Камінь спотикання і ЖЕКів, і ОСББ. Фото:
Опалення – найзагадковіша з комунальних послуг в сенсі її вартості. Якщо у вас в будинку немає приладу обліку тепла, то ціна, яку ви платите, дуже мало залежить від температури повітря за вікном взимку. "У нас з чоловіком, і у доньки із зятем практично однакові за площею квартири, встановлені склопакети, балкони засклені... Але у них в будинку організовано ОСББ, встановлений будинковий лічильник гігакалорій, а у нас – жек, і тепло рахують за нормами: 9,22 грн за 1 кв. м опалювальної площі. У підсумку ми щозими платимо за тепло майже вдвічі більше, ніж діти. Чому так?" – дивується киянка Ірина Дворецька.
На думку екс -міністра ЖКГ, голови Спілки власників житла України Олексія Кучеренка , розрахункові норми по опаленню завищені приблизно вдвічі, й прилади обліку це показують .
"Але постачальникам тепла невигідно їх знижувати або ставити будинкові лічильники тепла, бо перестане працювати корупційна схема економії газу, який нібито спалюється в котельнях для вироблення тепла, але насправді продається промспоживачам, – упевнений Кучеренко. – Нацкомісія з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКУ) запропонувала Кабміну вдвічі знизити норми за опалення 1 кв. м. Але поки не знайшла підтримки".
Енергетики, в свою чергу, стверджують, що на виході з котелень і ТЕЦ стоять лічильники тепла – тому кожен бажаючий може легко перевірити, скільки гігакалорій відпущено споживачам і скільки пішло на втрати, адже на теплопунктах жеків теж є лічильники тепла. Але жеківці, в свою чергу, кивають на... мешканців! Які, за їхніми словами, не утеплюють вікна в квартирах, б'ють скло в під'їздах і відкривають взимку вхідні двері в під’їзди. Звідси – і перевитрата тепла, і високі тарифи.
ЩО РОБИТИ. Як видно з інфографіки, основні витрати у вартості тепла, що відпускає комунальникам ТЕЦ або котельня, – це витрати на нагрів і подачу теплоносія (97,5%): у ціні тепла в батареях їх майже 76%. Директор енергопрограм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський вважає ці цифри об'єктивними і проблему високих тарифів також бачить в іншому: незрозуміло, скільки тепла поставлено насправді, оскільки немає його обліку. "Це проблема постачальника. Взяти, наприклад, електроенергію – лічильники "струму" безкоштовно встановлені в кожній квартирі, – каже Землянський. – НКРЕКУ повинна зобов'язати компанії змонтувати такі прилади в кожному будинку, або встановити такі низькі норми опалення, щоб їм стало вигідніше ставити лічильники. Так зробили з нормами по газу для побутових плит (їх зменшили вдвічі, що може виявитися накладно постачальникам газу, і вони за свої гроші почнуть ставити прилади обліку в квартирах. – Авт.). Втім, мешканці можуть вскладчину встановити один прилад на будинок в старих будинках, де вертикальна розводка теплоносія по квартирах. А в нових, де вона горизонтальна, – навіть індивідуально. Ціна питання для "особистого" лічильника тепла – від 10 тис. грн, а для колективного – від 40-70 за найпростіший прилад до 150 тис., агрегат з автоматичним погодним регулятором, що підтримує задану температуру в кожній оселі. Платити за тепло за загальним лічильником нескладно: пропорційно площі квартири. Повіряти прилад треба кожні 4 роки, термін його служби – 7-8 років.
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
Опалювальний тариф в Європі діє за принципом стимулюючого ціноутворення, пояснює співголова Фонду енергостратегії Дмитро Марунич. "Це означає, що частина коштів, в межах 10-20%, йде на енергозбереження: ремонт устаткування і інвестпроекти, щоб зробити послугу опалення якісною для споживачів", – зазначає експерт. При цьому централізоване опалення в Європі частіше використовується в північних країнах, а на півдні люди звикли встановлювати індивідуальне опалення – на газу або електриці: "Це допомагає заощадити, адже взимку середній щомісячний рахунок за опалення може досягати 200 євро в квартирі площею 80 кв. м з розрахунку на двох-трьох осіб. При цьому якщо зима тепла, такий рахунок може скласти тільки 100-120 євро", – пояснює француженка Емма Бонні.
ПО-МОДНОМУ. Високі ціни на "комуналку" змушують європейців активно використовувати енергозберігаючі технології – сонячні панелі, теплові помпи, які використовують температуру землі, і т. д. "З традиційних інструментів в хід йде установка камінів і двотарифні лічильників. Дуже актуальна термодернізація будинків – утеплення стін і заміна старих вікон сучасними пластиковими склопакетами. Також популярні спецдатчики: вони регулюють силу роботи котла, орієнтуючись на задані температурні параметри або погодні умови. Це дозволяє використовувати опалення навіть влітку, коли холодно", – говорить мешканка Німеччини Олена Вебер. За її словами, такі методи енергозбереження дозволяють заощадити на оплаті тепла 20-40% щомісяця.
По-старому. Але жителі Європи зазначають, що деякі сучасні інструменти комунальної економії можуть виявитися не по кишені пересічним українцям. Наприклад, установка фотовольтаїчних панелей, яким для вироблення електрики не потрібне яскраве сонце, а достатньо і похмурого дня, обходиться в 20 тис. євро. Тому європейці радять у рамках енергозбереження та фінекономіі експлуатувати такі перевірені методи, як підлога з підігрівом, важкі штори і пухнасті килими. А ще не завадить провести заміну батарей, а також ремонт і продування труб в квартирі. "Бажано не прикривати меблями батареї та інші джерела тепла, а також не завішувати їх шторами. А газову колонку або бойлер, які відпрацювали 15-20 років, доцільно замінити – ці прилади можуть зламатися взимку в найбільш невідповідний момент через завершення терміну служби. А якщо дозволяють доходи, встановіть лічильники на тепло", – радить естонка Анна Сепп.
В ЕЄ популярні каміни.
"Але постачальникам тепла невигідно їх знижувати або ставити будинкові лічильники тепла, бо перестане працювати корупційна схема економії газу, який нібито спалюється в котельнях для вироблення тепла, але насправді продається промспоживачам, – упевнений Кучеренко. – Нацкомісія з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКУ) запропонувала Кабміну вдвічі знизити норми за опалення 1 кв. м. Але поки не знайшла підтримки".
Енергетики, в свою чергу, стверджують, що на виході з котелень і ТЕЦ стоять лічильники тепла – тому кожен бажаючий може легко перевірити, скільки гігакалорій відпущено споживачам і скільки пішло на втрати, адже на теплопунктах жеків теж є лічильники тепла. Але жеківці, в свою чергу, кивають на... мешканців! Які, за їхніми словами, не утеплюють вікна в квартирах, б'ють скло в під'їздах і відкривають взимку вхідні двері в під’їзди. Звідси – і перевитрата тепла, і високі тарифи.
ЩО РОБИТИ. Як видно з інфографіки, основні витрати у вартості тепла, що відпускає комунальникам ТЕЦ або котельня, – це витрати на нагрів і подачу теплоносія (97,5%): у ціні тепла в батареях їх майже 76%. Директор енергопрограм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський вважає ці цифри об'єктивними і проблему високих тарифів також бачить в іншому: незрозуміло, скільки тепла поставлено насправді, оскільки немає його обліку. "Це проблема постачальника. Взяти, наприклад, електроенергію – лічильники "струму" безкоштовно встановлені в кожній квартирі, – каже Землянський. – НКРЕКУ повинна зобов'язати компанії змонтувати такі прилади в кожному будинку, або встановити такі низькі норми опалення, щоб їм стало вигідніше ставити лічильники. Так зробили з нормами по газу для побутових плит (їх зменшили вдвічі, що може виявитися накладно постачальникам газу, і вони за свої гроші почнуть ставити прилади обліку в квартирах. – Авт.). Втім, мешканці можуть вскладчину встановити один прилад на будинок в старих будинках, де вертикальна розводка теплоносія по квартирах. А в нових, де вона горизонтальна, – навіть індивідуально. Ціна питання для "особистого" лічильника тепла – від 10 тис. грн, а для колективного – від 40-70 за найпростіший прилад до 150 тис., агрегат з автоматичним погодним регулятором, що підтримує задану температуру в кожній оселі. Платити за тепло за загальним лічильником нескладно: пропорційно площі квартири. Повіряти прилад треба кожні 4 роки, термін його служби – 7-8 років.