Як українцям проіндексували доходи. Фото: архів / Фото: Олександр Яремчук
Ще минулого року в уряді заявляли, що в рамках пенсійної реформи в Україні запустять другий рівень системи і українці зможуть акумулювати частину єдиного соціального внеску на персональних рахунках. Однак 2017 року накопичувальний рівень так і не запрацює. У меморандумі з МВФ влада взяла на себе зобов'язання не запускати накопичувальний рівень до того моменту, поки не буде ліквідовано дефіцит Пенсійного фонду (ПФ). Сайт "Сегодня" з'ясував, чому в Україні досі не запустили накопичувальний рівень і чи можуть українці самі зібрати на "заслужений відпочинок".
Що таке накопичувальна система і як вона повинна була працювати
"Ми хочемо, щоб елементи накопичувальної системи стартували на початку 2017 року", – заявив ще торік віце-прем'єр Павло Розенко. У травні прем'єр Володимир Гройсман презентував проект реформи, але про обов'язкову накопичувальну систему зараз не йдеться. Накопичувальні пенсії впровадять тільки для шахтарів, і то для того, щоб звільнити Пенсійний фонд від "дорогих шахтарських пенсій" і делегувати ці витрати роботодавцям. Ставку соціального внеску для них збільшать з 22 до 37%. Йдеться про перший пільговий список, куди входять шахтарі, деякі медики, працівники хімічного виробництва, метрополітену тощо. З січня 2019-го додаткові внески для працівників цих спеціальностей молодше 35 років акумулюватимуться не в Пенсійному фонді, а на індивідуальному рахунку.
Фото: Pixabay
Рівні пенсійної системи:
- Солідарна система (діє зараз). З цих коштів нараховуються пенсії
- Накопичувальна система (планують запустити). Частина внеску накопичуватиметься на індивідуальному пенсійному рахунку
- Накопичувальна добровільна система (недержавні пенсійні фонди)
В одному із законопроектів про пенсійну реформу накопичувальний рівень планували ввести вже цього року. Якби документ прийняли, всім українцям віком до 35 років довелося б додатково до єдиного соцвнеску (а це 22% від зарплати) платити цього року 2%, а 2022-го – 7%. Українці старше 35, але молодше 55 років могли б добровільно приєднатися до накопичувальної системи і виплачувати внески. Пенсіонерів нововведення не торкнулося б.
Накопичувальний рівень повинен працювати паралельно з солідарним. Після виходу на пенсію українці зможуть отримати відразу дві виплати з обох фондів. Це дозволить збільшити загальний розмір їх пенсії. Кошти на накопичувальних рахунках повинні інвестуватися в економіку, а заробленими відсотками поповнюватися заощадження населення. Це б дозволило компенсувати інфляцію.
"Мій аргумент на користь накопичувальної системи дуже простий. Якщо працює солідарна система, щоб забезпечити коефіцієнт заміщення 0,6 (тобто пенсія буде на рівні 60% від мінімальної зарплати. – Ред.), поколінню, що працює, потрібно відраховувати 32-36% від заробітної плати. А для того щоб забезпечити такий же коефіцієнт заміщення при накопичувальній системі, потрібно платити 0,12-0,17% від зарплати. Ми пропонуємо залишити солідарну систему і ввести накопичувальну поки що на маленьких рівнях", – говорить експерт в сфері пенсійного забезпечення Галина Третьякова.
Чому накопичувальний рівень не запустили і коли він може запрацювати
Як пояснили в Міністерстві соціальної політики, згідно з чинним законодавством, запустити накопичувальний фонд повинні тільки після ліквідації дефіциту Пенсійного фонду. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман припускає, що ліквідувати дефіцит можна тільки 2024-го. Тоді і може повноцінно запрацювати накопичувальний рівень. Цього року в бюджеті ПФ передбачений дефіцит в розмірі 141 мільярда гривень.
За словами старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Лідії Ткаченко, якби в Україні запустили державний обов'язковий накопичувальний рівень, всі ризики довелося б брати на себе державі. А з урахуванням того, що в Україні відсутній фондовий ринок і об'єктів для інвестицій, які могли б не тільки компенсувати інфляцію, але й примножити зібрані кошти, не так вже й багато, ризиків у цій сфері досить багато. "Проблема другого рівня, чому МВФ не рекомендував його вводити – щоб держава не брала на себе додаткові зобов'язання", – розповідає Ткаченко.
"Проблема другого рівня, чому МВФ не рекомендував його вводити – щоб держава не брала на себе додаткові зобов'язання", – розповідає Ткаченко.
Фото: Pixabay
При цьому міністр соцполітики Андрій Рева нагадав: 2015-го рівень інфляції був вище 40%. "Ви можете назвати структури в Україні, які здатні 20 років давати хоча б 2% над рівнем інфляції сьогодні? Нікуди вкладати. Навіть якщо гроші ми з вами гіпотетично знайшли, але вкладати їх в країні нікуди. Давайте вивеземо за кордон, насичуватимемо його економіку", – говорить Андрій Рева.
У ПФ кажуть: з моменту прийняття рішення про запуск накопичувального рівня і до реалізації цього рішення повинно пройти як мінімум півтора року. "У нас в законі другий рівень прописаний давно, але там немає жодних дат. У законопроектах були дати, але законопроекти так і залишилися законопроектами. Були заяви, що цього року накопичувальний рівень запуститься, більше ніхто про це не згадує. Я вже не кажу , що там має бути підготовча робота, створена інфраструктура, повинен бути сформований накопичувальний рівень", – пояснює Лідія Ткаченко.
Що робити, поки накопичувальний рівень не запрацював
Крім пенсії від держави, у кожного українця є можливість взяти участь в приватному пенсійному фонді. У багатьох країнах ЄС і США такі фонди існують вже багато років, в Україні ж приватні пенсійні фонди почали працювати тільки 2003 року. І хоча, за словами автора книги "Назустріч майбутньому. Путівник по недержавним пенсійним фондам" Олександра Ткача, жоден фонд не був визнаний банкрутом, а якби і був визнаний таким, накопичення українців перешли б до іншого фонду, довіра до приватних пенсійних фондів досі невисока.
Один з найбільших українських банків пропонує своїм вкладникам щомісяця відкладати 200 гривень "на старість". Якщо збирати 30 років, то до 2047-го можна буде отримувати щомісяця 113 тисяч гривень (щомісяця НПФ обіцяє заробляти 20% від суми вкладу). Щоправда, невідомо, що можна буде купити на ці гроші через 30 років.
Згідно із законом, в українських приватних фондах можуть відкривати рахунки громадяни інших країн, проте українцям збирати на пенсію в іноземних фондах складно: наразі діють обмеження, згідно з якими відкривати валютні рахунки за кордоном і поповнювати їх заборонено.
Фото: Pixabay
Ще один спосіб "назбирати" на пенсію – відкрити депозитний рахунок і поповнювати його з кожної зарплати. Зараз середня депозитна ставка – 16-18%. Цього достатньо для того, щоб не тільки компенсувати інфляцію, але і збільшити накопичення. Якщо приватний банк закривається, Фонд гарантування повертає частину депозиту – до 200 тисяч гривень. Тому експерти радять або відкрити кілька депозитів у різних банках на суму до 200 тисяч, або вкладати гроші, наприклад, до державного "Ощадбанку". Відповідно до чинного закону, якщо "Ощад" закриється, вкладники мають право отримати компенсацію депозитів в повному обсязі за рахунок бюджету країни.
Однак, як заявляють в Міністерстві фінансів і НБУ, вже в перспективі декількох років "Ощадбанк" можуть віддати на приватизацію, такі ж плани у чиновників і на "ПриватБанк". Після приватизації вклади клієнтів цих банків в повному обсязі держава не гарантуватиме.