Цей бюджет дуже далекий від досконалості. Саме тому ми при прийнятті закону України про державний бюджет передбачаємо чітку норму про обов'язковий його перегляд в строк не пізніше 15 лютого. Ми будемо його корегувати за результатами переговорів з міжнародними фінансовими організаціями".
Рада приймала бюджет у присутності повного складу Кабміну. Фото: AFP
Разом з бюджетом був прийнятий пакет законів, спрямованих (на думку їх творців) на скорочення тіньового сектора економіки, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також стабілізацію платіжного балансу. Чиновники сподіваються, що це допоможе отримати додаткові мільярди фінансової допомоги від МВФ та інших західних донорів.
Макроположения бюджету
Доходи держбюджету в наступному році пропонувалося збільшити на 25,8% – до 475,2 млрд грн, тоді як витрати – на 19,4%, до 527,2 млрд грн. Але загальні цифри доходів і видатків бюджету будуть іншими, ніж вказувалося в проекті. Їх підраховують вже після голосування.
У ході представлення бюджету Яценюк говорив, що головне завдання цього документа – фінансування національної безпеки і оборони. Безпосередньо на ці цілі виділяється 80 млрд грн, а додатково до них 1,8 млрд грн – мобілізованим, які будуть покликані в збройні сили, 2,9 млрд грн – на інші органи безпеки і оборони та ще 6,9 млрд грн – на держгарантії для підприємств "Укрборонпрома" для виробництва нової техніки і ремонт існуючої. Фактично, загальний обсяг витрат на нацбезпеку та оборону складе 90 млрд грн.
До бюджету закладені доходи від продажу радіочастот для мобільного зв'язку 3G в розмірі не менше 6 млрд грн і дивіденди "Укрнафти" – 1,78 млрд грн (спочатку уряд про них "забуло").
На капітальні видатки виділяється 4,5 млрд грн, з яких 3 млрд грн – на фонд національного розвитку з акцентом на інфраструктурні проекти на селі, 0,5 млрд грн – на добудову київського центру "Охматдит", і 1 млрд грн буде розподілений по регіонах . Але прем'єр попередив, що саме стаття капвитрат буде збалансована при доопрацюванні держбюджету до підписання.
До держбюджету внесена норма про надання Києву, як столиці, до 15 лютого 1,9 млрд грн субвенції для виконання зобов'язань за здійсненими запозиченнями.
Дефіцит "Нафтогазу" з 110 млрд грн в 2014 р. планується скоротити до 32 млрд грн, а в разі підвищення споживчих цін на газ до ринкового рівня зекономлені гроші підуть на субсидії, які необхідно буде надавати населенню.
Бюджет передбачає отримання 65,4 млрд грн доходів від Нацбанку і 17 млрд грн – за рахунок приватизації. Ще 9,9 млрд грн намічено заощадити за рахунок реструктуризації портфеля держоблігацій Нацбанку на нові.
Проект держбюджету побудований на консервативному сценарії розвитку ситуації, який передбачає падіння реального ВВП на 4,3% при інфляції 13,1%, середньорічний курс 17 грн за долар і середньою ціною імпорту газу 345 доларів за 1000 куб. м.
Обсяг експорту товарів та послуг, за підрахунками уряду, зменшиться на 8,9%, обсяг імпорту – на 12,8%, тобто уряд очікує, що баланс зовнішньої торгівлі покращиться.
Соціальні питання
Бюджетом-густо окремих законів визначено напрями вирішення деяких гострих соціальних питань та визначено кількісні орієнтири на 2015
Питання про зміну терміну обов'язкової середньої освіти знято з порядку денного. Залишена колишньою ставка вчителів – 18 годин на тиждень (планувалося її збільшення до 22-25 годин). Залишено право пільгового проїзду для школярів і працівників шкіл (прийняття рішення з цього питання тепер покладено на місцеві органи влади). Продовжено фінансування харчування школярів пільгових категорій 1-4 класів (ця стаття витрат перекладається на місцеві органи влади).
Залишений без поправок чинний закон про вищу освіту.
Збережено харчування в лікарнях інвалідам, дітям-сиротам та малозабезпеченим (місцева влада може прийняти рішення про забезпечення харчуванням всіх хворих).
Штат прокуратури скорочений з 20 тис. осіб по 15 тис. працівникам прокуратури скасували допомога при виході на пенсію. Залишили без змін заробітну плату суддів (раніше планувалося збільшення в три рази). Суддям і прокурорам обмежили пенсію 60% від їхньої заробітної плати.
Штатна чисельність МВС скорочена 172 тис. осіб по 152 тис. при цьому виділяються бюджетом кошти на відомство збільшені (з 18,38 млрд грн в 2014 р. по 22,56 млрд грн).
Планується прийняти рішення про можливу індексації зарплат, пенсій та інших соцвиплат за підсумками першого півріччя 2015
У 2015 р максимальний розмір заробітної плати співробітників держорганів і бюджетних установ не перевищуватиме 7 мінімальних зарплат (близько 8600 гривень). Ця норма не поширюється на учасників АТО, на Національне антикорупційне бюро і на Агентство по боротьбі з корупцією. У держкомпаніях обмеження становлять 10 мінімальних зарплат за винятком стратегічних підприємств. Якщо органом державної влади здійснюються заходи щодо скорочення своєї чисельності, то там максимальний розмір зарплат може досягати 9-10 мінімальних.
За пільговому проїзду вирішено, що до 1 червня 2015-го він залишається без зміни. Після ця пільга надається інвалідам 1-ї та 2-ї групи, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, малозабезпеченим дітям, учасникам бойових дій.
Зміни у сфері податків
СКОРОЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ПОДАТКІВ. Як давно і обіцялося, кількість податків і зборів буде зменшено з 22 до 9. Цей захід спростить адміністрування податків.
ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ. Спочатку уряд пропонував обкласти податком житло незалежно від його площі, але потім звільнило від нього квартири до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м. Не оподатковуватиметься також нежитлова нерухомість, використовувана в аграрному секторі, промисловості, кіоски та ринки.
Податок буде нараховуватися на різницю між площею нерухомості і неоподатковуваними розміром. У законі встановлений тільки верхній рівень ставки податку – 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м на рік, або за станом на зараз – 24 грн. Податок цей місцевий, тому рівень ставки будуть визначати місцеві ради. Звернемо увагу на те, що якість нерухомості не впливає на величину податку. Так, звичайно, обчислювати легше, але податок на нерухомість все ж покликаний в тому числі і трохи вирівнювати соціальні дисбаланси. Тому в ряді країн в якості бази для його нарахування використовують оцінну вартість нерухомості.
ПОДАТКИ НА ЗАДОВОЛЕННЯ. Уряд обіцяє підготувати законопроект про введення податку на розкіш протягом 1 кварталу 2015 Поки ж введений податок на розкішні автомобілі в розмірі 25 тис. грн на рік. У розумінні уряду, "розкішними" є авто віком до п'яти років з двигуном будь-якого типу об'ємом понад 3 л. Таким чином це податок не на розкішні автомобілі, а на великі двигуни, тому багато преміальні моделі мають двигуни об'ємом до 3 л, а в техпаспорті "трилітрових" моделей об'єм двигуна вказаний як 2998 куб. см.
Оподаткування лотерей буде збільшено з 10% від призового фонду до 10% від обороту.
З'явиться новий збір на підакцизні товари (тютюнові та алкогольні вироби, нафтопродукти), який піде в місцеві бюджети, – 5% від обсягу реалізації (раніше передбачалася вилка 2-5%).
ДОДАТКОВИЙ ЗБІР З ІМПОРТУ. Імпорт продовольчих товарів (товарні групи 1-24, згідно УКТЗЕД) обкладається додатковим збором 10%, решта товари (групи 25-97) – за ставкою 5%. Крім цього, ставка 10% вводиться для товарів, що ввозяться громадянами на територію України. Цей збір не поширюватиметься на мазут, вугілля, ліки, а також медичні вироби для гемодіалізу та онкохворих за переліком Кабміну.
Але діяти цей збір почне з моменту опублікування закону. Відбудеться це тільки після отримання позитивних результатів переговорів з торговими партнерами – ЄС і СОТ.
Те, що цей збір провокує зростання контрабанди розуміють усі. Так що у реформованої митної служби та СБУ роботи додасться.
Стимулювання до переходу на угоди про розподіл продукції. Для цього, наприклад, передбачено підвищення рентних ставок на видобуток вуглеводнів на умовах спільної (з державою) діяльності – в першому кварталі 2015 року – до 60%, у другому – до 65% і з третього кварталу – до 70%.
ЕЛЕКТРОННИЙ АДМІНІСТРУВАННЯ ПДВ. Відносно цього вельми критичного для багатьох компаній порядку запропонований компроміс: введення його в тестовому режимі в період з 1 лютого до 1 липня з можливістю обліку накопиченого податкового кредиту та щомісячної публікацією даних по всім платникам. Крім цього, з моменту введення електронного адміністрування буде припинена перевірка вхідного ПДВ.
ОПОДАТКУВАННЯ АГРАРІЇВ. Права на відшкодування ПДВ при експорті позбавили всіх: і зернотрейдерів, і виробників сільськогосподарської продукції. Поганий не те, що повернення ПДВ скасували, а те, що зробили це не вчасно. Як кажуть експерти, трейдери вже скупили урожай, зберігають зерно на елеваторах, планую поставки на експорт, а тут 16% податку додалося. Якби це було зроблено, наприклад, з 1 вересня 2015 року, то тоді б просто заклали в ціну закупівлі у фермерів цей відсоток.
ПОДАТКИ НА ПАСИВНІ ДОХОДИ. Ставка на такі доходи, як проценти, дивіденди та роялті, для юросіб підвищена з 15% до 20%. Виняток зроблено за ставкою для дивідендів, що виплачуються платникам податку на прибуток, – вона складе 5%.
Касові апарати будуть обов'язковими (крім торговців на ринках і на пересувних лотках) для 3-ї категорії спрощенців з 1 липня 2015 Для 2-ї категорії – з 1 січня 2016
КОНТРОЛЬ ЗА ТРАНСФЕРТНИМ ЦІНОУТВОРЕННЯМ. "Ми розробили правильний пакет, який дозволить нам, з одного боку, ввести справедливу систему оподаткування, а з іншого боку, наповнити бюджет", – сказав Яценюк. В цей пакет входять: збільшення розміру штрафу за незадекларовані операції (тобто за ухилення) з 1% до 5% суми операції; обмеження штрафу за операціями, по яких не була подана звітність, 200 мінімальними зарплатами; застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для всіх операцій з експорту-імпорту товарів, які котируються на міжнародних біржах (перелік бірж для кожної групи товарів визначається урядом). Також з чинного закону прийнятими правками видаляються всі галузеві виключення, зокрема, для хімічної та металургійної галузей. Тепер вирішені питання контролю трансфертного ціноутворення за операціями з такими активами як цінні папери, а також контролю в тому випадку, коли в операціях між двома пов'язаними особами беруть участь кілька проміжних компаній, формально з ними не пов'язаних.
"Обілення" зарплат
Головний крок у цьому напрямку полягає в тому, що різко знижуються діючі ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ). "Ми йдемо на ризик, що, зменшивши істотно ставку ЄСВ, можемо недоотримати відповідні доходи. Але сподіваємося, що український бізнес почне виводити з тіні зарплати", – прокоментував новацію прем'єр. Він зазначив, що якщо спочатку уряд припускав знижувати ставку ЄСВ поетапно, то тепер закон допускає при виконанні ряду умов скорочення ставки ЄСВ на 60% уже в 2015 р.
У той же час Яценюк уточнив, що таке радикальне зниження ЄСВ вимагає узгодження з міжнародними фінансовими партнерами України. Якщо вони зроблять зауваження, то дана норма підлягає обов'язковому перегляду.
Пояснюючи норми закону, прем'єр-міністр уточнив, що в тому випадку, якщо підприємство зараз виплачує всю свою заробітну плату "по-білому", то воно буде платити ЄСВ на основі діючої бази. Ось така гірка пігулка для сумлінно дотримуються вимоги закону...
Зміцнення банків
Банківська система країни перебуває у важкому становищі. З початку року банкрутами були визнані 33 банки, і це не кінець. За даними НБУ, дефіцит капіталу банків з першої і другої групи (тобто найбільших і великих) становить близько 66 млрд грн.
Верховна Рада прийняла закон про спрощену докапіталізації та реструктуризації банків, який передбачає оперативне прийняття рішень з уливання капіталу в банки і Фонд гарантування вкладів фізосіб. На капіталізацію банків в 2015 р. бюджетом передбачені 36 млрд грн, а на поповнення Фонду гарантування вкладів планується виділити 20 млрд грн.
Прем'єр-міністр визнає: "Звичайно, цих грошей навряд чи вистачить на всіх. Але це дуже суттєвий крок, який відновить довіру до банківської системи і дасть можливість державі капіталізувати ті банки, які відповідають критеріям системності і які зможуть надалі стати банками фінансово платоспроможними".
Зміни в системі розподілу податків
Верховна Рада залишила у віданні місцевих бюджетів (міста обласного значення та районні бюджети) 60% від податку на доходи фізосіб, 15% цього податку передаються в обласні бюджети, а 25% – до держбюджету. Київ же тепер до держбюджету буде перераховувати не 50% цього податку, а 60%. Тобто коштів від цього податку на місцях буде залишатися менше. Одночасно з цим норма відрахувань до держбюджету з податку на прибуток підприємств знижена з 100% до 90% (ця норма діє і для Києва). Але оскільки фізособи завжди мають якісь доходи, а підприємства прибуток – далеко не завжди, то навряд чи таку заміну можна вважати рівноцінною.
З 50% по 75% збільшено відрахування до держбюджету з рентної плати за користування надрами (крім нафти і природного газу).
До місцевих бюджетів передані акцизний податок від реалізації через роздріб пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, нафтопродуктів, біодизеля і скрапленого газу, надходження від ліцензій на право експорту, імпорту та оптової торгівлі алкогольною та тютюновою продукцією і ряд інших зборів. Скорочені відрахування до держбюджету екологічного податку (з 65% до 20%), а відрахування до місцевих бюджетів збільшені (з 35% до 80%).
В цілому уряд вважає, що місцеві бюджети отримують більше можливостей для фінансування. Практика повинна перевірити ці твердження.
Легалізація доходів
Напередодні ухвалення змін до Податкової кодекс активно обговорювалися плани уряду щодо легалізації доходів громадян у вигляді введення "разового декларування" та наступного контролю витрат для порівняння їх з доходами. Поки ці заходи відклали, але до них обов'язково повернуться.
Нагадаємо, що в запропонованому уряді варіанті разового декларування передбачалося, що накопичену готівку можна було легалізувати, поклавши її на строковий депозит в українському банку. Зрозуміло, що при нинішньому рівні довіри до банків цей захід піддають серйозній критиці. Хочеться сподіватися, що уряд запропонує більш прийнятний варіант.
Настрої
Дослідження, проведене Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" та соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці грудня, показало, що лише кожен десятий громадянин України готовий терпіти матеріальні труднощі стільки, скільки потрібно заради проведення реформ. Ще 33% респондентів заявили, що згодні терпіти недовго, не більше року. Зовсім не готові терпіти 48%, з них 19% не вірять в успіх реформ, а 29% посилаються на те, що їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпно.