Фото: соцмережі
Інформація про власників нерухомості, автомобілі і землі вже скоро може стати максимально відкритою для фізичних та юридичних осіб. Нещодавно Верховна Рада зробила перший крок до прозорості реєстрів, прийнявши відповідний законопроект №2423 у першому читанні. "Сегодня" розібралася, які саме зміни пропонують нардепи (див. Інфографіку) і як відкриті реєстри вплинуть на життя чиновників і простих людей.
АВТО . Парламентарії пропонують зробити загальнодоступною інформацію про автомобілі та їх власників, яка зберігається в Єдиному держреєстрі транспортних засобів (утримувач – ДАІ) і поки не є публічною. Це означає, що фізичні та юридичні особи зможуть отримувати дані про авто та їх власників, відвідавши відповідні веб-сайти органів виконавчої влади (наприклад, на порталах регіональних МРЕВ) і забивши в форму пошуку ПІБ конкретної людини. Також таку інформацію можна буде отримати в паперовому варіанті за умови подання заяви в ДАІ – особисто або поштою. Доступні будуть дані про марку, рік випуску, об'єм двигуна авто і дані власника. Але от номерні знаки залишаться закритими – так що знайти, наприклад, власника авто, який припаркувався на трамвайних рейках, за номерами авто, все одно не вийде. А ось дізнатися, яким авто володіє сусід, буде легко.
Чиновники, судді, правоохоронці, нотаріуси, прокурори, адвокати отримають більш розширений доступ до баз: у разі виконання ними своїх повноважень вони зможуть ознайомитися з відомостями про транспорт і по номерному знаку. Але в реєстр ці офіційні особи отримуватимуть доступ тільки за умови особистої ідентифікації, з використанням цифрового підпису.
Важливо: запросити будь-яку інформацію про власників анонімно не вийде: потрібно буде реєструватися на сайті, і залишати дані про себе. Ну а самі власники транспорту можуть перевірити, хто саме цікавився їхнім автомобілем: для цього потрібно звернутися із заявою в ДАІ.
НЕРУХОМІСТЬ . Інформацію про квартири чи будинки, які є в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, люди і компанії зможуть, як і раніше, отримати в електронній формі – через офіційний веб-сайт Мін'юсту. Також ці дані можна запросити і в паперовому варіанті, надавши заяву особисто або поштою до органів держреєстрації. Але якщо зараз такий пошук інформації надається виключно на підставі даних по об'єкт нерухомого майна, то парламентарії пропонують розширити діапазон пошуку також за даними власника майна (прізвища). Це означає, що будь-яка людина, вбивши в пошук прізвище та ім'я чиновника, який цікавить її, зможе отримати всі відомості про його нерухомість за наступними критеріями: тип майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, земельна ділянка), площа об'єкта, назва області (району, міста, населеного пункту) і дата покупки. Але конкретна адреса нерухомості вказана не буде, виходячи з міркувань захисту персональних даних власника, адже часто адреса будинку або квартири є також місцем прописки. Поряд з цим нововведенням депутати пропонують зобов'язати всіх людей вказувати в декларації не лише кількість нерухомості та її загальну площу, але також і місцезнаходження цих об'єктів – із зазначенням назви області, району, населеного пункту. А власники нерухомості, звернувшись до Мін'юсту, зможуть дізнатися, хто цікавився їх даними.
ЗЕМЛЯ . Хочуть парламентарії розширити доступ і до Державного земельного кадастру. Якщо зараз можна подивитися інформацію про межі адміністративно-територіальних одиниць і межі земельних ділянок, а також цільове їх призначення і т. д., то в обговорюваному законопроекті пропонується фізособам і юрособам також надавати інформацію про власників і користувачів таких ділянок. Але особиста інформація (паспортні дані, місце проживання та точна адреса ділянки) залишається закритою. Зате відкритими можуть зробити дані за місцезнаходженням земельної ділянки – область, район, населений пункт.
Експерти: публічність активізує люстрацію, але є небезпека тиску
Експерти ідею нардепів відкрити дані про власників майна оцінюють позитивно, але нагадують про небезпеку. "Чиновники більше не зможуть приховувати, яким майном володіють, навіть якщо воно записане на рідних. Така публічність змусить їх добровільно звільнятися з держслужби, що посилить люстрацію і боротьбу з корупцією", – вважає економіст Павло Мельник. Втім, юристи кажуть, що потрібно посилити захист персональних даних, щоб уникнути шахрайства, шантажу і тиску на чиновників, суддів, прокурорів. "При відкритті реєстрів кожен запит повинен фіксуватися, щоб була можливість розібратися, хто цікавився майном людей", – говорить юрист Олексій Святогор. Саме цим і займуться у ВР до 2-го читання проекту, каже керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський: "В ході обговорення законопроекту проблема захисту персональних даних звучала як одна з ключових при реалізації проекту. Тому це питання буде опрацьоване депутатами і вирішене". За оцінками експертів, якщо за місяць Рада проголосує за цей проект у 2-му читанні, а президент підпише, то реєстри можуть стати публічними вже у вересні.