/ Фото: AFP
Основною темою ювілейного, 50-го всесвітнього економічного форуму, який проходить у швейцарському курортному місті Давосз 22 по 24 січня, стала тема екології. Здавалося б, ця тема має дуже опосередкований стосунок до економіки. Однак в опитуванні про глобальні і довгострокові ризики, яке проводилося напередодні Форуму, саме проблеми екології – вперше за всю історію форуму(!) – витіснили суто економічні проблеми з першої п'ятірки.
Що ж стосується найближчої перспективи, то в ТОП-5 проблем, які будуть найбільш гострими в 2020 році, поряд з проблемами довкілля увійшли і економічні. Так, найбільше респондентів хвилюють економічні конфронтації (78,5%) і внутрішньополітична поляризація суспільства (78,4%). Відповідно, головні теми Форуму були пов'язані з вирішенням цих проблем. У виступах багатьох спікерів лунали фрази про необхідність пошуку компромісів і спільних позицій.
Соціальна нерівність як провісник глобальної кризи
Звичайно, однією з центральних тем Форуму стала тема майбутньої кризи. Про те, що її ймовірність збільшується, говорила в своїх виступах напередодні Всесвітнього економічного форуму голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, про що повідомляв сайт "Сьогодні".
Одним із провісників серйозного погіршення світової економіки голова МВФ назвала зростаюче розшарування суспільства в багатьох державах за рівнем доходів.
"Нерівність доходів між країнами різко знизилася за останні два десятиліття – в першу чергу завдяки економічному розвитку провідних країн Азії з ринком, який формується. Звичайно, в деяких регіонах ситуація все ще викликає занепокоєння, але тут важливо відзначити, що це перший випадок зниження світової нерівності з часів Промислової революції. Разом з тим треба визнати, що в цей же період відбувається зростання нерівності всередині багатьох країн. Наприклад, в Об'єднаному Королівстві найбільш заможні 10% населення тепер контролюють майже стільки ж активів, скільки найбідніші 50%. Така ж ситуація спостерігається в багатьох інших країнах Організації економічного співробітництва і розвитку, де нерівність прибутку і добробуту вже досягла рекордних або близьких до них рівнів. У чомусь ця тривожна тенденція нагадує перші роки XX століття – коли дві взаємозалежні сили, технології та інтеграція, спочатку породили "позолочене століття", потім "бурхливі двадцяті", а зрештою призвели до фінансової катастрофи" , – заявила Георгієва в своєму виступі 17 січня, маючи на увазі "Велику депресію".
Другим передвісником майбутньої кризи вважають ситуацію на фінансових ринках.
"Крісталіна Георгієва говорила про нестабільність фінансової системи. Але це вона дипломатично висловилася. Насправді це фактор фінансових спекуляцій, фінансового міхура, який надувається зараз у всьому світі. І який Україна намагається роздмухувати і у себе – у вигляді піраміди з ОВДП, – говорить економічний експерт Олексій Кущ. – І Георгієва, зокрема, говорила про те, що банки для скорочення фінансових ризиків повинні розвернутися в бік людей, в бік малого і середнього бізнесу, мікробізнесу. Почати кредитувати домогосподарства, мікропідприємства, і за рахунок цього знижувати системні ризики. Якщо це буде зроблено, відбудеться подвійний ефект. По-перше, буде здуватися ця бульбашка, а по-друге, це сприятиме мінімізації нерівності".
На думку експерта, Україні теж варто було б пошукати рецепти превентивних заходів щодо недопущення кризи або по її мінімізації всередині країни.
"Соціалістичний" капіталізм
Ще однією темою, яка порушувалася у виступах багатьох спікерів на Форумі, стала тема переформатування ідеології капіталізму. Про це йшлося, зокрема, в контексті заходів з подолання зростаючої соціальної нерівності. Нова, майбутня модель капіталізму на Форумі отримала назву "зацікавлений капіталізм". В тому сенсі, що при такому капіталізмі зацікавленими зрештою в результаті своєї роботи повинні бути не тільки "капіталісти", а й самі працівники, тобто широкі верстви населення. Іншими словами, великий бізнес на Форумі закликали стати соціально відповідальним і дбати не тільки про власні прибутки, а й про підвищення добробуту найбідніших верств населення.
"Щоб капіталізм зацікавлених сторін став реальністю, ми повинні мати можливість вимірювати ефективність компаній за показниками охорони довкілля, соціальної сфери і управління", – сказав, зокрема, Клаус Шваб, засновник і виконавчий голова Всесвітнього економічного форуму.
Найбільші міжнародні компанії заявили про підтримку цієї ідеї. І вже ведеться робота з розробки набору нефінансових показників, які бізнес-компанії в майбутньому повинні будуть розкривати в своїх річних звітах поряд з фінансовими: діяльність з охорони довкілля, щодо підвищення соціального добробуту працівників тощо.
"Йдеться про побудову так званої соціальної економіки, або соціально-ринкової економіки, або "рейнського капіталізму". Однією з ключових особливостей "рейнського капіталізму" є вирівнювання доходів населення за медіанним принципом. Новий капіталізм – людиноцентричний (щоб не казати "соціалістичний"). Тобто на верхівці піраміди всіх державних пріоритетів має стояти людина. Але поняття вартості, капіталу, найманої праці, додаткового прибутку , тощо формувалися ще на засадах старого капіталізму. Тому зараз їх доведеться переглядати. З урахуванням того, що сучасна економіка розвивається на інноваційних засадах, де інтелект, знання і ідея грають іноді більшу роль, ніж матеріальна праця", – пояснює Олексій Кущ.
При цьому експерт вважає, що "зацікавлений капіталізм" розвиватиметься не у всіх країнах, і далеко не всім він підійде.
"Цей новий капіталізм буде дуже сильно розмивати національні кордони і створювати економічні конгломерати країн. Тому ми зараз стоїмо перед вибором: або спробувати все ж таки побудувати національний капіталізм (але для цього потрібно проводити суверенну політику, що дозволить побудувати якісні стандарти життя саме в Україні), або стати елементом якогось глобального сегмента, якогось економічного конгломерату (наприклад, ЄС)", – акцентує експерт.
"Перебудова шахівниці світу", або "Нова Британська імперія"
Вихід Великої Британії з Євросоюзу незмінно призведе до руйнування старих, звичних економічних зв'язків і створенню нових. Олексій Кущ вважає, що з високою часткою ймовірності після Брекзіта виникне новий, економічно дуже потужний конгломерат країн, який умовно можна буде назвати "Нова Британська імперія". І Україні вже зараз час замислитись про те, як "вбудуватися" в цю структуру.
"Про цю тему голосно поки не заявляють, але вона теж обговорюватиметься на Форумі. Це перебудова цієї глобальної шахівниці. Тому що після відділення Великої Британії, швидше за все, виникне новий конгломерат країн, який можна назвати "Нова Британська імперія". Тільки з центром у Вашингтоні. До неї входитимуть Велика Британія, США, Канада, може бути, інші країни британської співдружності. І цей новий економічний і політичний конгломерат не тільки дорівнюватиме, але навіть значно перевищуватиме потенціал Євросоюзу. Фактично він стане однією з економічних і політичних домінант світу. Взаємини з цим новим конгломератом всі країни почнуть будувати з чистого аркуша. Відповідно, і в України виникне вікно можливостей, можна буде спробувати отримати і для себе якісь преференції", – говорить Олексій Кущ.
Перехід до шостої технологічної формації
Чимало виступів на Форумі присвячені технологіям майбутнього, або переходу до шостої технологічної формації. Вважається, що на сьогоднішній день людство пройшло в своєму розвитку шість технологічних формацій: спочатку це було виробництво, засноване на енергії пари, потім – на механіці, на основі електроенергії, на нафтопродуктах і газі. Зараз світом правлять комп'ютерні та біотехнології. Але світ уже стоїть на порозі шостого технологічного ладу, коли головними рушійними силами прогресу стануть нові джерела енергії і штучний інтелект.
"Тема нової, 6-ї технологічної формації, яка завантажиться найближчим часом, для нас теж дуже важлива. Тому що цей перехід теж супроводжуватиметься ламкою світової економіки, ламкою системи пропозиції в світовій економіці і вибудовуванням нових глобальних технологічних ланцюжків, за якими рухається додатковий прибуток. Для України це також вікно можливостей. Тому що набагато простіше вбудовуватися в ті технологічні ланцюжки, які створюються з нуля", – говорить Олексій Кущ.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 22 січня виступив на форумі в Давосі. Подробиці – в сюжеті: