Український бізнес працює в "тіні". Фото: gc.ua
В Україні один з найвищих рівнів тіньової економіки в Європі: бізнес приховує свої доходи, а зарплати виплачуються "в конвертах". В результаті левова частина "бюджетників" живе на "мінімалки", а Пенсійний фонд недоотримує мільярди гривень. Українські експерти впевнені: детінізувати українську економіку можна тільки поборовши корупцію, а бізнес повинен звикати до нових умов роботи. Сайт "Сегодня.ua" з'ясував, чому бізнес працює в тіні і до яких наслідків це призводить.
60% підприємств платять зарплати "в конвертах"
40% працюючих українців офіційно отримують мінімальну зарплату, розповідає міністр соцполітики Андрій Рева. Серед них є як ті, хто дійсно живе на "мінімалку", так і ті, хто частину своєї зарплати отримує "в конвертах". І других, судячи з даних ДФС, значно більше. Так, з усіх підприємств, які пройшли перевірку податківців, у 60% реальні зарплати виявилися значно вищими за офіційні. А це означає, що податками обкладалася тільки частина суми.
З кожної зарплати необхідно заплатити 41,5% податків: 22% йде до Пенсійного фонду (ЄСВ), 18% до державного бюджету (ПДФО) і 1,5% військового збору. В результаті мінімізації доходів Пенсійний фонд недоотримує мільярди гривень, а пенсіонери живуть на найнижчі в Європі пенсії. Крім того, в держбюджеті немає коштів, щоб підняти зарплати вчителям, вихователям, медикам. Так, ставка вихователя в дитячому саду в регіонах – 1600 гривень, лікаря – 1800 гривень, а вчителя – 2100.
За підсумками цього року дефіцит в бюджеті Пенсійного фонду досяг 145 мільярдів гривень. "Дірку" доводиться компенсувати за рахунок державного бюджету. "Ці гроші мали бути направлені на розвиток освіти, на дороги, на медицину, на інфраструктуру", – упевнений Андрій Рева.
"Ці гроші повинні мали бути направлені на розвиток освіти, на дороги, на медицину, на інфраструктуру", – упевнений міністр Андрій Рева.
У Горішніх Плавнях Полтавської області знаходиться одне з найбільших в Україні текстильних виробництв. Зараз тут працюють приватники – у кожного своє невелике підприємство, кілька швачок і оборот до мільйона гривень. Велика частина підприємців реальні доходи приховують, а швеям офіційно платять 1450 гривень – мінімальну зарплату. За фактом швачки заробляють до 5 тисяч гривень.
Фото: e-reading.club
"Я запитувала своїх швачок. Я готова платити білу зарплату, але вичитувати з неї податки. Я запитую у швачки:" Ми показуємо, – (реальні зарплати. – Авт.)?". Ніхто не погоджується. Їй з зарплатою в 4-5 тисяч гривень потрібно прожити. Це не є гідна зарплата, а взимку у неї до 2 тисяч "комуналка", а у неї діти! Більша половина "розлучена", двоє дітей. Податки-то вони самі платять. А у неї ж двоє дітей, вона одиначка! Така сумна арифметика", – пояснює власниця текстильного виробництва в Горішніх Плавнях Альона.
"Я готова платити білу зарплату, але вичитувати з неї податки. Я питаю у швачки:" Ми показуємо, – (реальні зарплати, – Авт.)? ". Ніхто не погоджується", – розповідає підприємець.
Директор департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк переконаний: українці, які погоджуються отримувати зарплати в "конвертах", позбавляють себе гідної пенсії в майбутньому. Так, як відомо, розмір пенсії залежить від розміру заробітної плати по відношенню до середньої зарплати по країні. Ті, хто заробляє "мінімалку", ризикують на заслуженому відпочинку отримати мінімальну пенсію (зараз 1130 гривень).
Керівник однієї з найбільших в Україні регіональних бізнес-спілок Олена Єременко вважає: єдиний вихід в ситуації, що склалася, – знизити податкове навантаження. Бізнес дійсно працює "в тіні", проте іншого виходу, за словами Олени Єременко, зараз немає.
Підприємствам доводиться боротися за ринки збуту. І найчастіше перемагає той, у кого продукція дешевша. Один з найпростіших способів знизити собівартість виробництва – мінімізувати доходи. Ті, хто працює "по-білому", програють в конкуренції з "сірим" бізнесом.
"Але навіть якщо весь бізнес одночасно почне працювати "по-білому", податки будуть перекладені на собівартість і буде інша проблема – купівельна спроможність низька і якщо це не продукція першої необхідності, люди перестануть її купувати. Сплата "в білу" всіх податків – це зменшення можливості внутрішніх інвестицій, не буде коштів для розширення свого бізнесу. Це все замкнене коло", – пояснює Олена Єременко.
"Але навіть якщо весь бізнес одночасно почне працювати "по-білому", податки будуть перекладені на собівартість і буде інша проблема – купівельна спроможність низька і якщо це не продукція першої необхідності, люди перестануть її купувати", – говорить експерт.
Крім того, як зазначає керівник бізнес-спілки, самі співробітники зацікавлені в низькому офіційному доході – це дозволяє отримувати субсидії.
Бізнес скаржиться: існувати можна тільки приховуючи свої доходи, а експерти говорять про боротьбу з корупцією
"Якщо я заплачу всі податки, доведеться звільнити третину співробітників або взагалі закрити контору", – розповідає "Сегодня.ua" один з українських підприємців. За даними статистики, за підсумками першого кварталу цього року тисячі українських великих і середніх підприємств знаходяться в збитках. Частка збиткових підприємств при цьому скоротилася з 46,6% в 1 кварталі 2015-го до 39,7% 2016-го.
Як зазначають в Мінекономрозвитку, найвищий показник "тіні" – у добувній промисловості (62%), фінансовому секторі (61%), переробній промисловості (58%). Бізнесмени намагаються знизити собівартість свого продукту для того, щоб бути конкурентоспроможними на внутрішньому ринку.
Фото: e-reading.club
Для того, щоб не допустити збитків, бізнес скорочує свої витрати за рахунок податків. Гендиректор аудиторської компанії "Бейкер Тіллі Україна" Олександр Почкун вважає, що в ситуації, що склалася, просто знизити податки – недостатня міра. За словами експерта, необхідно боротися з корупцією і створити ефективні механізми впливу на бізнес.
"Це елемент довіри до держави, чим вища довіра до держави, тим нижче тіньова економіка. Я не схильний пов'язувати тіньову економіку з питанням виживання підприємств. На бізнес потрібно впливати нормальними, цивілізованими механізмами контролю для того, щоб бізнес розумів – що перебувати в тіньовий зоні може бути дорожче, ніж перебувати на "світлі", – розповідає податковий експерт.
"На бізнес потрібно впливати нормальними, цивілізованими механізмами контролю для того, щоб бізнес розумів – що перебувати в тіньовий зоні може бути дорожче, ніж перебувати на "світлі", – розповідає податковий експерт.
Водночас Олена Єременко впевнена, що без зниження податкового навантаження малий і середній бізнес продовжить йти в "тінь".
"Сьогодні ми побачили статистику: 73% всіх найманих працівників в Запорізькій області працюють в малому та середньому бізнесі, і тільки 27% – на великих підприємствах. Більше 50% надходження до місцевих бюджетів – надходження від малого і середнього бізнесу, решта – це не тільки великий бізнес, це і комунальні підприємства, податки від зарплат бюджетників і так далі. На сьогодні економіка тримається на малому і середньому бізнесі. Саме цей бізнес найстійкіший до перепадів і змін. Якщо ми не зменшимо податкове навантаження, вони будуть йти в тінь" , – говорить експерт.
Як пояснили в ДФС, підприємцям, які працюють "в тіні", загрожує штраф – від 25 до 75% від суми податку. Якщо попалися вперше, доведеться заплатити і податок, і штраф в розмірі 25% від того ж податку. Для "рецидивістів" штраф збільшується до 50 і 75% від суми податку.
"Руйнування схем ухилення від оподаткування – один із пріоритетних напрямків діяльності ДФС. Зокрема, введена 2015 року система електронного адміністрування податку на додану вартість, з метою викорінення в правовому полі передумов функціонування тіньових схем відомство направило до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України ряд пропозицій про необхідність внесення змін до законодавчих актів", – відповіли на запит" Сегодня.ua "в ДФС.
Нагадаємо, за підрахунками експертів Мінфіну, рівень тіньової економіки в Україні перевищує офіційні дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі, згідно з яким тіньова економіка в країні становить 42%. У Міністерстві фінансів повідомляли, що тіньовий бізнес в Україні сягає 67% економіки. За інформацією МЕРТ, рівень тіньової економіки в Україні 2014 року зріс на 7 відсоткових пунктів порівняно з 2013 роком – до 42% від ВВП і став рекордним з 2007 року.