Відсвяткувавши перші сто днів своєї роботи, Кабінет міністрів під керівництвом Дениса Шмигаля 12 травня на позачерговому засіданні розглянув і затвердив доопрацьовану програму діяльності уряду. У понеділок, 15 червня, документ подали до Верховної Ради. В цей же день відбулося обговорення програми уряду на фракції "Слуга народу". В четвер, 18 червня, її планує розглядати парламент.
Нагадаємо, що перший варіант програми діяльності Кабінету міністрів України був зареєстрований в парламенті через 40 днів після призначення Кабміну – 13 квітня. Однак депутатів не влаштувала надмірна лаконічність документа – програма вмістилася всього на 9 друкованих сторінках.
Після доопрацювання програма збільшилася в розмірах майже вдесятеро (до 85 сторінок). Як говорили парламентарії, в ній були докладніше відбиті положення програм президента і партії "Слуга народу", з якими вони йшли на вибори, а також були враховані пропозиції профільних парламентських комітетів. Також оновлена програма була доповнена розділами "Кількісні показники" по кожному напрямку, які дозволять згодом оцінити ефективність роботи уряду.
Щоправда, депутатам і цього здалося мало. Вони відзначили, що програмі не вистачає точних термінів реалізації по кожному з пунктів. На що прем'єр заявив, що доповненням до програми стане ще і план дій, де всі програмні пункти будуть розписані з точними датами їх виконання.
Говорячи про програму в цілому, можна відзначити, що основні напрямки розвитку країни та діяльності Кабміну залишилися колишніми, що цілком логічно, враховуючи, що склад цього уряду формувався при тому ж президентові і тим же складом парламенту. Хіба що COVID-19 змусив уряд трохи змістити акценти. Однак інструменти досягнення цілей у кожного Кабміну свої. Сьогодні ми зупинимося тільки на тих пунктах програми, які стосуються можливої зміни добробуту українців.
На скільки хочуть збільшити прожитковий мінімум і пенсії
Ще попередній Кабмін заявив про намір змінити підхід до визначення і застосування прожиткового мінімуму. Нинішній уряд в програмі анонсував підвищення розміру прожиткового мінімуму до реальної величини. З 1 січня 2021 року прожитковий мінімум повинен складати не менше 40% медіанної зарплати в Україні за попередній рік, говориться в програмі.
Медіанна зарплата – це середина шкали зарплат всіх працівників. Тобто, якщо середня зарплата розраховується шляхом знаходження середнього арифметичного між мінімальними і максимальними зарплатами, з урахуванням величезних зарплат топ-менеджерів, то медіанна враховує ще й те, скільки людей отримують ту чи іншу зарплату. Тому, зазвичай, медіанна зарплата виявляється ближче до "середньостатистичної", ніж середня. І значно нижча середньої. На відміну від західних країн, в Україні медіанну зарплату якщо і вираховують, то публікують ці дані далеко не регулярно. Так, повідомлялося, що станом на жовтень 2019 року медіанна зарплата у нас становила 7661 грн, тоді як середня – 10 727 грн. Це означає, що половина українських працівників отримували зарплату 7661 грн і нижче.
Якщо врахувати, що зростання зарплат за 2020 рік очікується зовсім невелике, менше 5%, можна порахувати, яким може бути реальний прожитковий мінімум, за минулорічними даними. 40% від 7661 грн – це близько 3065 грн. Таким чином трохи вищою може виявитися "реальний прожитковий мінімум" до початку 2021 року. Такими ж повинні бути мінімальні солідарні пенсії і соціальна допомога, які "прив'язані" до прожиткового мінімуму. Хоча днями міністр соцполітики Марина Лазебна повідомила, що реальний прожитковий мінімумв країні становить близько 4,2 – 4,3 тис. грн.
У програмі Кабміну також йдеться про те, що з 2021 року має бути запущено другий рівень пенсійного забезпечення – обов'язкові накопичувальні пенсії. Зокрема, підраховано, що 132 тис. працівників повинні стати учасниками професійних пенсійних фондів і згодом отримувати ще й професійні пенсії. Планується стимулювати і розвиток третього рівня – добровільного пенсійного накопичення.
У довгострокових планах уряду – домогтися того, щоб мінімальний рівень пенсійного забезпечення в Україні становив не менше 40% від тієї заробітної плати, яку людина отримувала в працездатному віці. Це міжнародний мінімальний стандарт пенсійного забезпечення.
Підхід до нарахування соціальної допомоги також передбачається змінити. У планах уряду – надавати цю допомогу не за статусом, а за потребами людини. Тобто "тільки тим, хто опинився в складних життєвих обставинах". Велика частина пільг повинна бути монетизована. При цьому громадян з малозабезпечених сімей "стимулюватимуть до пошуку роботи". Одним з кількісних критеріїв програми стало "збільшення на 50% осіб, які повернулися на ринок праці або відкрили власну справу, з числа непрацюючих працездатних осіб з малозабезпечених сімей".
Також в програмі Кабміну записано зобов'язання перейти виключно на готівкову форму виплат житлових субсидій. Щоправда, як швидко це станеться – не вказано.
Систему нарахування зарплат планують змінити
В цілому уряд ставить перед собою завдання "забезпечити зростання заробітних плат". Хоча, на думку багатьох експертів, в "коронакризовому" 2020 році зарплати якщо і зростуть, то не суттєво. При цьому для низки категорій працюючих людей передбачається змінити систему нарахування зарплат та грошового забезпечення.
Так, говорячи про систему вищої освіти, Кабмін очікує "зростання різниці між оплатою праці осіб з вищою освітою різних рівнів і осіб, які не мають вищої освіти".
Серйозні зміни в оплаті праці очікують держслужбовців. У планах уряду – підвищити частину фіксованої частини в структурі зарплат держслужбовців до 70%. На даний час, як відомо, премії та інші виплати у багатьох чиновників можуть становити і 100%, і 300% від їх офіційної зарплати. Концепція нової системи оплати була опублікована на сайті Кабміну в кінці травня.
Впровадження нової концепції оплати праці очікує і працівників сфери освіти. Щоправда, що собою являтиме ця концепція, поки не відомо, нещодавно в інтерв'ю одному з телеканалів і. о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій повідомила, що вона ще в розробці. З програми Кабміну відомо тільки, що підвищувати оплату праці педагогів планується поступово.
Крім того, в програмі Кабміну йдеться про те, що в педвузі планується запровадити "педагогічну інтернатуру" (за типом медичних) і окремо оплачувати працю вчителів-наставників.
Також поетапно передбачається підвищувати зарплату тренерів дитячо-юнацьких спортивних секцій. Підвищення зарплат обіцяно викладачам закладів профосвіти, а науковцям – "удосконалення механізмів оплати праці".
Вузам нададуть право самим визначати рівень оплати праці співробітників, виходячи з наявних коштів. При цьому вони отримають право додатково залучати пожертвування і інвестиції.
Щодо медпрацівників в програмі просто говориться про зобов'язання "забезпечити гідні умови та рівень оплати праці, соціальних гарантій" для них. А тим, хто зайнятий у ліквідації спалахів коронавирусной інфекції, обіцяють забезпечити підвищену оплату праці.
У програмі Кабміну йдеться також про розробку нової системи грошового забезпечення військовослужбовців. Зокрема, раніше йшлося про те, що в українській армії хочуть впровадити "американську" систему грошового забезпечення, засновану на ієрархії військових звань і вислуги років.
Гідні умови та рівень оплати праці, ліквідацію заборгованості по зарплатах забезпечать шахтарям.
"Регуляторна гільйотина" для бізнесу
У програмі Кабміну багато уваги приділено розвитку підприємництва. Зокрема, в ній йдеться про те, що в зв'язку з коронакризою рівень безробіття в Україні може скласти 9,5%. І за рахунок "підтримки підприємницької ініціативи громадян" планується вирішити проблему зайнятості населення, принаймні частково.
Кабмін очікує збільшення кількості зайнятих осіб в малому і середньому підприємництві і створення нових робочих місць у недержавному секторі. Одним з маркерів успішної діяльності уряду має стати істотне підвищення позицій України в рейтингу Doing Business за показником "Реєстрація підприємств". З нинішнього 61-го місця Кабмін має намір вивести Україну в ТОП-30.
Для діючих підприємців обіцяно багато кредитних програм. Збільшувати кількість нових бізнесів планується в тому числі за рахунок молоді, безробітних, людей з інвалідністю та тощо
Так, для осіб з інвалідністю планується ввести нові механізми працевлаштування, в тому числі допомагаючи їм відкрити власну справу, а заодно розвиваючи соціальне підприємництво. В системі освіти також планується робити акцент на "підвищення рівня економічної та громадянської активності молоді", в тому числі через молодіжне підприємництво.
Безробітних і громадян з малозабезпечених сімей також планується стимулювати до заняття бізнесом. При цьому уряд обіцяє їм фінансову допомогу на відкриття власної справи. Таку ж допомогу на відкриття бізнесу зможуть отримати ветерани війни, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалі учасники Революції Переваги та члени їх сімей.
Цікаво, що, націлившись на збільшення числа підприємців, Кабмін задекларував у своїй програмі таке поняття як "регуляторна гільйотина", яке у багатьох асоціюється з чимось негативним.
Це страшне словосполучення, в принципі, не можна назвати абсолютно новим для українського політичного лексикону. Воно намагалося прижитися у нас, коли Мінекономрозвитку очолював Айварас Абромавічус. Щоправда, вживалося в основному в бесіді з міжнародними партнерами – очевидно, через свою смисловий неблагозвучність. Для українців же частіше використовувалося слово дерегуляція. Тепер же уряд Дениса Шмигаля прямо спожило цей термін у своїй програмі.
Поняття "регуляторної гільйотини", запроваджене і реалізоване шведами ще в 80-х, означає ревізію регуляторних актів і скасування тих з них, які негативно впливають на бізнес-середовище. Нинішній Кабмін називає "регуляторну гільйотину" одним з ключових напрямків Програми стимулювання економіки, яка вже ухвалена урядом. Іншими словами, бізнесу обіцяють перегляд регуляторні акти, скасування застарілих і спрощення взаємовідносин з фіскальними органами.
Крім того, уряд обіцяє всіляко підтримувати і сприяти розвитку українського бізнесу. Зокрема, для експортерів передбачається заснувати вільні економічні зони (хоча українська влада взяла на себе зобов'язання перед МВФ не відкривати СЕЗ під час дії кредитної програми). Очікується, що завдяки перегляду Угоди про асоціацію з ЄС і відкриття нових ринків збуту зростатиме український експорт (в середньому на 5% на рік). Українських виробників обіцяють захищати від субсидованого та демпінгового імпорту. І стимулювати тих, хто займається виробництвом високотехнологічної продукції і виробничого обладнання. Частку української продукції в держзакупівлі обіцяють збільшити.
Самозайнятих виведуть з тіні
При цьому, поряд з лібералізацією взаємин між державою і бізнесом, уряд планує і надалі виводити підприємництво з тіні. Наприклад, в програмі є пункт "забезпечити повну легалізацію індивідуальної трудової діяльності з виведенням таких осіб з тіні". Зокрема, слід чекати нових законодавчих змін у цій сфері.
Нагадаємо, самозайнятими особами вважаються не тільки представники бізнесу, які використовують найману працю менше 4 людей, але також артисти, фрілансери, няні і репетитори, приватні юристи, лікарі, нотаріуси та багато інших.
Які досягнення Кабінет міністрів Дениса Шмигаля вже зміг записати собі в актив за перше сто днів роботи, дивіться в сюжеті "Сьогодні":