/ Фото: Getty Images
Нзважаючи на те, що Україна регулярно розраховується за міжнародними боргами, а зовнішні кредити отримує все рідше і в менших обсягах, загальний державний борг країни зростає. Після деякого скорочення в середині минулого року з осені він знову став збільшуватися.
Найнижче за минулий рік значення суми державного і гарантованого державою боргу в гривнях було зафіксовано на 1 травня минулого року – 1 трлн 993 млрд 016 млн грн. Але станом на 1 січня 2019 року борг знову збільшився майже на 180 млрд – до 2 171 917 млн грн.
У доларах картина трохи інша: найнижче значення минулого року (та й взагалі з весни 2017 року) – 74 млрд 316 млн доларів – вийшло на 1 жовтня 2018 року. Після цього сума боргу знову стала зростати, хоча в січні знову намітилася тенденція до його скорочення – розмір боргу зменшився на 71 млн і на сьогодні становить 78,2 млрд доларів.
Зростають і суми платежів з погашення та обслуговування державного боргу, які Україна повинна віддавати щоквартально. За даними Мінфіну, на 1 січня 2019 року сума виплат 2019 року становила 391,57 млрд грн, в т.ч. в 1-му кварталі – 120,42 млрд. До 1 лютого виявилося, що річна сума виплат збільшилася до 428, 37 млрд грн, в т. ч. в 1-му кварталі – до 127,74 млрд. А на 1 березня річний платіж зріс до 445,67 млрд грн, в т.ч. в 1-му кварталі – до 128,81 млрд.
Якщо говорити про окремі складові державного боргу – внутрішній і зовнішній, – то видно, що вони йдуть не зовсім однаковими траєкторіями. Так, з початку 2019 року суми виплат за зовнішніми боргами зменшувалися: в січні річний платіж нарахували в 151,32 млрд грн, в лютому трохи менше – 151,02 млрд, на 1 березня сума знову зросла до 152,53 млрд грн.
А ось виплати за внутрішніми боргами стабільно зростають, до того ж досить сильно. Станом на 1 січня нарахували 240,25 млрд грн виплат за внутрішніми кредитами, на 1 лютого – 277,35 млрд, на 1 березня – 293,14 млрд грн.
На запитання, чому так швидко зростає внутрішній державний борг і виплати за ним, економічний експерт, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко відповів запитанням: "А за які гроші піднімати пенсії, виплачувати монетизовані субсидії?"
"Міністерство фінансів випускає облігації внутрішньої державної позики. Тим більше, останнім часом дуже активно їх випускає. За залучені гроші фінансує дефіцит державного бюджету, здійснює підвищення пенсій, виплату субсидій. А ОВДП зараховуються у внутрішній борг України, тому він дійсно зростає. Зовнішній борг – навпаки: ми частково його погасили, виплативши 600 млн доларів МВФ, частково ЄБРР, іншим кредиторам. Але якщо будуть нові кредити – зовнішній борг знову збільшиться", – пояснив він.
Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак нагадує, що зростанню державного боргу не варто дивуватися, адже така ситуація щорічно закладається до державного бюджету.
"У держбюджеті є такий макроекономічний показник, як дефіцит бюджету. Щороку у нас витрати закладаються більше, ніж доходи, тобто ми віддаємо більше, ніж збираємо. А де взяти гроші, щоб покрити дефіцит? Він компенсується за рахунок того, що країна постійно позичає. Тож основна причина зростання держборгу – що у нас кожен рік дефіцитний бюджет. Цього року очікується дефіцит приблизно 80 млрд грн, минулого року був 70 млрд", – каже Тарас Козак.
Однак експерт вважає, що ситуацію не можна назвати критичною або навіть негативною.
"На сьогодні державний борг України – як зовнішній, так і внутрішній – становить близько 75-77 млрд доларів. Це велика цифра. Але, наприклад, держборг США – 16 трильйонів доларів, тож наш, порівняно з ним, копійки. Якщо дивитися за таким показником, як співвідношення державного боргу і ВВП, тобто розміру економіки країни, то він становить приблизно 62%. У США співвідношення – приблизно 100%, а борг Японії – удвічі більше, ніж розмір її економіки.
При цьому дуже важливий і такий показник, як зміна співвідношення боргу до ВВП. Тобто що зростає швидше: держборг чи економіка? У України ще кілька років тому борг становив близько 85% ВВП, а сьогодні – 62%. І є це дуже хороша динаміка. Тобто сам по собі борг зростає. Але економіка зростає швидше і в іноземній, і в національній валюті. Так що цей показник у нас дуже оптимістичний", – каже Тарас Козак.
А ось стосовно обслуговування держборгу, тут ситуація не така райдужна, визнає експерт:
"Наш обов'язок дуже дорогий. Наприклад, остання наша комерційна позика – від розміщення валютних облігацій – становить 9-10% річних у валюті. Гривневі позики – за ОВДП – ми беремо під 15-19,5%. І щороку ми віддаємо близько 150 млрд грн тільки як відсотки за кредити. Це понад 3% ВВП".
Однак на сьогодні Україна може розраховувати переважно на дорогі кредити.
"Комерційні кредити нам ніхто під низькі відсотки не дасть, а некомерційні – кредити МВФ, ЄБРР або ЄС, які дають під 1,5-2%, – вимагають реформ. А з цим у нас не все добре", – говорить Тарас Козак.
Стосовно ж альтернативи, який борг нарощувати "краще" – внутрішній чи зовнішній, – то експерти вважають внутрішній борг менш ризикованим. Але також вважають, що залучати тільки українські гроші для розрахунків за кредитами і як інвестиції – погано для економіки.
"Коректніше і збалансованіше буде, якщо ми залучатимемо гроші і ззовні, і внутрішні ресурси. Тому що, якби держава залучала тільки внутрішні гроші, це означає, з економіки вилучалися б практично всі вільні кошти, і підприємства не могли б використовувати депозити, не могли б інвестувати. Все вилучалося б фактично "на проїдання", тому що основна частина залучених коштів сьогодні йде не на творення, а "на проїдання". Дуже малий відсоток йде на будівництво доріг або інші інвестиції.
Ще важливіше залучати дешевше. А для цього потрібно, щоб кредитні рейтинги – ті, які встановлюють міжнародні рейтингові агентства – були вищими. Сьогодні ми в самому кінці "сміттєвих рейтингів" – наприкінці списку, малонадійних. Щоб ми піднялися вище, МВФ фактично і вимагає від нас реформ", – каже Тарас Козак.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому в Україні може подешевшати газ для населення.